Між Сциллою Міністерства фінансів і Харибдою Генерального штабу: які виклики стоятимуть перед новим міністром оборони?

Михайло Федоров вже давно прагнув зайняти посаду міністра оборони і, незважаючи на невдачу голосування у вівторок, залишився на порозі реалізації своєї мрії.

Однак той факт, що на чолі міністерства стоятиме інноваційний міністр, ще не гарантує досягнення успіху.

Міністерство оборони є найбільшим в Україні - з підпорядкованими військовими частинами це понад 11 тисяч людей - і тому воно є найскладнішим. Саме тому одноосібної волі міністра там замало. Йому доведеться працювати в рамках, які йому задаватимуть Мінфін і Генштаб, і там буде не таке вже й велике поле для маневру. І це точно не буде створена Федоровим під себе Мінцифра.

Отже, давайте спробуємо розібратися, з якими труднощами може стикнутися міністр.

Диджиталізація

Процеси цифровізації в Міністерстві оборони значно покращилися під керівництвом Дениса Шмигаля.

На фоні з труднощами запущеного у травні 2024 року Резерв+, у 2025 році вдалося просунути вперед багато інших проектів.

Ключовим успіхом тут був запуск DOT-chain Defence, електронного маркет-плейсу, який допоміг військовим частинам значно спростити та пришвидшити закупівлі дронів: 225 тисяч засобів ураження на загальну суму понад 10 млрд грн отримали військові підрозділи в межах роботи маркет-плейсу DOT‑Chain. Наступного року цю можливість мають отримати всі військові частини, а також бригади Нацгвардії.

Нарешті в експлуатацію введено систему управління логістикою, розроблену на платформі SAP відповідно до стандартів НАТО. "Більше тисячі одиниць працюють у цій системі. Процес постачання скоротився з тижнів до кількох днів", — повідомляють у Міністерстві оборони.

Також було введено в експлуатацію система обліку особового складу "Імпульс", завдяки якій більше 200 військових підрозділів вже користуються актуальною інформацією без необхідності в паперових документах.

Еволюція українського сектору озброєнь

Відомо, що Зеленський окреслив перед Федоровим завдання збільшити обсяги виробництва дронів в Україні, щоб країна могла отримати технологічну перевагу над противником.

Однак слід зазначити, що завдяки ініціативам Федорова та змінам у нормативних документах, цей ринок вже демонструє значний розвиток. Проте, для подальшого масштабування йому не вистачає фінансування, що робить питання експорту особливо актуальним.

Згідно з даними Міноборони, український ОПК за останні роки продемонстрував зростання з $1 млрд до $35 млрд.

За результатами 2025 року тільки компанії АТ "Українська оборонна промисловість" збільшили обсяги виробництва озброєння та військової техніки в 1,5 рази в порівнянні з попереднім роком, з 122 до понад 180 мільярдів гривень.

Відповідно до офіційного звіту Дениса Шмигаля, 76% озброєння держава закуповує безпосередньо у вітчизняних виробників, тоді як у 2024 році цей показник складав лише 46%.

Ці відсотки були оприлюднені вперше, оскільки Агенція оборонних закупівель засекретила навіть цю інформацію.

Згідно з тим же звітом, за останні пів року у військо передано понад 2,2 млн дронів різного типу.

З них майже 1,8 млн FPV-дронів, понад 352 тисячі дронів на оптоволокні, близько 23 тисяч Deepsrike, близько 53,4 тисячі дронів розвідників, а також 21,4 тисячі засобів РЕБ.

У 2025 році Міністерство оборони України ввело в експлуатацію понад 1300 нових моделей озброєння та військової техніки, виготовлених в Україні. Це на 25% більше у порівнянні з минулим роком, згідно з інформацією, наданою міністерством.

У 2025 році Україна отримала від своїх партнерів 45 мільярдів доларів на закупівлі, що на 30% перевищує показник 2024 року.

Разом із призначенням Денис Шмигаль отримав "нагороду" у вигляді активів ліквідованого Міністерства стратегічних галузей промисловості.

Управляти цими викликами та вирішувати наслідки корупції стало невід’ємною частиною роботи. Яскравим прикладом є Державне підприємство "Безпека", яке, серед іншого, забезпечувало фінансування Павлоградського хімічного заводу. Це питання викликає безліч запитань щодо ефективного використання виділених коштів.

