Дослідники знайшли на артефактах генетичний матеріал, який, можливо, належить відомому художнику.

Речі з часом вбирають у себе інформацію з оточення, що може надати цінні відомості про тих, хто їх виготовляв.

Дослідники змогли реконструювати мікроскопічні залишки ДНК, виявлені на артефактах епохи Відродження, деякі з яких асоціюються з видатним італійським мислителем і художником Леонардо да Вінчі.

Зокрема, дослідники виявили сліди ДНК на малюнку червоною крейдою на папері під назвою "Святе дитя", який, імовірно, належить авторству да Вінчі, а також у листах його предка Фрозіно ді Сер Джованні да Вінчі, що зберігаються в історичному архіві в Італії, пише The Independent.

За результатами дослідження, певні послідовності Y-хромосоми, які можна побачити на картині "Святе дитя" та в листі одного з кузенів Леонардо, можуть бути пов’язані з генетичною групою людей, що мають спільне коріння в Тоскані – рідному краї художника.

Аналізуючи ці Y-хромосомні послідовності в контексті великих референсних баз даних, було виявлено, що вони мають найбільшу схожість з гаплогрупою E1b1 / E1b1b. Ця Y-хромосомна лінія наразі є широко поширеною в Південній Європі, зокрема в Італії, а також зустрічається в Північній Африці та деяких регіонах Близького Сходу.

Як повідомляє журнал Science, частина знайденої ДНК може належати самому Леонардо да Вінчі. Водночас дослідники наголошують, що це не є остаточним доказом, адже достовірно підтвердити походження ДНК надзвичайно складно.

Причина криється в тому, що дослідники не мають можливості порівняти ці зразки. Нащадки да Вінчі не залишилися відомими, а його місце спочинку було зруйноване на початку XIX століття.

У статті зазначається, що історичні артефакти з часом накопичують ДНК з оточуючого середовища, що може надати цінну інформацію про людей, які їх виготовляли та використовували, а також про матеріали, з яких вони зроблені, і умови їх зберігання. Проте дослідження таких важливих об'єктів без ризику пошкодження або забруднення залишалося складним завданням протягом тривалого часу. Наразі науковці розробили "мінімально інвазивний" підхід для отримання так званих "біологічних відбитків історії" з творів мистецтва та кореспонденції, пов'язаної з родиною да Вінчі.

Основна частина виявлених фрагментів ДНК ідентифікується як така, що належить бактеріям, грибам, рослинам та вірусам. Це відкриває нові можливості для розуміння складу артефактів, умов їх зберігання, проведених реставраційних робіт і їх використання протягом багатьох століть. Разом з тим, певна частина генетичних матеріалів має людське походження. У дослідженні, що ще не пройшло рецензію і було представлено на платформі arXiv, автори підкреслюють:

"Ми виявили неоднорідні суміші ДНК не людського походження, а в частині зразків - рідкісні чоловічі специфічні сигнали ДНК".

Для отримання зразків вчені використали обережний підхід змивів, схожий на той, що практикується в музеях. Цей метод дозволяє зібрати дрібні частинки шкіри, сліди поту, мікроорганізми, пилок, волокна та пил з поверхонь артефактів. Завдяки цим матеріалам науковці змогли виділити незначні, але цінні обсяги ДНК.

За словами вчених, деякі фрагменти ДНК не людського походження допомагають зрозуміти склад артефактів, можливі матеріали, використані під час їх створення, а також географічне та природне середовище Флоренції та інших регіонів Європи доби Відродження.

Наприклад, виявлення залишків рослин, зокрема італійського райграсу, може вказувати на те, що артефакт походить з Італії XV-XVI століть. Крім того, прибережні види верб, які ростуть уздовж річки Арно, активно використовувалися для виготовлення кошиків, палітурок, риштувань та виробництва деревного вугілля в різних ремісничих майстернях.

"Дослідники підкреслюють, що особливе зображення Citrus spp у творі 'Святе дитя' може створити безпосередню асоціацію з історичними обставинами."

Оскільки всі досліджені артефакти були пов'язані з чоловіками, науковці зосередилися на аналізі маркерів Y-хромосоми.

Вони наголошують, що для більш переконливих висновків - зокрема щодо походження, геолокації та історичних характеристик артефактів - необхідні подальші дослідження, які дозволять відокремити давні біологічні сліди від сучасних забруднень, пов'язаних із пізнішим використанням і зберіганням.

Нагадаємо, у Британії археологи знайшли незвичайну бойову трубу залізної доби - карнікс. Знахідка може бути пов'язаною з кельтським плем'ям, яке очолювала легендарна королева-войовниця у період їхньої боротьби з римською армією. Йдеться за карнікс, виконаний у формі дикої тварини, що кріпився на довгому мундштуці високо над головами воїнів. Він був виявлений під час підготовчих робіт до будівництва житлового комплексу в західному Норфолку.