Наука без меж: як українські науковці здобувають доступ до глобальних знань в умовах війни.

Авторка Тетяна Ярошенко має ступінь кандидата історичних наук та займає посаду доцента. Вона є керівником центру наукометрії та цифрової підтримки досліджень у Національному університеті "Києво-Могилянська академія".

З 20 по 26 жовтня 2025 року в усьому світі проходитиме Міжнародний тиждень відкритого доступу до наукової інформації. У наш час, коли світ стає дедалі більш глобалізованим, швидкий доступ до результатів наукових досліджень, які зазвичай публікуються у рецензованих журналах, а нещодавно й до самих дослідницьких даних, є не лише бажаним, а й критично важливим для кожного науковця. Відсутність можливості систематично вивчати, аналізувати та використовувати ці матеріали може призвести до інформаційної ізоляції, що загрожує втратами в розумінні актуальних трендів і методик. Тим не менш, ситуація поступово покращується, і в Україні за останні роки відбувся значний прогрес у забезпеченні відкритого доступу до наукових ресурсів. Сьогодні ця сфера переживає суттєві зміни, і навіть повномасштабна війна не змогла зупинити цей рух вперед.

Проте не всі дослідники знають про варіанти відкритого доступу та можливості публікації своїх робіт у престижних платних журналах. Державна науково-технічна бібліотека України (ДНТБ) виступила в ролі інформаційного центру і технічного координатора ініціатив, які пропонують такі можливості. Далі ми розглянемо ці ініціативи більш детально.

До 2017 року українські науковці часто стикалися з "платним муром" -- неможливістю прочитати потрібну статтю в міжнародному журналі без оплати, яка могла становити кілька десятків доларів за одну публікацію. Далеко не всі університети мали змогу передплачувати вартісні "пакетні" пропозиції від комерційних видавців або агрегаторів наукового контенту. Окремі проєкти доступу до наукових журналів (від першого такого проєкту Міжнародного фонду "Відродження" "Електронні журнали -- бібліотекам України" 1999 року до проєктів INTAS на початку 2000-х років, чи трохи пізніше -- ELIBUKR) лише почасти вирішували проблему доступності наукової інформації для окремих університетів і наукових установ України.

Ключовий момент настав у 2017 році, коли Україна, через Міністерство освіти і науки, ініціювала програму національної ліцензії (передплати) на провідні наукометричні бази даних. Що це означало на практиці? Більше 500 українських вищих навчальних закладів та наукових організацій отримали доступ до Scopus (Elsevier) і Web of Science (Clarivate) — найпрестижніших реферативних баз наукових публікацій у світі. Це відкриття стало величезною бібліотекою, що містить мільйони статей з усіх наукових дисциплін. У 2019 році Міністерство освіти і науки офіційно закріпило цю практику, затвердивши порядок забезпечення доступу, а ДНТБ стала координатором, виконуючи функції інформаційного хабу та технічного адміністратора.

З початком повномасштабної війни в 2022 році міжнародна наукова спільнота зібралася разом, щоб підтримати українських колег: видавництва не лише зберегли доступ до ресурсів, а й суттєво його розширили.

Наприклад, компанія Elsevier ініціювала програму Ukraine Academic Support, що забезпечує безкоштовний доступ не лише до своїх баз даних, але й до навчальних матеріалів, а також можливість публікацій у відкритому доступі безкоштовно. Clarivate також долучилася до акції #StandWithUkraine, надавши нові ресурси, серед яких — можливість електронної доставки документів з 500 бібліотек по всьому світу через RapidILL. Видавництво Bentham Science, яке спеціалізується на рецензованій науковій літературі в областях фармакології, медицини, технічних і суспільних наук, також підтримує українську наукову спільноту під час війни, пропонуючи безкоштовний доступ до своїх 130 журналів.

Особливо важливими стали ініціативи міжнародних проєктів Research4Life та EIFL. Проєкт Research4Life -- партнерство Всесвітньої організації охорони здоров'я, Продовольчої та сільськогосподарської організації, Програми ООН з навколишнього середовища та Всесвітньої організації інтелектуальної власності, а також відомих університетів США: Yale, Cornell, Міжнародної асоціації науково-технічних та медичних видавців (STM Association) і близько 200 міжнародних видавців.

Проєкт забезпечує безкоштовний або доступний онлайн-ресурс для дослідників з понад 11 500 організацій у 125 країнах з низьким і середнім рівнем доходу, надаючи їм доступ до 164 914 книг, 18 746 наукових журналів та 67 довідкових ресурсів у таких сферах, як охорона здоров'я, сільське господарство, екологія, прикладні науки та правова інформація. Серед провідних видавництв, які беруть участь у цій ініціативі, можна виділити: Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та інші.

З 2022 року завдяки підтримці Міністерства освіти і науки України безкоштовний доступ до платформ Research4Life мають більше 500 університетів і наукових організацій країни, і ця можливість збережеться до завершення 2027 року.

Доступ до ресурсів організовано через п'ять ключових платформ: Hinari — для досліджень у медицині, AGORA — для агрономії, OARE — для екологічних питань, ARDI (Research for Development and Innovation) — для розвитку та інновацій, а також GOALI (Research for Global Justice) — у сфері права. Важливим аспектом ініціативи Research4Life стали численні навчальні заходи, вебінари та сертифікаційні програми, призначені для українських науковців і редакторів наукових журналів. Зокрема, співпрацю з DOAJ (Directory of Open Access Journals) — незалежною некомерційною організацією, що управляється Infrastructure Services for Open Access C.I.C. (IS4OA) з Данії. Місія DOAJ полягає в "підвищенні видимості, доступності, репутації, використання та впливу якісних, рецензованих наукових журналів з відкритим доступом по всьому світу, без врахування дисципліни, географії чи мови".