У керуванні цими компаніями існує багато можливостей для вдосконалення.

Однак у минулому році, після розформування Мінстратегпрому та затримання Леоніда Шимона, завершилася практика укладання контрактів на обсяги, які компанії не здатні були виконати. Це призвело до скандалу, пов'язаного з постачанням на фронт понад 20 тисяч неякісних мін. Хоча це не свідчить про те, що тепер усі поставки здійснюються вчасно, ситуація залишається складною через різноманітні причини.

Кінець війни трьох міністерств

Мало хто знає, що постанова № 1275, яка регулює закупівлі під час повномасштабного вторгнення, змінювалася за останні 4 роки понад 60 разів. Так само й інші норми.

Це в першу чергу пов'язано з тим, що в Міноборони, Мінстратегпрому та Мінцифри часом були різні бачення на застосування тих чи інших норм.

Кожен з учасників вносив свої пропозиції, які узгоджувалися протягом місяців. Іноді приймалися рішення, які здавалися абсолютно абсурдними, через що закупівлі ставали неможливими (як, наприклад, у випадку з постановою № 1450). У результаті, доводилося повернутися до початкових позицій.

Крім того, ліквідований Мінстратегпром просував інтереси своїх підприємств, а Мінцифри і Міноборони конкурували в питання закупівлях дронів. Бо це робив АОЗ та військові частини з боку МОУ і Держспецзвязку - від Мінцифри.

При цьому не було жодного розподілу номенклатур, як і спільної роботи з цінами. Тому згідно з матеріалами НАБУ виявилося, що Держспецзв'язку суттєво накручував ціни на дрони.

Зараз, коли Мінстратегпром перестав існувати, а Міноборони та Мінцифри працюватимуть під спільним керівництвом Федорова, є надія, що принаймні паперова війна залишиться в минулому.

Але це не означає, що не буде інших війн - лобістських і корупційних.

Війна за дрони

Головне завдання від президента міністру - наростити виробництва безпілотних засобів.

Проте слід врахувати два важливі моменти: по-перше, для цього необхідні фінансові ресурси. По-друге, безпілотники все ще замовляються під конкретними марками.

І ось тут міністр оборони нічого не зможе зробити сам, без Генштабу і Мінфіну.

Система закупівель безпілотників в Україні була спеціально розроблена з максимальною простотою та гнучкістю, отримавши статус експериментального проєкту відповідно до постанови № 256. Це дало змогу швидко наростити постачання дронів на фронт, але водночас створило ряд системних корупційних ризиків, які тепер мають не лише тимчасовий, а й структурний характер.

Наприклад, останнє велике дослідження, зроблене НАЗК, нараховує 19 пунктів.

Один з основних ризиків полягає в непрозорому та надто дискреційному підході до кодифікації БпЛА в системі Міністерства оборони. Діючі правила дозволяють кодифікувати продукцію не лише на основі результатів комплексних відомчих випробувань, але також на підставі документації від виробника або за спрощеною процедурою, що відповідає певній потребі.

Це фактично відкриває двері для участі в тендерах виробів, характеристики яких підтверджуються не незалежними оцінками, а документами від зацікавлених осіб. Додатковим ризиком є можливість змінювати або уточнювати технічні вимоги до різновидів безпілотних літальних апаратів, що створює можливості для "адаптації" стандартів під певного постачальника.

Окремий ризик корупції виникає в процесі проведення та документування результатів відомчих випробувань. Отримання необхідних актів значною мірою залежить від рішень чиновників, що надає їм надмірні дискреційні повноваження, які можуть вплинути на реальний доступ виробників до ринку. У відсутності чітких, уніфікованих і відкритих критеріїв, це створює можливості для вибіркового "прискорення" або, навпаки, затримки в процесі затвердження певних товарів.

Додатковим чинником ризику виступає також модель закупівель, яка в основному базується на прямих контрактах, що не забезпечують належного рівня конкурентної боротьби.

Однак найбільша небезпека полягає в тому, що усі безпілотники та засоби радіоелектронної боротьби фіксуються за певним запитом і переліком, що означає, що можливо буде придбати лише той конкретний дрон, який вимагає Генеральний штаб, у вказаній ним кількості.

Якщо Федоров не зможе розгадати цю складну загадку, то з часом він опиниться в епіцентрі корупційних скандалів.

