Міністерство освіти і науки оголошує старт конкурсу на PhD-дослідницькі проекти для аспірантів, які прагнуть реалізувати свої наукові ідеї.

Міністерство освіти і науки України оголошує про початок відбору PhD-дослідницьких проектів у рамках експериментальної програми підготовки здобувачів ступеня доктора філософії в проектній аспірантурі. Цей відбір реалізується відповідно до наказу МОН, виданого 13 березня 2026 року під номером 442, який визначає правила та організацію конкурсного процесу для PhD-дослідницьких проектів.

Цей інноваційний формат передбачає, що підготовка докторів філософії базується на реальних дослідженнях, які мають фінансування, команду, чіткий план виконання та визначені результати. Університети та наукові установи отримують шанс залучити молодих дослідників до роботи над актуальними науковими завданнями, а аспіранти можуть здобувати освіту через активну участь у реальних дослідницьких проектах, що дозволяє поєднувати наукову діяльність із розвитком дослідницьких навичок.

"Проектна аспірантура являє собою новаторську модель, яка демонструє, як організувати підготовку PhD, коли аспірант або аспірантка з самого початку займається чітко визначеним дослідницьким проектом із встановленими цілями, ресурсами та очікуваними результатами. Ця ініціатива надає молодим науковцям унікальну можливість зосередитися на власному дослідженні та розвивати свою академічну кар'єру через практичну роботу над проектом. Для держави це ефективний інструмент створення потужних дослідницьких команд та підтримки досліджень, які мають практичну значущість. Якщо ця модель виявиться результативною в рамках експерименту, її можна буде розширити", — підкреслив Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

При цьому цей формат не замінює традиційну аспірантуру; мова йде про експериментальну модель, що реалізується одночасно.

Етапи відбору кандидатів на конкурсній основі

Конкурс відбуватиметься у два етапи:

Перший етап

16 березня - 1 травня 2026 року (до 13:00 за київським часом) можна перефразувати так: "З 16 березня по 1 травня 2026 року (до 13:00 за київським часом)."

Оформлення та подача заявок за допомогою Національної електронної науково-інформаційної платформи (URIS).

Другий етап можна перефразувати як "Наступний етап" або "Другий рівень".

2 травня - 8 червня 2026 року

Аналіз і наукова оцінка представлених матеріалів.

Передбачено, що Науковий Комітет Національної ради з питань розвитку науки і технологій України, а також Науково-експертна рада Міністерства освіти і науки розглянуть результати експертизи до 17 червня 2026 року.

Наказ про результати конкурсного добору планується підготувати до 26 червня 2026 року.

Запуск реалізації та фінансування обраних PhD-проектів планується на 1 липня 2026 року.

Хто може брати участь

Учасниками експериментального проекту можуть бути заклади вищої освіти та наукові установи, які за результатами державної атестації наукової діяльності віднесені до групи А або Б за природничо-математичним напрямом, та мають ліцензію на підготовку здобувачів третього рівня вищої освіти (доктор філософії).

Хто представляє проект для отримання ступеня PhD?

Заявка на участь у конкурсі створюється спільно двома сторонами: можливим кандидатом на здобуття ступеня доктора філософії і потенційним науковим керівником PhD-проекту.

Керівник зобов'язаний:

мати науковий ступінь доктора наук, кандидата наук або філософського доктора;

* здійснювати діяльність в установі за основним місцем працевлаштування;

* бути присутнім і займатися професійною діяльністю в Україні не менше ніж 6 місяців протягом останнього року до моменту оголошення конкурсу.

Критерії до кандидатів:

* наявність диплома магістра (для випускників 2026 року -- актуальна довідка з ЄДЕБО про статус навчання);

* проведення дослідницької роботи переважно на території України;

* Науковий досвід, що підтверджується публікаціями, участю в конкурсах, проектах та інших заходах.

Напрями досліджень за темами

Конкурс включає ключові напрямки, які відповідають цілям Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України до 2030 року, та демонструють потенціал для розвитку передових наукових досліджень і практичних рішень. Основну увагу приділено природничим наукам і технологіям, зокрема:

Математика и статистика:

Наука про дані та аналіз великих обсягів інформації; криптографічні методи та математичні основи безпеки; цифрові копії та інженерні моделі; алгоритми машинного навчання; квантові обчислювальні системи, комунікаційні технології, сенсори та метрологічні вимірювання.

