Мінімальна кількість зовнішньої матерії. Свіже дослідження викликає сумніви щодо теорії утворення Землі.

Вчені з Цюріхського університету (ETH Zurich) опублікували в журналі Nature Astronomy результати дослідження, які радикально змінюють наші уявлення про процеси формування Землі.

Тривалий час існувала концепція, згідно з якою Земля є своєрідним "міксом" з місцевих планетезималів та значної кількості матеріалу, що походить з віддалених, холодних регіонів Сонячної системи (від 6% до 40%). Вчені часто використовували цю зовнішню субстанцію, щоб пояснити присутність води та інших летких елементів на нашій планеті.

Однак нове дослідження ізотопного складу метеоритів, а також зразків з Марса та астероїда Веста, виявило інші результати. Застосувавши ізотопні співвідношення як своєрідні "відбитки пальців", дослідники з'ясували, що наша планета практично на 98% складається з речовини, що походить з внутрішньої частини Сонячної системи.

Частка зовнішнього матеріалу у складі нашої планети виявилась дуже незначною, складаючи не більше 2%.

Як пояснюють співавтори дослідження Паоло Соссі та Ден Боуер, розрахунки базуються виключно на фактичних даних, а не на теоретичних припущеннях. Вони припускають, що Юпітер завдяки своїй гігантській гравітації міг діяти як нездоланний бар'єр, що перешкоджав потраплянню льоду та каміння з дальніх орбіт до внутрішніх районів, де формувалися Меркурій, Венера, Земля та Марс.

Це відкриття ставить перед науковим світом нове важливе питання: якщо зовнішні матеріали майже не брали участі у формуванні Землі, то чи могла її внутрішня частина забезпечити достатню кількість води для виникнення океанів? Тепер дослідницька команда має намір вивчити це питання, а також перевірити, чи може подібний сценарій спостерігатися на віддалених екзопланетах. Незважаючи на вражаючі результати, вчені визнають, що дискусія щодо справжнього складу "цеглинок" Землі ще не завершена.