На одному з каменів Стоунхенджу виявили незвичайні знаки (фото)

Нові результати дослідження підтвердили, що мешканці кам'яного віку самостійно перенесли камені Стоунхенджа на відстань 200 км. Раніше вважалося, що ці камені були занесені сюди льодовиком.

Йдеться про камені, які стоять у внутрішньому колі Стоунхенджа. Хоча вони й не найбільші в усій конструкції, кожен із них важить близько 3,5 тонни, пише Science Alert.

"Людські зусилля, витрачені на транспортування таких величезних каменів, важко переоцінити. Це свідчить про вражаючий рівень планування та організації в неолітичну епоху", -- зазначає археолог Річард Бевінс з Університету Аберістуїта у своєму дослідженні.

У 1924 році британський археолог Вільям Гоулі зробив важливе відкриття, знайшовши валун Ньюелла. Цей камінь мав значну схожість з одним із блакитних каменів, які складають Стоунхендж, і на ньому були виявлені сліди переміщення льодовиком. В той час науковці висловлювали припущення, що льодовики могли перенести як невеликі камені, такі як валун Ньюелла, так і величезні брили, з яких згодом збудували Стоунхендж.

Фокус. Технології запустили власний Telegram-канал! Приєднуйтесь, щоб бути в курсі останніх та найцікавіших новин з наукового світу!

З тих пір концепція про те, що льодовики могли перенести матеріали, змагається з ідеєю, що їх переміщення стало результатом діяльності людини.

Проте Бевінс і його команда переконані, що сліди на каменях залишили не льодовики, а люди. Поряд з рукотворними знаками вони виявили також сліди вивітрювання поверхні. Дослідники стверджують, що на краях валунів Стоунхенджа є ознаки, які виникли внаслідок навмисної обробки, а не через ерозійні процеси. Вчені вважають, що валун Ньюелла відколовся від каменю 32d в Уельсі.

Останнє дослідження виявило, що камінь походить зі скельного виступу в горах Преселі в Уельсі, який носить назву Крейг Рос-і-Фелін.

"Отримана геохімічна сигнатура була ідеальною, у нас не залишилося сумнівів щодо походження цього каменю", -- кажуть дослідники.

Не всі науковці поділяють нові висновки, висловлені командою, адже деякі експерти продовжують вірити в теорію, що камені були доставлені льодовиками, а не людьми. Тим часом Бевінс зазначає, що якщо блакитне каміння Стоунхенджа дійсно було перенесене льодовиками, то навколо цього місця мало б залишитися більше подібних каменів.

"Відсутність валунів плямистого долериту на сході від меж Нарберта вказує на те, що це каміння було переміщено за допомогою людини," -- констатують автори дослідження.

Щоправда, вони поки що не можуть пояснити, яким саме чином люди з неоліту змогли перемістити настільки величезні камені, на такі величезні відстані.

Інше дослідження вказує на те, що головний камінь Стоунхенджа, ймовірно, був транспортуваний на відстань 750 км з території Шотландії.

Нагадаємо, археологи з'ясували, навіщо побудували Стоунхендж. Знаменитий пам'ятник міг мати політичну функцію, але в кінцевому підсумку виявився повним провалом.