Миколаївська область перетворюється на один з основних центрів збереження рідкісних видів риб, занесених до Червоної книги, в Причорноморському регіоні.

Мета досяжна - забезпечити охорону осетра.

У березні, під час проведення рейдів по лиманах і річках Миколаївської області, інспектори рибоохорони виявили та вилучили з водойм сітки загальною довжиною понад пів кілометра. Проте випадок, що стався в Березанському лимані, викликав одночасно обурення, здивування та враження — шість осетрів заплуталися в браконьєрських пастках! Ця легендарна риба в дикій природі нагадує "Летючого голландця" — про неї ходять чутки, але побачити її насправді вдається дуже мало кому.

Осетрові - справжня дивина. До війни про червонокнижну рибу згадували частіше за все учасники антибраконьєрських рейдів. Її незаконно виловлювали на Дунаї і на Кінбурні, в Південному Бузі і на морі біля Залізного Порту. Рівно рік тому біля Матіясового прикордонники затримали рибалку з трьома півметровими осетрами. А минулої осені їх бачили на Дніпрі, поблизу Хортиці. Якою буде подальша популяція цих видів риб на півдні України, чи залишаться вони лише в спогадах та на картинках і світлинах минулої епохи?

На суші мешкають динозаври, а в воді — осетрові риби.

Це справжні релікти! 200 мільйонів років тому динозаври володарювали на суші, а в морях і річках було повно осетрових. Від гігантських ящерів залишилися лише кістки, а ці риби й досі у воді! Зовнішній вигляд з тих пір майже не змінився, хіба що вони вже не таких вражаючих розмірів. Ці викопні важили півтори тонни, виростали до восьми метрів, жили до ста років і долали до трьох тисяч кілометрів, аби знайти місце для нересту. Такими вони були ще наприкінці XIX століття. Та сьогодні опинилися в небезпеці. Міжнародний союз охорони природи (IUCN) визнав осетрових найуразливішою групою видів на Землі.

23 із 26 видів перебувають на межі зникнення.

Скіфи, бойові дії та риболовля.

"У річці є величезні безкісткові риби під назвою антакеї і є багато інших див", - описував Геродот Борисфен (Дніпро) і Північне Причорномор'я. Антакеї - це білуга. Батько історії відмічав, що скіфи виловлювали в річках цих особин велетенських розмірів.

У водах на півдні України історично мешкали шість видів осетрових: білуга звичайна, севрюга, стерлядь, осетер руський, осетер європейський та осетер шип. Всі ці види занесені до Червоної книги України, проте осетер європейський (також відомий як атлантичний) та шип вже визнані офіційно зниклими.

У 1859 році, після завершення Кримської війни, відомий етнограф Олександр Афанасьєв-Чужбинський відвідав Кінбурнську косу. Він зафіксував, що мешканці Покровки рішуче відмовлялися від пропозицій французьких військових та місцевої адміністрації про переселення з цього безлюдного, спустошеного війною і занедбаного краю. Основною причиною їхнього відмови був рибний промисел, що приносив їм чималий прибуток. Етнограф особисто став свідком улову білуги вагою до 50 пудів (800 кілограмів). Ця риба не вважалася делікатесом, оскільки в Ягорлицькій та Тендрівській лагунах її було так багато. А що тільки не ловили в Дніпровсько-Бузькому лимані! Тут зустрічалися стерлядь (інша назва — чечуга), севрюга (або пестрюга), осетер, сом, білизна, чорнуха, густера (білий лящ), тораль (морський карась), чехонь, судак, синець, окунь, короп, камбала, баламут (оселедець), йорж, а також бичок і камбала.

Осетрові користувалися величезною популярністю. Зимою в Миколаєві, Очакові та Херсоні на льоду організовували масштабні оптові торги, де закупівлі здійснювалися на десятки тонн. Це були справжні "рибні" епохи.

