Молдова не є державою, а Україна не є пріоритетом: хто такий Джордже Сіміон?

18 травня у Румунії вирішальний день виборів - прозахідний мер Бухареста Нікушор Дан змагатиметься з ультраправим націоналістом Джордже Сіміоном. Останній має найвищі шанси обійняти посаду президента країни завдяки розгромним результатам першого туру, що відбувся вдруге за останні пів року

У грудні Конституційний суд Румунії ухвалив безпрецедентне рішення, скасувавши результати першого туру президентських виборів, які пройшли 24 листопада. Це сталося через підозри щодо російського втручання, зокрема, маніпуляцій у TikTok на користь ультраправого кандидата Келіна Джорджеску, який несподівано отримав 23% голосів. Таке рішення стало першим у румунській історії, оскільки раніше жодні суди не анулювали результати президентських виборів. Підставою для скасування стали розсекречені дані спецслужб, які вказували на кібератаки та агресивну кампанію в соціальних мережах, що порушували виборче законодавство. У зв'язку з цим вибори були перезапущені, а Джорджеску усунули з повторних перегонів.

Нові вибори відбулися 4 травня цього року, і їх результати лише загострили політичну кризу. Зокрема, прем'єр-міністр Румунії Марчел Чолаку оголосив про свою відставку у зв'язку з невтішними підсумками президентських виборів, на яких скандальний радикал Джордже Сіміон отримав 40,96% голосів. Чолаку ж, який представляв правлячу партію, набрав лише 20,07% і зайняв третє місце, поступившись Нікушору Дану, який отримав 20,99%.

Еспресо розповість детальніше про особистість політика Джордже Сіміона, який має всі шанси, щоб обійти свого найближчого суперника та стати президентом Румунії.

Джордже Сіміон з'явився на світ 21 вересня 1986 року у місті Фокшани, Румунія. Вже в підлітковому віці він взяв на себе роль лідера футбольних ультрас, що визначило його енергійний та агресивний підхід до публічної активності.

Він отримав свою освіту в авторитетному Національному коледжі Георге Лазара в Бухаресті, а потім продовжив навчання в Бухарестському університеті та Університеті Александру Іоана Кузи в Яссах, де здобув магістерський ступінь в історії, зосередившись на дослідженні "Злочинів комунізму".

Джордже Сіміон розпочав свою активну публічну діяльність ще під час студентських років. У 2004 році він уперше привернув до себе увагу під час акції на честь героїв Румунської революції, де виступив з націоналістичними банерами. Згодом його активізм набув чітко вираженого націоналістичного спрямування: він став лідером руху "Noii Golani", який відстоював гасло "Бессарабія - це Румунія", акцентуючи увагу на територіях, що нині належать Молдові та частині України.

У 2011 році Сіміон заснував платформу "Acțiunea 2012", що пропагувала ідею об'єднання Румунії та Молдови. Він активно організовував різноманітні марші, культурні заходи та кампанії, які звертали увагу на історичні аспекти "Великої Румунії". У 2017 році він заснував "Альянс до сторіччя", що об'єднав більше ста організацій та ініціював "Марш сторіччя" – піший похід від Алба-Юлії до Кишинева, присвячений століттю Великого об'єднання 1918 року.

Окрім організації акцій, Сіміон активно сприяв румунським спільнотам за межами країни, зокрема в Молдові, Україні (включаючи Придністров'я та Буковину) та Сербії. Він надавав підтримку румунським навчальним закладам та відстоював права національних меншин.

Він також є автором двох книг – одна з них досліджує історію Молдови та підтримує концепцію її об'єднання з Румунією, тоді як інша представляє собою збірник політичних есеїв, присвячених зустрічам з румунськими політиками. Обидві роботи мають націоналістичний підтекст і орієнтовані на широку аудиторію, а не на наукове співтовариство. Незважаючи на свою історичну освіту, Сімон ніколи не займався історією як науковою дисципліною, а натомість активно просував націоналістичні погляди, ставши помітною фігурою в активізмі. Його ініціативність принесла йому популярність серед націоналістично налаштованих громадян, але водночас зробила його неприязно налаштованим у відносинах із сусідньою Румунією.

