Магнітне поле Місяця виявилося несподіваним: результати нового дослідження вчених показали інші дані.

Останні дослідження місячних зразків, які були привезені на Землю астронавтами місії "Аполлон", поставили під сумнів давню теорію про наявність потужного магнітного поля на Місяці в його минулому. Нові результати свідчать про те, що наш супутник, швидше за все, мав переважно слабке магнітне поле, а потужні магнітні сплески мали короткочасний характер.

Цю інформацію оприлюднило видання Live Science.

Стаття, опублікована 26 лютого в журналі Nature Geoscience, аналізує зразки, що датуються від 3,5 до 4 мільярдів років. Дослідники виявили, що потужне магнітне поле існувало лише на обмежені проміжки часу — не більше ніж на 5000 років, а можливо, і всього на кілька десятиліть. Як зазначає провідний автор дослідження Клер Ніколс з Оксфордського університету, ці магнітні сплески могли бути наслідком плавлення порід, багатих на титан, на межі між ядром і мантією Місяця.

Дебати щодо потужності давнього магнетизму Місяця тривають вже кілька десятиліть. Ключовою проблемою є обмежений географічний розподіл зразків. Протягом шести місій "Аполлон" з 1969 по 1972 рік посадки відбувалися переважно в районі місячного екватора, зосереджуючись на рівнинах давніх лавових потоків, відомих як моря. Саме в цих місцях виявлено базальти з високим вмістом титану.

Нове дослідження показало: зразки з вмістом титану понад 6% демонструють сильніший магнетизм, тоді як породи з меншим вмістом -- слабкий. Це свідчить про зв'язок між титаном і тимчасовим посиленням магнітного поля. Водночас невелике ядро Місяця -- лише близько однієї сьомої його радіуса -- навряд чи могло підтримувати потужне поле протягом тривалого часу.

За даними NASA, архів "Аполлон" містить приблизно 382 кілограми місячних порід із загальних близько 650 кілограмів місячного матеріалу, що зберігається на Землі. Однак переважання зразків із титанових морів могло створити хибне враження про тривалий сильний магнетизм.

Вчені вважають, що наступні експедиції програми Artemis здатні заповнити існуючі прогалини в дослідженнях, оскільки планують висадку в різних частинах Місяця. Це створить можливість для збору зразків, що відображають всю 4,5-мільярдну історію цього космічного тіла.

Нагадаємо, що космічна рентгенівська обсерваторія NASA вперше отримала чітке рентгенівське зображення астросфери, що оточує молоду зірку, подібну до Сонця. Ці спостереження відкривають нові горизонти для розуміння того, якою могла бути наша Сонячна система на початкових етапах свого розвитку.