Фізика й астрономія, прикладна фізика та наноматеріали:

системи концентрованої енергії; інноваційний дизайн та впровадження нових матеріалів (високоміцні композити, напівпровідники, енергоефективні та вуглецево-нейтральні матеріали, наноматеріали, "розумні" речовини, матеріали для радіомаскування, 3D-друк тощо); технології сучасних атомних реакторів (SMR); методи спостережної астрономії та сенсорні мережі; технології супутникового зв'язку; квантова фізика.

Хімія:

Розробка, проектування та інженерні рішення для унікальних сполук; екологічна хімія та стійкий синтез речовин; молекулярне моделювання інноваційних матеріалів; хімія лікарських засобів; теоретична хімія на квантовому рівні.

Наукові дисципліни, що вивчають Землю та екологічні аспекти:

технології для вивчення, добування та обробки критично важливих мінералів; рішення, орієнтовані на природу (лісові насадження, відновлення водно-болотних угідь, управління деградованими територіями); сталий підхід до управління водними ресурсами і ґрунтами, екологічні міські системи; наукові методи для підтримки циркулярної економіки; технології захоплення та зберігання вуглецю (CCS).

Біологія та біохімія:

Стійкість людського організму до екстремальних умов; забезпечення біологічної безпеки та захист населення від загроз, пов'язаних з біологічними факторами; використання біотехнологій для сталого розвитку сільського господарства; молекулярно-біологічні і біохімічні основи біофармацевтичних технологій та технологій регенерації; інженерія на основі біологічних і генетичних методів.

Перевага надається проектам, спрямованим на задоволення пріоритетних потреб безпеки та економіки України.

Ключові критерії для PhD-дослідження

Докторська дисертація подається через платформу URIS і оцінюється за наступними параметрами:

* наукове обґрунтування дослідження;

* оригинальность полученных результатов;

* практична значущість і суспільна корисність;

* можливості для комерційного використання отриманих результатів;

* вплив на безпеку та економічний розвиток України.

Тривалість виконання PhD-проекту визначається в межах строку підготовки здобувача.

Фінансова підтримка

Максимальна вартість PhD-проекту до 900 тис. грн на 12 місяців, у 2026 році (6 міс) -- до 450 тис. грн.

Оплата праці здобувача ступеня доктора філософії за 14-м тарифним розрядом із коефіцієнтом 3 -- до 25 тис. грн на місяць, а керівника проекту -- 0,25 ставки 18 тарифного розряду -- до 4,4 тис. грн / міс (з урахуванням надбавок за науковий ступінь і вчене звання).

У рамках підготовки до PhD вперше передбачено окреме фінансування для статей, матеріалів, реактивів та відряджень — до 310 тисяч гривень на рік. Адміністративні витрати університету або інституту складають до 135 тисяч гривень на рік.

Академічна доброчесність

У конкурсних заявках заборонено:

* створення або підробка інформації;

* плагіат і самоплагіат;

* подання чужих результатів як власних.

Застосування штучного інтелекту для повного створення текстів заявок може розглядатися як порушення академічної етики, якщо це не відповідає умовам дослідницького завдання.

Які кроки слід вжити прямо зараз?

Закладам вищої освіти та науковим організаціям слід вже на цьому етапі:

* ознайомитися з умовами конкурсу;

* здійснити перевірку на відповідність критеріям участі;

* виявити можливі команди "лідер + кандидат";

* підготувати PhD-дослідницьке подання.

Де можна знайти інформацію про правила конкурсу?

Інформацію щодо умов конкурсного відбору, вимог до PhD-дослідницьких проектів, а також формат подання і необхідні документи можна знайти за наступними посиланнями: https://nauka.gov.ua/information/pa2026/

Інформаційна довідка

Раніше МОН уже повідомляло про запуск експериментального формату проектної аспірантури як моделі, що має посилити зв'язок між підготовкою наукових кадрів, реальною дослідницькою роботою та державними пріоритетами.

Детальніше про експериментальний проекта його особливості -- у картках.