Колонізація Червоної планети – астрофізик висловив сумніви щодо концепцій Ілона Маска, назвавши їх непридатними для реалізації.

Чому колонізація Червоної планети може зазнати невдачі: пояснення астрофізика.

Астрофізик висловлює свої сумніви щодо амбіцій мільярдера Маска з колонізації Марса, підкреслюючи, що навіть у випадку глобального катаклізму Земля залишиться більш придатною для існування.

Американський астрофізик Адам Беккер критикує бачення Ілона Маска про колонізацію Марса як запасного притулку для людства, стверджуючи, що навіть за катастрофічних сценаріїв Земля залишатиметься набагато придатнішою для життя, ніж негостинний марсіанський ландшафт. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.

Цю інформацію повідомляє видання Sustainability Times.

Беккер вважає, що ідеї про колонізацію Марса є радше фантазією, ніж реальною стратегією. З огляду на потенційні апокаліптичні сценарії Землі науковець певен, що наша планета, навіть якщо буде спустошена, залишиться набагато придатнішою для життя, ніж холодні, безплідні пустелі Марса.

Марсіанська мрія Ілона Маска

Ілон Маск, далекоглядний генеральний директор SpaceX, не соромився висловлювати свої амбіції зробити людство міжпланетним видом. Центральним елементом цього бачення є колонізація Марса, який часто зображують як рятувальний човен у разі земних катаклізмів.

Проте Адам Беккер, відомий астрофізик та автор, вважає цю концепцію яскравим прикладом технологічного оптимізму, що не відповідає реальним фізичним умовам космічної колонізації. У відвертій бесіді з журналом Rolling Stone Беккер не став приховувати своїх емоцій, охарактеризувавши цю ідею як "одну з найбільш безглуздих думок, які тільки можна висловити".

Критичний погляд на ідеї Беккера спирається на недоцільність реалізації постійного людського поселення на Марсі. Умови на цій планеті ставлять перед людьми численні труднощі, які роблять її значно менш придатною для життя в порівнянні із Землею, навіть у випадку глобальної катастрофи.

На думку астрофізика, хоча амбіції Маска заслуговують на похвалу, вони не беруть до уваги природні труднощі, з якими людство стикається при спробах адаптуватися до світу, що є по своїй суті ворожим та безжальним.

Навіть після кінця світу Земля залишається набагато привабливішою, ніж Марс.

Для підкріплення своєї точки зору Адам Беккер пропонує три крайні варіанти розвитку подій: удар астероїда, схожий на той, що призвів до вимирання динозаврів, всесвітню ядерну конфлікт та некеровану зміну кліматичних умов.

У кожному з цих жахливих сценаріїв Беккер підкреслює, що Земля залишиться більш пристосованою порівняно з Марсом. Це пов'язано з тим, що, незважаючи на серйозні руйнування, планета зможе зберегти ключові компоненти, такі як дихальна атмосфера, адекватна гравітація, доступ до води та природний бар'єр проти небезпечного випромінювання.

На Марсі існування людей було б можливе лише в герметичних куполах, і навіть найменший збій у життєво важливих системах міг би спричинити миттєву катастрофу.

Навпаки, навіть після глобальної катастрофи наша планета могла б залишатися домом для осередків життя, які здатні до відновлення та регенерації.

Тераформування Червоної планети: реальність чи всього лише мрія наукової фантастики?

Тераформування — це процес модифікації кліматичних умов на планеті, карликовій планеті, супутнику або іншому небесному тілі з метою створення атмосфери, температурного режиму та екологічних умов, які стануть придатними для життя людини.

Ілон Маск уявляє собі Марс, перетворений людською винахідливістю: детонація ядерних бомб на полюсах, розгортання гігантських дзеркал у космосі та будівництво теплиць з контрольованим кліматом. Однак перетворення Марса на Землю 2.0 -- це величезний виклик.

Навіть якщо б усі запаси CO₂ були вивільнені, атмосферний тиск на Марсі залишався б лише на рівні 7% від земного, що не забезпечить можливостей для виживання без спеціального обладнання. Величезні витрати на транспортування ресурсів, продуктів харчування, води та людей у космос ускладнюють цю задачу до неймовірних висот.

Беккер стверджує, що вкладення в освоєння Марсу для забезпечення виживання нагадує втечу з зруйнованої медичної установи, щоб спробувати вижити в безкисневій радіоактивній пустелі.

"Краще зберегти нашу планету, навіть поранену, ніж вигнати себе до гігантської барокамери під відкритим небом", -- стверджує він.

Врешті-решт, дискусії про колонізацію Марса ставлять перед нами важливі питання, що стосуються наших цінностей як людства. Чи доцільно витрачати наші ресурси на невизначене майбутнє на іншій планеті, чи краще зосередитися на збереженні та відновленні нашої власної Землі?

Раніше з'являлися новини про те, що на Марсі знайшли незвичайні кристали, коли Curiosity випадково розбив один з каменів. ErrorException [ 8 ]: Невизначений індекс: -1 ~ HCLASSES/Module/Photogallery.php [ 58 ]