Кінець льодовикового покриву в морях стає дедалі реальнішим: океан Антарктиди загадковим чином набуває більшого вмісту солі.

Океан, що оточує Антарктиду, стрімко підвищує свою солоність, в той час як морський лід зникає з небаченою швидкістю. Статистичні дані свідчать про те, що з 2015 року крижаний континент позбувся морського льоду, площа якого дорівнює території Гренландії.

Дослідження демонструють, що цей лід так і не відновився, що стало найзначнішою глобальною зміною в екології за останнє десятиріччя. Ще більш вражаючим є той факт, що води навколо Антарктиди стали більш солоними. Зазвичай, розтавання льоду призводить до освіти прісніших вод, проте нові супутникові дані свідчать про протилежне, і це викликає серйозні занепокоєння, наголошує Science Alert.

У Фокус. Технології запустили власний Telegram-канал! Приєднуйтесь, щоб бути в курсі останніх та найцікавіших новин з наукового світу!

Моніторинг Південного океану є складним завданням, оскільки цей регіон вважається одним із найбільш віддалених і буревійних на планеті. Протягом кількох місяців на рік він також занурений у пітьму. Завдяки новим супутникам, розробленим Європейським космічним агентством, а також підводним роботам, що здійснюють вимірювання температури і солоності під водною поверхнею, науковці тепер мають можливість спостерігати за процесами в океані в реальному часі.

Згідно із словами незалежного океанографа Алессандро Сівано з Університету Саутгемптона, у рамках нової роботи він та його колеги з Барселонського експертного центру та Європейського космічного агентства займалися створенням інноваційних алгоритмів для моніторингу поверхні океану в полярних зонах. Дослідницька команда поєднала дані супутникових спостережень з інформацією, отриманою від підводних роботів, що дозволило їм створити 15-річну карту змін у солоності океану, температурі води та обсязі морського льоду.

Результати вразили вчених: приблизно у 2015 році солоність поверхні в Південному океані почала різко зростати -- це сталося якраз у той самий період, коли площа морського льоду почала скорочуватися. Це здавалося дивним, оскільки протягом десятиліть поверхня океану ставала дедалі пріснішою і холоднішою, що сприяло розширенню морського льоду.

Щоб осягнути значення цього питання, корисно уявити Південний океан у вигляді багатошарової структури.

Зазвичай холодна прісна вода на поверхні океану знаходиться над теплішою та солоною водою, яка розташована нижче. Це стратифікація сприяє збереженню тепла в глибинах, що в свою чергу допомагає підтримувати прохолодну температуру поверхневих вод і сприяє утворенню нового морського льоду.

Вода з підвищеним вмістом солі має більшу щільність, що робить її важчою. Коли поверхневі води стають більш солоними, вони здатні легше занурюватися вниз, змішуючи різні шари океану та сприяючи підйому теплих вод з глибини. Цей підйом теплих потоків може спричинити танення морського льоду знизу, навіть в зимовий період, ускладнюючи його повторне замерзання. Більш того, ця вертикальна циркуляція також сприяє вилученню солі з глибших шарів, тим самим посилюючи цей цикл.

У результаті виникає зворотний цикл: більша солоність приносить більше тепла на поверхню, що призводить до втрати більшої кількості льоду, що дає змогу більшій кількості тепла поглинатися від Сонця.

Дослідники вказують, що подібні явища були зафіксовані раніше, у 2016-2017 роках, коли знову з'явилася величезна діра в морському льоді, яка востаннє спостерігалась у 1970-х роках.

Зникнення морського льоду Антарктиди зовсім не є локальною проблемою -- це проблема планетарного масштабу. По суті, морський лід діє як гігантське дзеркало, що відбиває сонячне світло назад у космос. Без нього більше енергії залишається на планеті, а це, своєю чергою, лише прискорює потепління Землі, посилює шторми й спричиняє підвищення рівня моря.

Природа також зазнає негативних наслідків. Наприклад, імператорські пінгвіни залежать від морського льоду для розмноження та виховання своїх малят. У той же час, дрібний криль, який є основою харчового ланцюга для морських птахів, живиться водоростями, що ростуть під льодовими покривами. Відсутність морського льоду призведе до руйнування цього важливого харчового ланцюга.

У результаті вчені дійшли висновку, що Антарктида більше не є стабільним, замерзлим континентом, як було раніше. Континент швидко змінюється, причому таким чином, який не передбачали кліматичні моделі. До недавнього часу ці моделі припускали, що потепління світу збільшить кількість опадів і танення льоду, опріснення поверхневих вод і допоможе зберегти відносно стабільний морський лід Антарктиди. Це припущення більше не вірне.

Дослідження вчених виявили, що солоність поверхневих вод Південного океану продовжує підвищуватися, водна шарувата структура океану зазнає руйнування, а танення морського льоду відбувається швидшими темпами, ніж передбачалося раніше.

Раніше Фокус писав про те, що Антарктида подає незрозумілі сигнали: найпростіше пояснення виявилося неправильним.