На великій глибині під поверхнею Землі виявили величезний водний резервуар: думки вчених.

На глибині приблизно 500 кілометрів під поверхнею Землі науковці натрапили на прихований "океан". Цей величезний резервуар, що міститься всередині блакитного мінералу рингвудиту, здатний вміщувати утричі більше води, ніж усі океани і моря нашої планети разом узяті.

Цю інформацію наводить дослідження, яке вперше з'явилося в журналі Science. "Зона переходу в мантії, що розташована на глибині від 410 до 660 км під поверхнею Землі, функціонує як величезний резервуар для води", - повідомили фахівці.

Відкриття стало результатом роботи дослідницької команди під керівництвом геофізика Стівена Якобсена з Північно-Західного університету в штаті Іллінойс, США. Вчені застосували широкий спектр інструментів для виявлення води під поверхнею. Вони встановили понад 2000 сейсмометрів по всій території Сполучених Штатів і дослідили сейсмічні хвилі, пов'язані з більш ніж 500 землетрусами. Якобсен зазначив, що ці хвилі змушують Землю "дзвонити, як дзвін", протягом декількох днів після початкових підземних поштовхів.

Коли сейсмічні хвилі рухалися через різні шари земної кори, їхня швидкість варіювалася в залежності від характеру порід. Наявність води в середовищі істотно уповільнювала ці хвилі. Завдяки цьому спостереженню команда Якобсена змогла виявити значну кількість води, що міститься в рингвудиті під поверхнею землі.

Дослідники також підтвердили цю знахідку лабораторно. Якобсен виростив зразки рингвудиту та піддав їх величезному тиску й температурі, що відповідають показникам на глибині в сотні кілометрів. Експерименти показали, що мінерал справді може зберігати велику кількість води за цих умов.

Грем Пірсон, один із провідних світових учених у галузі дослідження алмазів і директор Школи розвідки та досліджень алмазів при Університеті Альберти (Едмонтон, Канада), надав фізичний доказ підземного "океану" з неочікуваного джерела. Про це пише Indian Defence Review.

Усередині алмаза, який виник у перехідній зоні й був винесений на поверхню внаслідок виверження вулкана, Пірсон знайшов крихітний зразок рингвудиту, який містив воду. Це перший прямий фізичний доказ водовмісного рингвудиту із глибин нашої планети.

"Від часу нашого першого звіту про водовмісний рингвудит ми виявили ще один кристал цього мінералу, що також має у складі воду, що робить наші докази значно переконливішими," - зазначив дослідник.

Виявлення значних обсягів води в підземних шарах рингвудиту ставить під питання традиційну теорію, що стверджує, ніби вода була принесена на Землю кометами. "Це є серйозним аргументом на користь того, що вода на нашій планеті має внутрішнє походження," - зазначає Якобсен.

Дослідження також показують, що цей глибокий резервуар може діяти як природний буфер. Якобсен припустив, що відкриття допоможе пояснити, чому об'єми океану залишалися відносно стабільними протягом мільйонів років, без різких змін рівня моря.

"Ми повинні висловити свою вдячність за цей величезний підземний резервуар. Якби його не існувало, то вся поверхня Землі була б покрита водою, а лише гірські вершини залишилися б видимими над океанами," - зазначив Якобсен.

Як зазначалося на OBOZ.UA:

Дослідники, використовуючи підводний апарат, виявили довгий желеподібний організм, відомий як сифонофора, неподалік австралійського узбережжя на глибині приблизно 6000 метрів. Ці кадри були зроблені під час наукових експедицій в підводних каньйонах, де царює абсолютна темрява. За оцінками вчених, ця істота має вражаючу довжину близько 15 метрів.

- Раніше на Великому адронному колайдері відтворили першу мілісекунду після Великого вибуху. У цей момент ядра ніби накладаються одне на одного, утворюючи так звану кварк-глюонну плазму. Дослідники дійшли висновку, що первинний "космічний бульйон" міг бути буквально більш схожим на рідину, ніж вважалося раніше.