Космічне зображення тижня: телескопи Джеймса Вебба та Хаббла об'єднали свої зусилля, щоб розкрити "неможливу" загадку планети.

Телескоп Джеймса Вебба здійснив нове спостереження зоряного скупчення, відомого як NGC 346. Отримані результати освітлюють процеси, пов'язані з формуванням планет у ранні етапи розвитку Всесвіту, а також їх час і місце виникнення.

Ця загадка з'явилася більше двох десятиліть тому, коли космічний телескоп Хаббл виявив найдавнішу з відомих планет, яка утворилася раніше, ніж це передбачали науковці. Для отримання додаткових відомостей дослідники вирішили надіслати телескоп Джеймса Вебба, щоб перевірити наявність тривалих планетоутворюючих дисків у NGC 346, повідомляє Live Science.

Як відомо, зірки виникають у величезних скупченнях газу та пилу, що отримали назву молекулярні хмари. Відкладені гази і частинки утворюють диски, які обертаються навколо зірок. Саме з цих дисків формуються планети.

Дослідники вважали, що первісні зірки не мали супутніх планет через відсутність важких елементів, таких як вуглець і залізо. Ці елементи виникають внаслідок ядерного синтезу в зірках та вибухів наднових. Вчені вважали, що важчі елементи є необхідними для того, щоб диски газу і пилу, з яких формуються планети, залишалися стійкими протягом достатнього часу для їхнього утворення.

Двадцять років тому телескоп Хаббл виявив величезну планету, що обертається навколо давньої зірки в кульовому скупченні M4, яке характеризується відсутністю важких елементів. Вік цієї екзопланети складає приблизно 13 мільярдів років, що свідчить про можливість формування планет у більш ранні часи Всесвіту, ніж це припускали науковці. Однак астрономи залишалися в невизначеності щодо механізмів, які могли б призвести до її утворення на такій ранній стадії розвитку Всесвіту.

Тож вони звернулися до телескопа Джеймса Вебба, який завдяки своїй винятковій чутливості та роздільній здатності спектрографа в ближньому інфрачервоному діапазоні, а також приладу середнього інфрачервоного діапазону, зміг підтвердити наявність довгоживучих дисків, що сприяють формуванню планет у NGC 346.

Тобто знімок телескопа Джеймса Вебба підтвердив результат Хаббла, а вчені припустили, що відсутність важких елементів уповільнює здатність зірки розсіювати свій планетоутворюючий диск, даючи таким чином планетам більше часу для формування.

Існує ще одна теорія, згідно з якою первинна газова хмара, з якої виникає зірка, може мати більші розміри. Це, в свою чергу, спричиняє формування більш об'ємного диска, який існує триваліший час.