Інвестування в людський капітал: ключовий елемент стратегії відновлення України.

Віталій Кім, очільник Миколаївської обласної військової адміністрації.

Коли говорять про повоєнне відновлення України, найчастіше згадують дороги, мости, заводи чи нові житлові квартали. Це важливо, але будь-яка інфраструктура існує насамперед для людей.

Вони є фундаментом економіки та критично важливим двигуном її прогресу. Отже, найважливішою інвестицією, яку повинна здійснити Україна, є вкладення в людський потенціал.

Економічна наука довела: розвиток країн залежить не лише від природних ресурсів чи промислового потенціалу, а від знань, навичок і здоров'я громадян.

Згідно з даними Світового банку, кожен наступний рік освіти може збільшити заробіток особи приблизно на 9%.

Іншим суттєвим показником є Індекс людського капіталу, який оцінює потенційну продуктивність особи на основі її освітнього рівня та стану здоров'я.

Держави, які постійно вкладають ресурси в розвиток своїх громадян, демонструють найвищі показники економічного зростання, адже саме люди є основою економічної діяльності.

Коли люди мають роботу та стабільні доходи, вони використовують ці ресурси для витрат і інвестицій у майбутнє своїх дітей. Внутрішній попит населення виступає одним із ключових факторів, що стимулюють сучасну економіку.

Економісти підкреслюють, що освіта та навички людей є одним із ключових факторів зростання ВВП.

До 45% економічного зростання у світі останніми десятиліттями забезпечили саме інвестиції в освіту та розвиток людського капіталу. У розвинутих економіках його оцінюють у 1-10 мільйонів доларів на людину.

Цей показник є мультиплікативним: протягом свого життя індивід генерує набагато більше економічної вартості, ніж ті ресурси, які були витрачені на його розвиток.

Вкладення в освіту, охорону здоров'я та розвиток навичок приносять економіці прибуток у п'ять, а часом навіть у десять разів більший.

Виклики, що постають перед Україною в умовах повоєнного часу.

Широкомасштабний конфлікт ускладнив нашу демографічну ситуацію.

Мільйони українців залишили свою країну. Дехто з них втратив роботу або змінив професію. Цілі області зазнали серйозних ушкоджень у своїй економічній структурі.

Одночасно спостерігається процес старіння населення. На сьогодні в Україні налічується більше 10 мільйонів осіб, які досягли пенсійного віку, і ця цифра продовжуватиме збільшуватись.

За оцінками ООН, у разі збереження нинішніх демографічних тенденцій населення України до 2050 року може скоротитися до 25-28 мільйонів.

Це свідчить про те, що формування людського капіталу відіграє вирішальну роль у забезпеченні економічної стабільності країни.

В таких обставинах країна не може дозволити собі втратити свій людський потенціал. Навпаки, його слід розвивати на максимум.

Це слід виконати, орієнтуючись на такі основні аспекти.

Освіта завтрашнього дня

Освіта повинна перетворитися на головну інвестицію держави. Це стосується не лише навчальних закладів, таких як школи та університети, а й створення системи безперервного навчання, удосконалення технічної освіти та реалізації програм для перекваліфікації.

Світ еволюціонує настільки стрімко, що протягом життя людина здатна неодноразово змінювати свою професійну діяльність. Тому провідні країни активно вкладають ресурси в сучасну освіту та процеси перекваліфікації.

Здоров'я як економічний актив

Людський капітал охоплює не тільки рівень освіти, але й стан здоров'я. Здорові індивіди демонструють вищу продуктивність праці та здатні довше залишатися активними у професійному середовищі.

Отже, вкладення в медичну сферу - це вкладення в економічний розвиток.

Не менш значущою є підтримка людей похилого віку.

Люди, які десятиліттями будували країну, мають право на гідне життя, доступ до медицини, соціальну підтримку та можливість залишатися активною частиною суспільства.

Це не лише питання соціальної справедливості. Це питання стабільності суспільства - коли молоді покоління можуть спокійно працювати, не хвилюючись за якість життя своїх батьків.

Здоров'я нації має бути серед ключових державних пріоритетів.