Кадри – это термин, который может использоваться в разных контекстах, включая искусство, кино и фотографию, обозначая определенные моменты или фрагменты, часто запечатленные на экране или в изображении.

З теоретичної точки зору, міністр має повноваження звільнити Головнокомандувача. Ще тиждень тому депутати навіть розглядали можливість, що з призначенням Федорова відбудеться зміна і на посаді Сирського.

Однак під час прес-конференції з представниками ЗМІ президент ясно заявив, що наразі не планується змінювати Головнокомандувача.

А відповідно міністр повинен буде навчитися взаємодіяти з дуже сильним інституційно гравцем, а часом і опонентом міністерства. В особі Генштабу і Командування Сил логістики зокрема. Бо вони дуже сильно впливають на закупівлі.

І цікаво, яким чином це вплине на заступників Федорова.

На даний момент в міністерстві працюють двоє заступників від Федорова - Оксана Ферчук і Юрій Мироненко.

Микола Шевцов, який раніше працював у КСЛ, вважається близьким до Сирського.

Дуже цікаво, як складеться доля першого заступника міністра оборони Івана Гаврилюка. Адже свого часу його звільнив міністр Умєров через скарги ставлеників, яких генерал називав "хлопчиками з дудками" і "неробами".

Гаврилюк є вважається ключовою особою, яка започаткувала укладання контрактів на постачання зброї через польську посередницьку компанію Leckhmar, коли наприкінці 2024 року в АОЗ залишилися мільярди невикористаних коштів. Цей фінансовий переказ здійснився за підтримки прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, який згодом призначив Гаврилюка своїм першим заступником. Однак, в цілому, Шмигаль не інтегрував багато своїх людей до Міністерства оборони, окрім згаданих Гаврилюка та Куцовола.

І цікаво, чи підуть з посад у Федорова люди, які раніше були приведені в Міноборони з Офісу Президента.

Щодо скандалів і корупційних справ.

Незважаючи на всі зусилля Федорова у цифровізації, повністю позбутися людського фактора, а отже й корупції, йому не вдасться. Це стосується як родичів, які працюють в маловідомих куточках департаментів, так і маніпуляцій постачальників та окремих начальників продовольчих служб у військових частинах.

Наприкінці минулого року Державний оператор тилу розпочав процедуру тендерів на забезпечення харчування протягом року. На сьогоднішній день вже виникли труднощі з постачанням, зокрема у Вінницькій області. Ця ситуація заслуговує на окрему увагу, адже існують питання щодо того, як підлеглі Арсена Жумаділова оцінюють здатність компаній виконувати свої зобов'язання, а також яким чином здійснюється виплата фінансових коштів.

З огляду на те, що деякі торги, оголошені наприкінці року ДОТ, не відбулися, очевидно, агенція знову опиниться у центрі конфліктів з легкою промисловістю.

Нагадаю, влітку 2025 року ДОТ два місяці не міг знайти спільної мови з представниками легкої промисловості через орієнтовну вартість товару, яку виробники вважали заниженою на користь імпортерів, через що зірвалася значна частина закупівель. І конфлікт було залагоджено лише після суспільного розголосу та втручання Громадської антикорупційної ради Міноборони.

АОЗ, як правонаступник ДОТ, має можливість вільно встановлювати кваліфікаційні вимоги для допуску учасників торгів, що, в свою чергу, підвищує ймовірність корупційних ризиків через ручне управління потенційними учасниками. Це може стати причиною виникнення скандалів.

Ще одним важливим викликом є схвалення технічних вимог та верифікація контрольних зразків продукції. Міністерство оборони вже три місяці не може завершити цю процедуру. У результаті нові учасники можуть зіткнутися з проблемами в отриманні актів відповідності, що унеможливлює їх участь у тендерах.

Крім того, залишається незрозумілим, за якими критеріями буде сформовано склад нової наглядової агенції та чи встигнуть це зробити до кінця січня, як і було обіцяно.

Постійна нестача коштів у державному бюджеті може призвести до затримки з виплатами грошового забезпечення військовослужбовцям.

Отже, навряд чи варто сприймати Федорова як Гаррі Поттера, який за допомогою своєї чарівної палички зможе миттєво вирішити всі проблеми в Міністерстві оборони.

Як пожартував один депутат, насправді найкращим варіантом було б схрестити в одну людину Федорова і Шмигаля, але наука ще до цього не дійшла.