Лазерна технологія дозволила науковцям виявити формулу розчину, яким Дарвін "законсервував" свої зразки тварин.

Сучасні методі аналізу дозволили "прочитати" рецепт, не відкриваючи зразки.

Протягом періоду з 1831 до 1836 року відомий натураліст Чарльз Дарвін займався збором колекції зразків тварин. Безліч з цих експонатів дійшли до наших днів у відмінному стані. Як зазначає видання IFL Science, можливо, це сталося завдяки таємничому рецепту Дарвіна для їх консервації. Досі не вдалося точно встановити, в якій рідині він зберігав свої зразки.

Неможливо просто відкрити банку, яку Дарвін запечатав два століття тому. Це може призвести до втрати унікального зразка, випаровування невідомих речовин та забруднення навколишнього середовища. Проте важливо знати, в чому саме зберігається цей зразок, оскільки ця інформація є надзвичайно важливою для моніторингу його стану протягом часу.

Щоб безпечно дослідити таємницю особливого рецепту Дарвіна, вчені з Музею природної історії в Лондоні спробували новий підхід. У дослідженні, опубліковано в ACS Omega, вони розповіли про вивчення 46 зразків за допомогою портативного методу лазерної спектроскопії під назвою просторово-зміщена раманівська спектроскопія (SORS).

Ця техніка дозволяє зазирнути крізь скло, щоб визначити хімічний склад рідини за допомогою лазера. Коли світло лазера відбивається назад, зміни довжини хвилі можуть дати дослідникам підказку щодо хімічних компонентів рідини.

Виявилося, що ссавців та рептилій в епоху Дарвіна зазвичай фіксували у формаліні, а потім зберігали в етанолі, популярному спирті, що запобігає гниттю. Безхребетні були різноманітнішими, їх зберігали у формаліні, буферних розчинах та сумішах, що містили гліцерин.

Інноваційний метод вивчення зразків проявив велику надійність, адекватно визначаючи хімічний склад розчинів у 80% випадків. Він здатний також виявити, з якого матеріалу — скла чи пластику — виготовлені ємності, в яких зберігалися зразки. Це є надзвичайно важливим досягненням для музейних колекцій, оскільки тепер можна проводити аналіз банок зі зразками, не порушуючи їхньої цілісності.

Аналіз умов зберігання цінних зразків та розуміння рідини, в якій вони зберігаються, може мати величезне значення для того, як музеї зберігають колекції на довгі роки для майбутніх досліджень.

Нагадуємо, що дослідження скам'янілостей археоптерикса, який вважається давнім предком птахів, відкрили нові, раніше невідомі характеристики. Ці знахідки виявили ознаки, які поєднують риси як рептилій, так і птахів, що підтверджує теорії Чарльза Дарвіна про еволюційний процес, демонструючи, що птахи мають спільне коріння з динозаврами.