Науковий прорив: генетичний код золотистих ретриверів вражаюче нагадує людський.

Нове дослідження, проведене британськими науковцями, змушує нас по-новому поглянути на традиційне уявлення про "біологічну прірву" між людьми та собаками. Виявилося, що один з найулюбленіших домашніх тварин має з нами набагато більше спільного, ніж просто спільне проживання.

Дослідники з'ясували, що зв'язок між людьми та собаками є значно більш глибоким, ніж вважалося до цього.

Цю інформацію повідомляє журнал Popular Science.

Дослідження, яке виконали науковці з Кембриджського університету, виявило, що деякі генетичні варіанти, що впливають на темперамент і поведінку золотистих ретриверів, мають безпосередні паралелі з людськими генами, що регулюють інтелект, рівень тривожності та ймовірність виникнення депресивних розладів.

Нейробіологиня Елеанор Раффан разом з командою представила "надзвичайно вражаючі" результати свого дослідження у виданні Proceedings of the National Academy of Sciences.

Науковець підкреслює, що ці результати свідчать про спільне еволюційне коріння поведінкових механізмів, які спостерігаються у двох різних видах, що відділені великою еволюційною дистанцією.

Для того щоб зробити такі висновки, вчені провели аналіз генетичних даних 1300 представників породи золотистих ретриверів.

Паралельно власники собак заповнювали детальні анкети, в яких описували характер і звички своїх тварин.

Це дало можливість провести порівняння між певними генетичними варіантами та поведінковими характеристиками, такими як активність, сором'язливість, агресивність і здатність до навчання.

Після аналізу даних про собак, дослідницька група вирішила використати схожу методику для вивчення людського геному.

Виявлений результат став несподіваним: дослідження виявило 12 генів, які також мають вплив на поведінку людей.

Серед цих генів є PTPN1, який у ретриверів асоціюється з ймовірністю виникнення конфліктів з іншими собаками, а у людей – з когнітивними здібностями та ризиком розвитку депресивних станів.

Інший генетичний варіант, що формує реакцію страху у собак, виявився подібним до гена, який у людей відповідає за підвищену вразливість у соціально незручних ситуаціях.

Співавтор дослідження, нейробіолог Енох Алекс, зазначає, що генетичні фактори, які впливають на поведінку, можуть робити деяких собак більш сприйнятливими до навколишнього середовища.

Коли така вразливість поєднується з негативними переживаннями, тварина може почати виявляти поведінку, яку люди часто невірно трактують як "непокору". Насправді ж це є відображенням її стресового стану.

Цікаво, що використовуючи ті ж самі генетичні відповідності, можна розробити нові методи навчання.

Науковці виявили, що ген ROMO1, який впливає на здатність золотистих ретриверів до навчання, у людей асоціюється з емоційною чутливістю та когнітивною адаптивністю.

Це привело вчених до думки, що тренування собак цієї породи буде значно ефективнішим, якщо враховувати їхній емоційний стан, а не обмежуватися системою "команда -- нагорода".

Одночасно команда акцентує увагу на тому, що генетичні фактори визначають лише загальні характеристики, а не точні шаблони поведінки.

Гени впливають на певні схильності, проте не можуть точно передбачити реакцію собаки чи людини в усіх обставинах.

Як зазначає співавтор дослідження, спеціаліст з поведінки тварин Даніел Міллс із Університету Лінкольна, наші улюбленці поділяють із нами не лише дім, а й частину психологічних викликів сучасного світу.

Саме з цієї причини собаки можуть слугувати важливими об'єктами для вивчення певних психічних станів у людей, які мають зв'язок з емоційними розладами.