Китай висадив настільки багато дерев, що це змінило розподіл водних ресурсів.

Дослідники лише починають усвідомлювати трансформації в русі води.

Дослідники повідомили, що ініціативи Китаю, які мають на меті зменшення деградації земель та глобального потепління через насадження дерев і відновлення луків, спричинили значні й непередбачувані зміни в руслах води по всій території країни, як зазначає Live Science.

За даними дослідників, в період з 2001 по 2020 рік зміни в рослинності призвели до зменшення обсягів прісної води, доступної для людей і екосистем у східному мусонному регіоні та північно-західному посушливому регіоні, які разом складають 74% площі Китаю. У той же час, на Тибетському нагір'ї, що займає решту території, спостерігалося збільшення доступності води.

"Ми виявили, що зміни в покритті ґрунту і рослинності призводять до нових схем розподілу води. Протягом останніх десятиліть Китай реалізував велику програму з озеленення, активно відновлюючи здорові екосистеми, зокрема на Лесовому плато. Це також сприяло відновленню природного кругообігу води", - зазначив співавтор дослідження Арі Стаал, доцент кафедри екосистемної стійкості Утрехтського університету.

Три основні процеси забезпечують переміщення води між континентами Землі та атмосферою: випаровування і транспірація піднімають воду вгору, а опади опускають її назад донизу. Випаровування видаляє воду з поверхонь і ґрунту, а транспірація видаляє воду, яку ввібрали рослини з ґрунту. У сукупності ці процеси називаються евапотранспірацією, і вона коливається залежно від рослинного покриву, доступності води і кількості сонячної енергії, що досягає суші.

"Зазвичай як луки, так і ліси відіграють важливу роль у підвищенні евапотранспірації. Це стає особливо очевидним у лісових масивах, де дерева з глибоким корінням здатні добувати воду навіть у сухі сезони," - зазначив Стаал.

Наймасштабнішим проєктом Китаю з озеленення є Велика зелена стіна, що розташована на посушливих та напівпосушливих територіях північної частини країни. Його реалізація розпочалася у 1978 році з метою уповільнення поширення пустель. Протягом останніх півстоліття цей проєкт допоміг збільшити лісовий покрив з приблизно 10% території Китаю у 1949 році до понад 25% на сьогодні, що за площею дорівнює Алжиру. У минулому році урядові представники оголосили про завершення озеленення найбільшої пустелі в країні, проте висадка дерев продовжуватиметься для боротьби з опустелюванням.

Серед інших значних ініціатив з озеленення в Китаї можна відзначити програму "Зерно на зелень" та програму охорони природних лісів, які були започатковані в 1999 році. Програма "Зерно на зелень" заохочує фермерів перетворювати свої сільськогосподарські землі на лісові масиви та пасовища, у той час як програма охорони природних лісів забороняє вирубку незайманих лісів і підтримує лісонасадження.

У сукупності ініціативи Китаю з відновлення екосистеми забезпечують 25% світового чистого приросту площі листя в період з 2000 по 2017 рік.

Проте озеленення значно вплинуло на водний цикл в країні, сприяючи як підвищенню випаровування, так і зростанню обсягів опадів.

Нещодавно вчені з Гуанчжоуського інституту геохімії вперше виявили всередині рослини природний мінерал з рідкоземельними елементами.