За даними Мін'юсту за минулий рік в Україні народилося 168 778 дітей і зафіксовано 485 296 смертей. Смертність вже втричі перевищує народжуваність.

Саме тому діяти потрібно швидко - часу для "розгойдування" вже немає.

Формування простору для зростання.

Люди реалізують свої здібності тільки в тих умовах, де є сприятливі можливості, такі як сучасна інфраструктура, інноваційно орієнтована економіка та активна підтримка бізнесу.

Але важливо й створювати сприятливі умови для народження і виховання дітей.

Стимулювання народжуваності повинно бути вбудоване в державну стратегію розвитку. Це включає забезпечення доступного житла, високоякісних медичних послуг, сучасних навчальних закладів, безпечних міст та стабільної економіки.

Молодь не повинна обирати між кар'єрою і народженням дітей. Держава має допомогти поєднати ці речі - через розвиток дошкільної освіти, підтримку сімей та часткову компенсацію витрат на нянь і вихователів.

Інвестиції нових поколінь

На справді, мова йде про нову державну ініціативу під назвою "Інвестиції майбутніх поколінь". Її головна мета полягає в тому, щоб надати допомогу сім'ям з дітьми, перетворивши народження дитини з фінансового виклику на природний та підтримуваний державою вибір.

Ця програма може охоплювати фінансову допомогу для родин, медичне забезпечення та освітні субсидії.

Один з важливих аспектів може полягати в створенні накопичувального рахунку для кожної дитини, який буде відкрито з моменту її народження. Цей рахунок поповнюватиметься, зокрема, завдяки доходам від експлуатації національних природних ресурсів.

Такі заходи можуть стати значним чинником для підвищення рівня народжуваності та сприяти Україні у вирішенні демографічних викликів.

Південь 2.0 - новий простір можливостей

Одним із яскравих прикладів інтеграції інвестицій в людський капітал з економічним прогресом є ініціатива "Південь 2.0" — стратегія, спрямована на економічну трансформацію південних областей України.

Це не просто відновлення, а і формування нової економічної екосистеми, що включає сучасні порти, вдосконалену логістику, індустріальні зони та нові можливості для працевлаштування.

Такі проєкти можуть стати драйверами повернення людей в Україну.

По завершенні війни Україна стикнеться з глобальною боротьбою за своїх громадян. В даний час в країнах Європейського Союзу проживає приблизно 4,6 мільйона українців, з яких значну частину складають жінки та діти.

Втрата такої чисельності людей не може бути компенсована жодними фінансовими ресурсами чи вкладеннями.

Тому саме повернення українців після війни має стати одним із головних пріоритетів державної політики.

Однак неможливо повернути людей лише за допомогою законів, закликів або обіцянок. Найефективніший спосіб – це створити такі умови, які спонукатимуть їх самих бажати повернення.

Україна повинна перетворитися на країну шансів, де якісні освітні послуги, охорона здоров'я та безпека є звичайним явищем. Це місце, де кожен має змогу реалізувати свій потенціал, започаткувати власну справу, отримувати адекватну винагороду за свою працю та забезпечити світле майбутнє для наступних поколінь.

Горизонт: два десятиліття.

Вкладення в людський капітал не приносять швидких результатів. Плоди таких інвестицій стають помітними лише через 10-20 років.

Саме через це найрозвинутіші нації світу створювали довгострокові державні ініціативи в сферах освіти, науки та соціального забезпечення.

Це план, що визначає шлях для наступних поколінь. Саме таку ініціативу повинна втілити Україна.

Згідно з прогнозами Світового банку та інших міжнародних установ, відновлення України після війни вимагатиме більше ніж 580 мільярдів доларів.

Проте навіть такі величезні фінансові вливання не матимуть жодної цінності, якщо в державі не знайдеться людей, готових розвивати економіку.

Тому головне завдання держави - не лише відновити міста. Головне - зберегти і примножити людський потенціал країни.

Шляхи та фабрики можливо звести. Проте формування покоління займає десятиліття.

Тому саме вкладення в розвиток людського потенціалу є найсуттєвішою стратегією для майбутнього України.