Під чорною ікрою

У ХХ столітті "реліктова" риба почала зникати, що викликало занепокоєння серед науковців. Вони виявили, що основними факторами, які сприяли зменшенню її чисельності, стали будівництво гребель, які перешкодили міграції риб, а також зухвале браконьєрство і надмірний вилов для отримання чорної ікри. Це призвело до руйнування природних нерестовищ. Щоб протистояти цим загрозам, у період Незалежності об'єдналися міжнародні екологічні та громадські організації. Однією з перших, хто відгукнувся на проблему, стала Миколаївщина на півдні України.

Каховська гідроелектростанція та міст через Крим.

Збудований російськими загарбниками Керченський міст, окупація Кінбурнської коси і Херсонщини порушили міграцію осетрових. Після підриву Каховської ГРЕС 2023 року пішов під воду Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод імені академіка Артющика. Він базувався в Білозерському районі і щороку відповідав за вселення півтора мільйона мальків. Збитки від знищення заводу оцінили в 4,5 мільярда гривень.

Незважаючи на всі парадокси, цей вибух, в певному сенсі, сприяв зростанню чисельності осетрових. Про це повідомив кандидат біологічних наук та тимчасовий виконувач обов'язків керівника Чорноморського відділу Державного науково-дослідного центру "Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії" Павло Кутіщев у своїй розмові з "Миколаївськими новинами".

Природні нерестові зони поступово відновилися, що сприяло збільшенню чисельності осетрових риб. Проте це не свідчить про те, що ситуація з екологією стабільна. Це є чітким сигналом для дій. Наприклад, новий проєкт BLISS, підтриманий Європейським Союзом, відкриває можливості для відновлення комплексних наукових досліджень, які не проводилися більше тридцяти років, і впровадження сучасних технологій для захисту осетрових, - підкреслив Павло Кутіщев. - В даний час масове зариблення здійснюють Туреччина, Болгарія та Грузія. Частина осетрових проходить через українські води. Таким чином, збереження цього виду є можливим лише за умови координації та об'єднання зусиль усіх країн Чорноморського регіону.

Мальки в Дунаї

Зариблення осетрових в південному регіоні країни продовжувалося навіть під час війни. У весняний період минулого року, за підтримки Державного агентства меліорації та рибного господарства України, а також за активної участі Дунайського біосферного заповідника та Одеського осетринного комплексу, в річку Дунай було випущено понад 30 тисяч мальків.

У рамках проєкту BLISS заплановано заселення мальків осетра в річку Дунай. "Цього року ми плануємо випустити пів тисячі мальків. Ми вирішили обрати меншу кількість риб, щоб усі процеси проходили швидко і без шкоди для їхнього здоров'я. Для нас пріоритетом є якість досліджень, а не їхня кількість", - зазначив Павло Кутіщев.

BLISS і блакитна економіка

Проєкт BLISS - Чорноморська ініціатива для сталого розвитку осетрових, що реалізується в рамках програми Interreg NEXT для Чорноморського регіону, привернув увагу науковців, екологів і громадськості. Відновлення популяцій осетрових риб у Чорному морі є важливою і перспективною темою. Ця ініціатива є спільним зусиллям України, Туреччини, Болгарії та Румунії. Партнером проєкту виступила Українська асоціація центрів підтримки бізнесу (UABSC). Артем Ващиленко, координатор проєкту та виконавчий директор UABSC, підкреслив, що участь Миколаєва у цій ініціативі є не лише внеском у охорону довкілля, а й кроком до розвитку блакитної економіки.

Незважаючи на війну, риболовство, суднобудування та відновлення залишаються невід’ємною частиною розвитку південного регіону України. Проект BLISS є соціальною інвестицією, в якій наука і технології об’єднуються для створення кращого майбутнього. Європейський Союз виділяє 1,4 мільйона євро на реалізацію цього ініціативи. Ми прагнемо інтегрувати Миколаїв та місцеву експертну спільноту в європейське партнерство, аби спільно вирішувати складні екологічні виклики, - зазначає Артем Ващиленко.

