Космічне сміття падає на нас з небес. Дослідники розробили метод, який дозволяє прогнозувати райони, де можуть приземлитися уламки.

Лише за період з 2019 по 2023 роки супутники Starlink від SpaceX здійснили понад 50 000 маневрів, щоб уникнути аварій. Якщо ж удар стається, небезпечне "сміття" починає падати на Землю, подекуди загрожуючи густонаселеним районам, пише Іnteresting Еngineering.

Для оперативного виявлення місць приземлення подібних об'єктів науковці представили новаторське рішення: залучити мережу стандартних сейсмометрів. Як виявилось, пристрої, що реєструють землетруси, здатні з великою точністю вловлювати гучні звукові імпульси, які виникають під час входження космічного сміття в атмосферу.

Новий підхід розробили Бенджамін Фернандо з Університету Джонса Гопкінса та Константінос Хараламбус з Імперського коледжу Лондона. У своїй статті для журналу Science вони зазначили, що космічні об'єкти рухаються зі швидкістю, яка перевищує звук у багато разів. Це призводить до виникнення потужної ударної хвилі, подібної до "звукового буму", який створює винищувач.

Сейсмометри, розташовані на поверхні Землі, фіксують ці коливання, що дає можливість науковцям відслідковувати шлях падіння практично в режимі реального часу. Для верифікації своїх гіпотез дослідники відтворили сценарій падіння фрагментів китайського космічного модуля Shenzhou-15 у квітні 2024 року. Цей об'єкт, вага якого перевищує півтори тонни, міг би стати серйозною загрозою для населення планети.

Вивчаючи інформацію з 127 сейсмометрів, розташованих у Каліфорнії, команда виявила, що китайський модуль рухався зі швидкістю від 25 до 30 Махів, що в 25-30 разів перевищує швидкість звуку. Він пролетів над Санта-Барбарою та Лас-Вегасом в десять разів швидше, ніж найшвидший літак на планеті.

Цікаво, що результати досліджень науковців виявилися більш точними, ніж прогнози Космічного командування США: фактичний маршрут модуля пройшов на 40 кілометрів північніше від запланованого.

"У минулому році ми щодня спостерігали за входом кількох супутників в атмосферу. Однак у нас немає незалежних даних про те, де саме вони приземлилися: чи розпалися на частини, чи згоріли дощенту, чи все ж таки досягли земної поверхні. Це проблема, яка, на жаль, тільки ускладнюється," – підкреслює Бенджамін Фернандо.

Окрім безпосереднього фізичного впливу, космічне сміття також становить хімічну загрозу. Чимало космічних об'єктів містять небезпечні для здоров'я токсичні або навіть радіоактивні матеріали.

Фернандо наводить приклад російського апарата "Марс-96", який упав у 1996 році. Довго вважалося, що його радіоактивне джерело живлення згоріло або пішло на дно океану. Проте нещодавно вчені виявили штучний плутоній у льодовиках Чилі. Це свідчить про те, що контейнер із радіацією розгерметизувався під час падіння, заразивши територію.

"Дослідник підкреслює, що необхідні додаткові засоби моніторингу, особливо в тих нечастих випадках, коли фрагменти містять небезпечні радіоактивні речовини."

Саманта Лоулер, астрономка з Університету Регіни, висловила свою думку ще більш категорично:

"Мені неприємно це визнавати, але, на жаль, я впевнений, що лише втрата людського життя змусить державні органи звернути увагу на загрозу, яку становить космічне сміття."