Політична кар'єра Сіміона розпочалася всього шість років тому - у 2019 році, коли він балотувався як незалежний кандидат на виборах до Європейського парламенту, отримавши понад 117 тис. голосів. Хоча цього не вистачило для перемоги, кампанія продемонструвала його здатність мобілізувати чимало виборців. Того ж року, 19 вересня 2019-го, Сіміон заснував власну партію "Альянс за об'єднання румунів" (AUR), яка стала платформою для його ультраправих поглядів.

Протягом року партія AUR здобула несподіваний успіх на парламентських виборах 2020 року, набравши 9% голосів і зайнявши четверту позицію серед партій у парламенті. Цей успіх зробив Сіміона помітною фігурою на політичній арені Румунії. У 2024 році AUR ще більше зміцнила свої позиції, подвоївши результати, і стала другою за величиною партією в обох палатах парламенту. За час своєї парламентської діяльності Сіміон зарекомендував себе як харизматичний лідер опозиції, здатний залучати увагу широких верств населення.

Експерти пояснюють стрімке зростання популярності AUR завдяки кільком взаємопов'язаним факторам. Насамперед - популістська риторика та соціальні мережі. Сіміон активно використовує соціальні мережі, зокрема TikTok, для просування своїх ідей. Його антиелітарна риторика, спрямована проти "корумпованої брюссельської бюрократії" та румунського істеблішменту, резонує з виборцями, які відчувають розчарування в традиційних румунських партіях, які ведуть прозахідний курс, що не приніс результатів (Румунія залишається однією з найбідніших країн ЄС). Риторика партії вдало використовує соціально-економічне невдоволення. Адже зростання вартості життя та економічні труднощі підживлюють підтримку AUR серед середнього класу та сільських громад. Сіміон обіцяє захистити "простих румунів" від глобалізації та іноземного впливу.

Натомість основною метою партії є об'єднання Румунії з Молдовою, що викликає підтримку у патріотично налаштованих виборців. AUR активно використовує історичні нарративи, звертаючись до образів румунських героїв і концепції "Великої Румунії", яка охоплює не лише молдовські та українські території, але й, у меншій мірі, угорські, сербські та болгарські землі.

Цікаво, що позиція партії щодо антивакцинальної кампанії також сприяла її зростанню популярності. Під час пандемії COVID-19 AUR виступала проти обов'язкової вакцинації та суворих карантинних заходів. Це викликало інтерес серед консервативних і скептично налаштованих громадян, особливо в сільських районах та невеликих населених пунктах.

Не слід забувати, що Джордже Сіміон є молодим політиком, що відкриває можливості для залучення нової підтримки серед молоді. Його харизматичний підхід, активна присутність у соціальних мережах та образ "свого хлопця" привертають увагу молодих виборців, які раніше не проявляли інтересу до політичних питань. Навіть своє весілля він організував як публічну подію, що стало вірусним у соцмережах — в серпні 2022 року, коли одружився з Ілінкою Мунтяну, на святкуванні зібралося близько 10 тисяч осіб.

Джордже Сіміон виступає як націоналіст, євроскептик і захисник "традиційних цінностей". Серед його політичних кумирів можна відзначити президента США Дональда Трампа та італійську прем'єрку Джорджу Мелоні. Загалом, основні погляди Сіміона можна підсумувати таким чином:

Ставлення Джордже Сіміона до України викликає неоднозначні відгуки і створює особливе занепокоєння в контексті його потенційної перемоги на виборах. У Румунії президент має значні повноваження, оскільки функціонує напівпрезидентська (змішана) система управління, схожа на французьку. Хоча реальна влада в країні зосереджена в руках парламенту та уряду, президент все ж відіграє ключову роль у формуванні зовнішньої політики та оборони, призначає прем'єр-міністра (з погодженням парламенту), має право вето і може розпустити парламент.