Міжнародна координація

Менеджер проєкту BLISS Олександр Попов вважає, що в співпраці країн Чорноморського басейну Україна займе свою нішу. "Це транскордонна ініціатива, де кожний партнер має свою роль. Нам важливо обмінюватися досвідом. Деякі країни вперше долучилися до такого проєкту. А Миколаїв і Україна мають чим поділитися", - запевнив Олександр Попов.

За рибою стежитимуть із космосу

В межах проєкту BLISS планується застосувати сучасні технології для моніторингу риб. На осетрових будуть встановлювати датчики, що передають дані через супутники та акустичні системи, а також проводитиметься генетичне маркування. Це дозволить зрозуміти, де риба нереститься, які водні ділянки потрібно захистити і як за нинішніх умов відбуваються міграції осетрових.

"Ми будемо наносити чипи на осетрів, вирощених в Україні, і відслідковувати їхній шлях від річок до Чорного моря і назад. Це дозволить не лише зібрати інформацію про їхню міграцію, а й виявити основні фактори, які впливають на виживання молодих особин," - поділився Артем Ващиленко.

Він зазначив, що в Україні заплановано відкриття першої мобільної лабораторії. Експерти здійснюватимуть дослідження безпосередньо на ріках та лиманах, навіть в умовах обмеженого доступу до моря через війну.

Замість вилову - цивілізоване вирощування

Дикий вилов суворо карається законом. Штрафи сягають 110 тисяч гривень за одного осетра. Та одними заборонами рідкісну рибу не врятуєш. Є цивілізовані альтернативи. Можна покласти делікатес на святковий стіл без шкоди для довкілля. Це аквафермерство.

Розведення риби в контрольованих умовах є частиною глобальної стратегії збереження біорізноманіття. Але ситуація поки що мало радує. На недавньому всеукраїнському форумі з аквакультури у Львові відзначали, що протягом двох останніх років частка осетрових у вітчизняному рибництві залишається на рівні 0,4%, це - лише сімсот тонн на рік. Тож оновлення рибної галузі є важливими.

Aquabator: интеллектуальные аквафермы в Николаеве и Синопе

У Миколаєві в межах ще одного міжнародного проєкту Aquabator мають спорудити смарт-акваферму. Як розповів Артем Ващиленко, орієнтовно її відкриють у другій половині 2026 року. Це буде своєрідний інкубатор. У Чорноморському регіоні він працюватиме як демонстраційний та навчальний центр з використанням систем рециркуляції води. Паралельно такий же об'єкт будують у турецькому Синопі. Обидва матимуть цифрового двійника на вебпорталі проєкту для впровадження кращих практик.

Вирощуватимуть осетрових, а також лососевих, у контрольованих умовах. Задіяно фахівців Болгарії, України, Туреччини. Зокрема, долучилися викладачі факультету рибного господарства Університету Синопа (Sinop Universitesi). Цей навчальний заклад спеціалізується саме на аквакультурі. Група миколаївських фахівців не так давно знайомилася з розвитком аквафермерства в цьому турецькому місті. Бере участь в проєкті також Болгарська асоціація трансферу технологій та інновацій.

Освітню програму від України реалізує Херсонський державний аграрно-економічний університет. Навчання буде доступним як у форматі онлайн для всіх бажаючих, так і в офлайн-режимі для двохсот учасників. У Миколаєві їм нададуть можливість користуватися сучасними технологіями та виходити на європейські ринки. У програмі також передбачено економічний аспект, зокрема локальне виробництво спеціалізованого обладнання, такого як пластикові басейни, що допоможе зменшити витрати на запуск бізнесу, - поділився деталями Павло Кутіщев.

На семи озерах

Миколаїв - місто на хвилі. А Миколаївщина - це сім лиманів, річки Причорномор'я і Південний Буг, що впадають у море. Тут обирають шлях сталого розвитку, де вода та природні ресурси працюють на громаду. Це територія блакитної економіки, де традиції рибальства перетинаються з технологіями майбутнього, де кожна хвиля працює на нашу перемогу та добробут.