З ініціативи Research4Life у 2024 та 2025 роках DOAJ організувала серію онлайн-курсів, які залучили більше тисячі учасників з України, серед яких були дослідники, викладачі, рецензенти та редактори наукових журналів. Завдяки цим зусиллям DOAJ тепер індексує 452 українських наукових видань, що складає понад 26% від загального числа. Це свідчить про те, що результати досліджень українських науковців стають дедалі більш "помітними" на міжнародній академічній арені.

Нині МОН готує до підписання Меморандум про співпрацю з DOAJ, метою якого буде збільшення кількості та якості українських видань із відкритим доступом, сприяння відповідальному й етичному науковому публікуванню відповідно до міжнародних стандартів, зокрема запобігання хижацьким або сумнівним видавничим практикам. Ця співпраця підтримує Національний план щодо відкритої науки України (ухвалений урядом України 2022 року).

Відсутність надійного архівування може призвести до втрати цінних досліджень, якщо видавці закривають свої бізнеси, не в змозі підтримувати платформи, або внаслідок природних чи технічних катастроф. Researсh4Life уклала партнерську угоду з проектом CLOCKSS – некомерційним цифровим архівом, що забезпечує збереження наукового контенту. Вже кілька українських наукових журналів приєдналися до цього ініціативи.

Проєкт EIFL (Електронна інформація для бібліотек) – це некомерційна ініціатива, яка співпрацює з бібліотеками, університетами та науковими закладами в 38 країнах по всьому світу. В Україні цей проєкт діє з 1999 року, спочатку координатором доступу виступала Асоціація "Інформатіо-Консорціум", а з червня 2025 року цю роль перейняла Державна науково-технічна бібліотека. Завдяки цій співпраці, починаючи з 2022 року, українські університетські бібліотеки та наукові організації отримують безкоштовний доступ до 74 назв наукових електронних ресурсів від 24 провідних видавців, серед яких Oxford UP, Cambridge UP, European Respiratory Society, IOP Publishing, Royal Society Publishing та інші. Якщо б користування цими ресурсами було платним, їхня підписка обійшлася б в понад 18 мільйонів доларів США.

Нині в Консорціумі EIFL-Україна -- лише 34 університети та наукові установи України, і ДНТБ й далі закликає приєднуватися до Консорціуму, а бібліотеки -- активніше розповідати про ресурси науковцям і викладачам.

Завдяки угодам EIFL із видавцями українські автори також мають змогу публікуватись у відкритому доступі в гібридних або повністю відкритих журналах безплатно або зі знижками на оплату за обробку статей (APC).

Використання програм EIFL, що стосуються відкритого доступу й авторського права, є корисним для наукових і публічних бібліотек України, адже сприяє розвитку відкритої науки та підвищенню обізнаності щодо прав інтелектуальної власності. EIFL неодноразово підтримував семінари з підвищення обізнаності та адвокації щодо відкритого доступу, результатом яких стало створення в Україні багатьох журналів відкритого доступу, понад 130 відкритих репозитаріїв, політик відкритого доступу та відкритої науки, а також розроблення освітніх курсів та MOOC із відкритої науки.

EIFL також здійснює адвокацію щодо реформування законодавства з авторського права для потреб бібліотек, освіти, науки, а також щодо ратифікації Україною Марракеського договору для осіб із порушеннями зору (2023).

Існує кілька методів отримання доступу до електронних ресурсів і інформаційних технологічних платформ. Найзручніший варіант – це звернутися до свого закладу вищої освіти або наукової установи, які вже є членами відповідних консорціумів через національного координатора доступу – Державної науково-технічної бібліотеки. Бібліотека надає підтримку в оформленні підключення, вирішує організаційні питання, а також проводить щомісячні вебінари та консультації, присвячені використанню ресурсів, академічному видавництву, відкритому доступу та відкритій науці.

В умовах війни, коли українська освітня та наукова спільнота стикається з безпрецедентними викликами, забезпечення безплатного доступу до ресурсів EIFL, Research4Life, Clarivate, Elsevier, Bentham Science є безцінним подарунком. Ці ресурси дають змогу підтримувати безперервність наукових досліджень навіть у найскладніших умовах, забезпечувати якісну освіту для студентів і аспірантів по всій Україні, зберігати інтегрованість української науки у світовий науковий простір, надавати можливості для професійного розвитку викладачам і дослідникам, продовжувати міжнародну наукову співпрацю попри всі обставини воєнного часу.

Ця ініціатива демонструє справжню солідарність міжнародної наукової спільноти з Україною. Це не просто технічна підтримка -- це інвестиція в майбутнє нашої країни, в освіту і науку, які залишаються фундаментом для відбудови та розвитку України.

Якщо ви є представником наукової спільноти (викладач, аспірант або студент) і бажаєте з'ясувати, чи ваша установа має доступ до цих ресурсів, будь ласка, зверніться до бібліотеки вашого навчального закладу або відвідайте сайт Державної науково-технічної бібліотеки України.