Марсіанська таємниця. NASA виявила яскраву синю дюну на поверхні Червоної планети.

Йдеться про яскраву синю дюну, яку зафіксував апарат NASA Mars Reconnaissance Orbiter (MRO). Хоча забарвлення є штучно підсиленим, сама формація, розташована в двох окремих кратерах, має унікальні характеристики, що заслуговують на увагу.

NASA нещодавно представила два нових зображення, отримані з камери HiRISE, встановленої на борту апарата MRO. Ці знімки демонструють дюни, що розташовані в кратерах Льот і Гамбоа. Вони не тільки вражають своєю естетикою, а й надають нові можливості для дослідження впливу марсіанських вітрів на матеріали поверхні планети. Унікальні форми та текстури дюн, їх склад, хвилясті візерунки та орієнтація можуть пролити світло на процеси, що відбувалися з марсіанською поверхнею протягом тривалого часу.

Контрастність на зображеннях досягається завдяки технології фальшивого кольору, що дозволяє виділити матеріальні відмінності, які не видно неозброєним оком. У південній частині кратера Льот виявлено класичне поле барханних дюн — серпоподібних утворень, які формуються під впливом стабільних вітрових потоків. Однак поряд з ними знаходиться одна велика дюна, що має набагато складнішу структуру та колір. Її відтінки бірюзи вказують на різницю в складі піску або його походженні. NASA зазначає, що синій колір не є реальним — це результат обробки зображення, яка підкреслює дрібні частинки або хімічні характеристики матеріалу. Цей знімок являє собою частину стереопари, обробленої Університетом Аризони, який відповідає за камеру HiRISE.

У кратері Гамбоа, що знаходиться на великій відстані, інша фотографія демонструє не менш захопливу частину ландшафту. На ній можна побачити дрібні хвилі, що покривають вершини величезних дюн. Ці мікроскопічні візерунки зливаються у великі піщані хвилі, відстань між гребенями яких становить приблизно дев’ять метрів. Крім того, на знімку видно мережу поперечних еолових гребенів — яскравих, майже паралельних структур, створених з грубого піску. NASA підкреслює, що ці гребені виглядають більш яскравими з одного боку зображення, ймовірно, через постійний вітер, що здуває темніші частинки пилу, залишаючи більш чисті й відбивні поверхні. Завдяки орієнтації та розташуванню цих утворень, дослідники можуть виявляти напрямки вітру, які їх сформували.

Mars Reconnaissance Orbiter вже понад шістнадцять років досліджує Марс і продовжує робити вагомий внесок у науку. Спочатку його запускали для пошуку слідів давньої води, але з часом апарат перевершив свою початкову мету. Сьогодні він також виконує роль комунікаційного вузла для марсоходів Perseverance і Curiosity, паралельно проводячи власні наукові спостереження з орбіти. Камера HiRISE, розроблена компанією Ball Aerospace і керована Університетом Аризони, стала ключовим інструментом для вибору місць посадки, вивчення змін поверхні та виявлення мінералів.

Зображення з таких територій, як кратери Льот і Гамбоа, є надзвичайно цінними для майбутніх досліджень. Вони забезпечують можливість детальніше вивчити атмосферну еволюцію Марса, а також виявити, як вітер, пил і осад впливали на формування його поверхні протягом мільйонів років.