Служба безпеки України ще в 2021 році видала заборону на в'їзд Сіміону до країни через його антиукраїнську діяльність, що була пов'язана з ідеями "Великої Румунії" та можливими зв'язками з російськими спецслужбами. У 2024 році це обмеження було продовжено ще на три роки.

Після початку повномасштабної війни Сіміон не раз відкрито називав російського диктатора Володимира Путіна "військовим злочинцем" і критикував санкції проти Росії, вважаючи їх "недостатніми". Однак, він виступає проти надання Україні додаткової військової підтримки та експорту зерна через територію Румунії, стверджуючи, що країна повинна "зосередитися на своїх власних інтересах". Ця позиція перегукується з висловлюваннями проросійських політиків в Європі, хоча Сіміон заперечує звинувачення у проросійських симпатіях, стверджуючи, що AUR є "найбільш русофобською партією Румунії". Крім того, виникають підозри щодо його можливих зв'язків з російськими ультранаціоналістами, зокрема з Олександром Дугіним, який є ідеологом концепції "русского мира".

Та особливу тривогу викликають заяви представників AUR, зокрема сенатора та соратника Сіміона Клаудіу Тирзіу, про необхідність "повернення" українських територій, таких як Північна Буковина та Південна Бессарабія, які колись певний час належали Румунії. Сам Сіміон уникає прямих заяв про анексію, але його підтримка ідеї "Великої Румунії" та територіальні претензії партії створюють напругу у відносинах з Україною.

Ще одним небезпечним сигналом є обіцянка Сіміона призначити на пост прем'єр-міністра проросійського політика Келіна Джорджеску в разі своєї перемоги. Джорджеску, якому було заборонено брати участь у виборах, відомий своєю ворожістю до України, включаючи заклики до припинення підтримки України та заборони на транзит українського зерна. Окрім цього, він виступає проти НАТО та Європейського Союзу.

Після успішного виступу в першому турі виборів, Сіміон з обережністю закликав до припинення вогню в Україні. Він, зокрема, висловив свою підтримку позиції адміністрації Дональда Трампа щодо агресії Російської Федерації, хоча його власні пропозиції залишилися невизначеними.

Більшість аналітиків висловлюють занепокоєння щодо можливого обрання Джордже Сіміона на пост президента. Як зазначає DW, його потенційна перемога у другому турі виборів може стати історично важливим моментом, що наближає країну до влади правих екстремістів - явища, яке не спостерігалося з часів правління диктатора Іона Антонеску та його союзників з православно-фашистської "Залізної гвардії" під час Другої світової війни.

"Для Румунії та для Європи обрання Сіміона стало б серйозним поворотним моментом і політичною катастрофою: у такому разі вперше країна ЄС мала б самопроголошеного "руйнівника системи" на посаді глави держави, того, хто обіцяє "змести" румунську еліту та виступає за жорстку позицію проти ЄС та НАТО - у найважливішій країні ЄС та НАТО в Південно-Східній Європі. Окрім проросійських та антиукраїнських урядів Словаччини та Угорщини, він був би ще одним лідером у країні ЄС, який підтримує президента США Дональда Трампа, має проросійські позиції та виступає проти допомоги Україні", - наголошують у виданні.

Румунський політолог Крістіан Пирвулеску зазначає, що перемога Сіміона справді може змінити геополітичний курс Румунії, наближаючи її до країн ЄС з націоналістичними урядами, таких як Угорщина та Словаччина. А це може ще більше посилити антиєвропейські настрої в Європейському Союзі, який і так переживає не найкращі часи через зростання євроскептиків.

Інший румунський аналітик, Крістіан Андрей, попереджає, що можливе президентство Сіміона може призвести до політичної нестабільності в Румунії. Він може використати загальне соціальне та економічне незадоволення для просування ще більш консервативних і популістських ідей, а також підживити скептицизм щодо Європейського Союзу та Заходу. Така ситуація може призвести до ослаблення демократичних інститутів, як це сталося в Угорщині, й загострити суспільні суперечності, що може ще більше поглибити кризу.

