Коли ти викладач, але водночас виконуєш роль матері. Педагог із Харкова, чий син не підготував вірш до уроку, поділилася своєю незвичайною історією.

Вчителька з Харкова, Галина Сищук, поділилася своїм досвідом, як вона підтримувала свого сина, який навчається в її класі і дуже засмутився через те, що не встиг підготувати вірш до уроку. Педагог порадила своїм учням протягом п'яти днів вивчати текст частинами, щоб уникнути запам'ятовування всього матеріалу за один раз. Однак, як і багато інших школярів, хлопчикові більше хотілося грати, а не займатися навчанням. Тому, в переддень уроку, він вирішив почати вивчення вірша, але не зміг впоратися з ним, оскільки він виявився досить складним.

Коли її син почав плакати з цього приводу, жінка вирішила не вдаватися до фрази "я ж казала", яка часто звучить у таких ситуаціях від батьків. Натомість, педагогиня спробувала заспокоїти його, обіймаючи і висловлюючи співчуття, що їй шкода, що так сталося, і що вона не бажає, щоб навчання приносило страждання. У своєму пості на Facebook вона зазначила, що батькам важливо бути поруч у такі моменти та підтримувати дітей, коли ті проходять через власний досвід.

"Четвер минув, пʼятниця залишилася позаду, і я помічаю, що вірш не вивчається. Мені важко було зберігати мовчання, адже мама – це мама, і особливо та, яка знає, що вірш дійсно був заданий. Субота, неділя – я бачу, що дитина захоплена своїми справами. Вірш, здавалося, колись читався, але не вивчався належним чином. І ось уже неділя, девʼята вечора, ми виконуємо наші вечірні ритуали, готуючись до сну. Проходячи повз дитячу кімнату, я раптом чую плач – такий глибокий і страждальний", - ділиться Сищук.

Хлопчик розповів, що почав вчити вірш, але він легко не вчиться. І він зрозумів, що замість того, щоб виконувати завдання, він цілий день грав. А тепер зіштовхнувся з тим, що не має часу і вже не встигає.

"І ось воно оце "я ж казала", яке "підвалює" одразу вирватися у кожної мами. І я дуже пишаюся, що я цього разу змогла не висловити цього. Найкращий варіант батьківства - це не бути "наганяйлом" і бігати: "роби-роби-роби, я ж тобі сказала, мільйон разів тобі повторила, а ти не робиш, який ти поганий". Ні, я люблю свою дитину, він не поганий, він робить помилки. І я хочу бути поряд тоді, коли йому погано", - додає жінка.

Вона зауважує, що є речі, за які діти самі можуть відповідати, це не нашкодить їхньому здоровʼю та не впливає на їхнє майбутнє життя, як-от вивчення віршика. У таких випадках не варто влазити "зі своєю наукою", а просто бути поруч та дати можливість отримати свій досвід.

"Тепер дитина значно краще організовує свій час і виконує завдання у встановлені терміни. Однак я усвідомлюю, що це не триватиме вічно, і незабаром виникнуть ситуації, коли їй потрібно буде здобути новий досвід. Коли ви дозволяєте дитині взяти на себе контроль над певними аспектами свого життя, це не означає, що йдеться про все, і не варто сприймати це буквально. Проте таке рішення дарує дитині безцінний досвід, що, коли їй важко, вона не сама." - ділиться своїми думками педагог.

Вона відзначила, що батьки не завжди реагують так, але на власному досвіді переконалася, що це, безумовно, має ефект.

Раніше OBOZ.UA ділився порадами щодо того, як ефективно заохочувати дітей та які висловлювання слід уникати.