Космічні удари по Землі: ймовірність загибелі людини від уламків супутників.

Космічне сміття стало великою проблемою астрономів в останні десятиліття, засмітивши всю орбіту Землі. Від прильоту його уламків також страждають і люди внизу. Однак у статистики є свої твердження з приводу шансів їх падіння нам на голову.

Вогняна смуга в небі, палаючий металевий осколок, що падає на землю, -- подібні сцени нагнітають у людях страх перед тим, що одного разу космічне сміття може налетіти на жертву, яка нічого не підозрює. Оскільки на орбіті Землі обертаються тисячі супутників і щороку запускається ще більше, може здатися, що падіння космічного сміття комусь на голову -- лише питання часу. Про те наскільки реальна ця небезпека пише BBC Science Focus.

Фокус.Технології запустили власний Telegram-канал! Долучайтеся, щоб бути в курсі найактуальніших та найзахоплюючіших новин з галузі науки!

Незважаючи на те, що частинки космічного сміття іноді повертаються на Землю, переважна більшість із них згорає в атмосфері, не долетівши до землі. Навіть великі об'єкти, такі як відпрацьовані ступені ракет, рідко завдають шкоди людям і навіть будівлям, хоча останнім часом такі випадки траплялися.

Протягом останніх п'яти десятиліть NASA зафіксувало в середньому по одному падінню космічного сміття на нашу планету щодня, але жоден з цих випадків не призвів до підтверджених летальних наслідків або серйозних травм.

Для порівняння, авіаційні аварії відбуваються значно частіше. Щодня зазвичай фіксується не менше трьох інцидентів, здебільшого з участю малих некомерційних літаків. Проте, навіть незважаючи на це, випадки зі смертельними наслідками через падіння літаків залишаються відносно рідкісними, а ймовірність зустрічі з космічним сміттям є ще меншою.

На відміну від літака, який зазвичай залишається цілим до зіткнення і може нести паливо, космічне сміття зазвичай складається з невеликих, легких фрагментів, таких як уламки або шматки вуглепластикових панелей. Висота падіння сміття не чинить істотного впливу на шкоду, яку воно може завдати. Об'єкти, що падають з висоти 300 км, досягають своєї кінцевої швидкості задовго до зіткнення, що робить їх не небезпечнішими, ніж уламки, що падають з висоти 10 км.

Крім цього, якщо авіація зосереджена над містами, то космічне сміття безладно розподілене по всій планеті. Якщо б усе населення Землі розмістилося рівномірно, воно зайняло б лише 0,0002% поверхні нашої планети. Це означає, що навіть якщо кожен окремий шматок космічного сміття був би небезпечним, у 99,9998% випадків він все одно б не влучив у мету.

Це підводить нас до того, що, за статистикою, одна людина має шанс загинути кожні 1 300 років від подібної події. У перспективі навіть загроза від зіткнення планети з астероїдами, хоча й мінімальна, все ж вища, ніж від падіння космічного сміття. Центр NASA з вивчення об'єктів, що зближуються із Землею (CNEOS), активно стежить за тисячами астероїдів, щоб оцінити потенційні ризики. Хоча зіткнення великих тіл відбуваються вкрай рідко, постійні дослідження дають змогу завчасно виявляти будь-які потенційні загрози для нашої планети.

Раніше видання "Фокус" розглядало питання, чи може існувати звук у космічному просторі. У багатьох науково-фантастичних фільмах можна почути, що ваш крик не буде почутий у космосі. Але чи дійсно це відповідає дійсності?

Також Фокус писав про виявлення космічних дисків, що формують планети. Унікальними знімками небесних об'єктів поділилися вчені, виділивши природу незвичайних форм деяких із них, що може допомогти науці визначати ймовірність появи майбутніх планет.