У цілому, AUR та Сіміон користуються популярністю в сільських районах, малих містах та серед румунської діаспори, де їхні меседжі резонують з економічними труднощами та патріотичними почуттями людей. Це може надати можливість іншому кандидату, меру столиці Нікушору Дану, здобути підтримку у великих містах та об'єднати прозахідно налаштовану частину населення. Проте варто зазначити, що в Румунії фактично лише одне місто має статус великого - це Бухарест, населення якого складає близько 2 мільйонів. Наступними за величиною йдуть Клуж-Напока, Яси, Констанца та Тімішоара, кожне з яких має трохи більше 250 тисяч жителів.

Проте, дипломат і політолог Роман Безсмертний переконаний, що Джордже Сіміон вичерпав свій потенціал на першому турі президентських виборів і не зможе отримати більше голосів. Це відкриває шанси для перемоги Дани.

"Очевидно, що після виборів кандидати вперлись у свою електоральну стелю і, як кажуть фахівці та аналітики, цю стелю навряд чи Сіміон здатен подолати. А от мер Бухареста Нікушор Дан має таку можливість. Якщо скласти голоси всіх однодумців є можливість здобути понад 60%. Ця сума голосів явно говорить про те, що у Нікушора Дана є шанс стати президентом Румунії", - сказав експерт в етері Еспресо.

Нікушор Дан — 55-річний доктор наук у галузі математики, який також активно займається громадською діяльністю та політикою. З 2020 року він обіймає посаду мера столиці Румунії, Бухареста. У своїй політичній програмі він акцентує увагу на покращенні міської інфраструктури, розвитку громадського транспорту та протидії корупційним проявам у місцевих органах влади. Проте, його популярність обмежена переважно Бухарестом та його околицями, що викликає певні занепокоєння.

Як вважає політтехнолог та член Асоціації професійних політичних консультантів України Олег Постернак, шанси мера Бухареста досить низькі. Адже розрив між ними після першого туру 20% і електоральна історія майже не знає випадків, коли в другому турі можна наздогнати цю 20-відсоткову відстань між основними кандидатами. Тим більше, що явка на виборах була низькою, бо чимало міських жителів проігнорували вибори.

На перший тур виборів з'явилося лише 53,2% виборців. Тому залучення "тихого електорату" може стати вирішальним фактором у другому турі, де Дан буде змагатися з Сіміоном, який має стабільну й віддану базу виборців, готових підтримати його на дільницях. Однак Дан зіткнеться з значними труднощами у створенні широкої коаліції через свою малу відомість, обмежений час і ресурси. У той же час, інші кандидати вже починають втрачати підтримку, як зазначає Постернак.

У будь-якому випадку, як зазначає в ефірі каналу Еспресо журналіст і політичний аналітик Віталій Портников, ці вибори викликають чималий резонанс, оскільки вони проводяться після анулювання попереднього першого туру президентських виборів.

Переможця першого туру, Келіна Джорджеску, звинуватили в порушеннях під час проведення передвиборчої кампанії, оскільки він не надав необхідних звітів. Це призвело до анулювання результатів першого туру та до його недопуску до повторного голосування. Важливо зазначити, що Джорджеску мав всі шанси на перемогу завдяки своїй популярності. Однак Джордж Сіміон став єдиним ультраправим кандидатом, допущеним до виборів, оскільки як Джорджеску, так і Шошоаку, яка відзначається своїми антиукраїнськими настроями, не допустили. Таким чином, Сіміон зміг об'єднати весь ультраправий електорат. Тепер ключовим питанням залишається, чи зможе він утримати та розширити цю підтримку на другому турі, - зазначив Портников.

Він також підкреслює, що результати першого туру президентських виборів у Румунії ще раз продемонстрували, наскільки потужними стають ультраправі та популістські рухи в сучасному політичному контексті Європи та США.