Коли імперія впала: як варвари, папи та голод назавжди перетворили Рим

Після розпаду Римської імперії столиця, Рим, пережила значне зменшення населення, а також внутрішні релігійні суперечності і зовнішні напади. Дослідники підкреслюють, що місто перетворилося на арену боротьби за владу, водночас залишаючись символом витривалості протягом багатьох століть.

У 476 році нашої ери, коли Західна Римська імперія припинила своє існування, місто Рим позбулося статусу столиці потужної імперії. Проте, незважаючи на це, Рим не зник, а продовжував існувати, переживаючи десятиліття політичних криз, зменшення чисельності населення та численних конфліктів, як зазначає Live Science.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Після того, як останній імператор Західної Римської імперії, Ромул Август, був змушений залишити трон під тиском германського вождя Одоакра, який узяв владу в свої руки, але не прийняв імператорського титулу, Рим потрапив у часи великої нестабільності.

У 488 році Теодоріх, король остготів і засновник Італійського королівства, розпочав свій похід на Італію, здолавши та зрештою знищивши Одоакра. Як правитель, Теодоріх мав на меті зберегти римську спадщину. За словами Джона Арнольда, доцента Університету Талси, король інвестував у громадські заходи, підтримував давні пам'ятники та забезпечував мешканців міста продовольством.

Проте внутрішні труднощі не вщухли. Суперечливі вибори папи в 498 році викликали розкол, що призвело до насильства на вулицях і вимог про втручання Теодоріха. У місті також регулярно спалахували антисемітські заворушення, оскільки посилення релігійної напруги сприяло загостренню соціальної нестабільності.

Смерть Теодоріха в 526 році ознаменувала початок нового етапу для Риму. У 535 році східноримський імператор Юстиніан I розпочав військову кампанію з метою відвоювання Італії. Рим став місцем запеклих боїв між візантійськими військами і остготами.

Історичні записи свідчать, що до 547 року місто було настільки розорене війною, що протягом тижнів стояло порожнім. Хоча це, ймовірно, перебільшення, але сам опис відображає серйозне знелюднення того часу.

Візантійська імперія повернула Рим у 554 році, проте стабільність залишалася лише мрією. У 568 році лангобарди здійснили вторгнення в Італію та заволоділи великою частиною земель, хоча їм так і не вдалося захопити сам Рим, незважаючи на численні спроби облоги, про що свідчить історик Хендрік Дей.

У IV столітті Рим був містом з мільйонним населенням, але на початку 500-х років його населення скоротилося приблизно до 80 000, а до кінця VI століття ще більше зменшилося. За словами професора Єльського університету Ноеля Ленскі, раби все ще були частиною міського населення. До руйнувань війни додалися голод, кліматичні зміни та спалахи бубонної чуми.

Історик Джон Арнольд зазначив, що ці кризи були настільки серйозними, що багато хто, включаючи Папу Григорія I, вірив у наближення кінця світу.

Незважаючи на всі ці події, Рим залишився на мапі. Хоча місто втратило статус політичної столиці світу, воно стало значним релігійним та культурним осередком, продовжуючи залучати туристів з різних куточків планети.

Раніше Фокус писав про гігантські кургани на дні Боденського озера. Археологи досі не можуть пояснити, чому ці споруди там і для чого їх створили.

Ми також поділилися інформацією про загадкове місто мая, яке археологи виявили в Мексиці. За припущеннями науковців, саме там могли знаходитись останні представники вільного мая.