Міжнародний інститут свободи опублікував Індекс раціональної економіки-2026.

Міжнародний Інститут Свободи (ILI) оприлюднив новий Індекс економіки здорового глузду на 2026 рік — це рейтинг, що аналізує ефективність економічної політики держав і адекватність їхніх рішень в контексті основних принципів розвитку. У світлі підсумків цього року Україна набрала 24 бали, що призвело до падіння з 89-го на 95-те місце, залишаючись при цьому у четвертій групі країн.

"Індекс здорового глузду в економіці – це унікальна розробка для України, яка дозволяє виміряти своєрідний 'економічний IQ' державного управління. У даному контексті під урядом ми розуміємо не лише Кабінет Міністрів, а й усю систему прийняття рішень, яка включає центральні та місцеві органи влади, законодавців, виконавчі структури, політиків, депутатів та осіб, які формують політику, тобто всіх тих, хто реально впливає на економічну стратегію країни," - підкреслив директор Міжнародного інституту свободи Михайло Камчатний під час пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у середу.

Загалом до Індексу 2026 року увійшли 144 країни, які було структуровано на 5 груп за підсумковими балами. Україна отримала 581 бал, погіршивши результат на 24 бали у порівнянні з попереднім роком. У підсумковому ранжуванні вона опинилася між Руандою та Гамбією. На самій презентації це було окреслено як "діагноз" економічної політики: країна перебуває у четвертій групі - групі "рідкісних проявів розуму", тобто в зоні, де окремі рішення можуть бути раціональними, але системна якість політики залишається слабкою.

Для України цей індекс слугує своєрідним діагнозом: ми займаємо 95-те місце серед 144 країн, що свідчить про наявність у нас рідкісних проявів розуміння економічної політики. Це є тривожним сигналом, що в умовах війни необхідно серйозніше ставитися до економічних питань. Якщо ми прагнемо конкурувати з країнами Центральної та Західної Європи, залучати інвестиції, капітал та створювати нові робочі місця, нам потрібно не погіршувати ситуацію через помилкові податкові та регуляторні рішення, а навпаки, робити наші інституції більш привабливими та поступово змінювати економічну політику, - підкреслив президент Міжнародного інституту свободи Ярослав Романчук.

У своїй презентації представники ILI акцентували увагу на тому, що Індекс економіки здорового глузду є комплексним показником, створеним на основі 15 основоположних аксіом (таких як перевага свободи над несвободою, багатства над бідністю, здоров'я над хворобою) та шести міжнародних індексів, які відображають ключові аспекти розвитку країн. До цих аспектів належать свобода особистості, економічні права, захист приватної власності, дотримання верховенства права, добробут та інноваційність. Крім того, у виступі окремо були підкреслені такі елементи, як бізнес-клімат, конкурентоспроможність, якість державного управління, соціальний захист, екологічні питання та інфраструктура, які важливі для оцінювання ситуації.

Доповідачі також роз'яснили технічний аспект, згідно з яким менша кількість балів свідчить про вищу якість результату, тоді як модель охоплює діапазон від умовно досконалих 6 балів до 902 балів (найгірші позиції за всіма критеріями). Після цього всі країни класифікуються на п’ять категорій - від "урядів, які приймають розумні рішення" до групи з найнижчими показниками.

Новим лідером рейтингу стала Швейцарія, яку в ILI називають прикладом уряду, орієнтованого на науку, факти та якісну оцінку потенціалу країни. Також у трійці лідерів - Ірландія, яка піднялася одразу на 5 позицій. У топ-10 погіршили позиції Фінляндія, Нова Зеландія, Нідерланди та Швеція, тоді як Люксембург і Австралія покращили результати. США та Німеччина, за повідомленням ILI, зберегли свої місця.

У ході презентації доповідачі звернули особливу увагу на Швейцарію, Данію та Ірландію, навівши їх як приклади країн, де високі рейтинги в індексах пов'язані з високою якістю життя, стабільністю інститутів та стійким економічним зростанням.

У своєму виступі Ярослав Романчук підкреслив, що Україні необхідно не лише зосередитися на питаннях безпеки та обороноздатності, але й запровадити концепцію "економіки здорового глузду". Ця концепція повинна бути сумісною з розвитком країни навіть в умовах війни. Він акцентував на важливості конкуренції за капітал, участі в глобальних ланцюгах доданої вартості та створення таких умов, які б спонукали українців працювати та займатися бізнесом в Україні.

У презентації також було акцентовано на низькіх позиціях України в деяких міжнародних індикаторах, зокрема, в індексах свободи людини та економічної свободи. Водночас, позиція країни за захистом прав власності оцінювалася як відносно краща, потрапляючи до першої сотні. Спікери також підкреслили недостатню якість державного управління та регуляторної політики.

Під час презентації спікери відзначили Естонію та Чехію як важливі орієнтири для України, вказуючи на їхній статус постсоціалістичних країн, які потрапили до першої групи. Їхній досвід був представлений як зразок тривалого та послідовного руху до лібералізації, створення конкурентоспроможних інститутів та інтеграції у європейські виробничі мережі.

Також у презентації значну увагу приділили темам інфляції, боргового навантаження, розміру державного сектору, регуляторного тиску та якості державного управління як факторам, що прямо впливають на інвестиції та довгострокове зростання. Для України ці питання були подані як частина ширшої проблеми - дефіциту системної економічної раціональності у формуванні політики.

"Індекс економіки здорового глузду 2026 - це, по суті, універсальний інструмент оцінки соціально-економічного розвитку, економічного зростання та якості інститутів, який може використовувати будь-який уряд. Ми розглядаємо його і як інструмент економічної просвіти, і як практичний орієнтир для полісі-мейкерів, щоб вони бачили, як конкретні інституційні та регуляторні чинники впливають на розвиток країни та соціальні показники", - підсумував Ярослав Романчук.