Вражаюча астрономічна структура: дослідники виявили "галактичне торнадо"

Галактичний ланцюг тягнеться на відстань 49 мільйонів світлових років.

Астрономи виявили в космосі щось незвичайне: ланцюжок галактик, які закручуються, немов гігантське торнадо. Протяжність цього ланцюжка становить щонайменше 49 мільйонів світлових років, тобто, це найбільша структура, що обертається, з усіх, які виявили у Всесвіті наразі, повідомляє Science Alert.

За словами дослідників, знахідка показує, як комічна павутина формує Всесвіт і залишає слід на галактиках, які наповнюють її.

"Ця структура вирізняється не лише своїми масштабами, а й унікальним поєднанням вирівнювання спінів та обертання. Її можна уподібнити атракціону "чашки" в розважальному парку. Кожна галактика нагадує обертову чашку, але вся платформа – це космічна нитка, яка теж обертається. Такий подвійний рух надає нам рідкісну можливість зрозуміти, як галактики отримують своє обертання від більших структур, в яких вони існують," – зазначила фізик Лайла Юнг з Оксфордського університету у Великій Британії.

Космічна павутина -- це, по суті, невидимий кістяк Всесвіту -- величезна, складна мережа, що складається з незліченних ниток темної матерії, гравітаційно зв'язує Всесвіт і контролює розподіл і рух галактик.

Її волокна нагадують космічні шляхи, по яких мандрують і збираються галактики. Дослідження цих шляхів відкриває нам таємниці будови Всесвіту та його еволюцію в ті перші миті після Великого вибуху.

Дослідники виявили нову структуру у даних, отриманих з радіотелескопа MEERKat, розташованого в Південній Африці. На відстані 440 мільйонів світлових років від Землі вони виявили 14 галактик, що демонстрували незвичну поведінку. Ці галактики вирівнялися в пряму, тонку, як голка, лінію, яка має приблизно 117 тисяч світлових років у ширину та 5,5 мільйона світлових років у довжину. Багато з них були орієнтовані подібним чином, що виключає ймовірність випадкового розташування.

Подальші дослідження дали змогу виявити ще 283 галактики на тій самій відстані, які розташовувалися вздовж тієї самої нитки і були також орієнтовані відносно неї. Коли вчені вивчили червоний зсув галактик, вони з'ясували, що світло від них було зміщене в бік синішого електромагнітного спектра, що узгоджується зі стисненням довжин хвиль світла в міру того, як джерело рухається до спостерігача. Світло галактик на протилежному боці було подовжене в бік більш червоного, що відбувається під час віддалення джерела.

Це свідчить про те, що вся система обертається. Дослідники навіть визначили швидкість цього обертання — 110 кілометрів на секунду. На такій самій швидкості Чумацький Шлях наближається до галактики Андромеда.

Ця поведінка повністю узгоджується з передбаченнями теорії приливного моменту — моделі, яка описує асиметрію гравітаційного поля на початкових етапах Всесвіту. Це явище сприяє передачі кутового моменту на нитки космічної павутини, що утворюються, надаючи їм ефективне обертання.

Присутність дифузного, холодного нейтрального водню у волокнах і багатий вміст водню в галактиках дають змогу припустити, що такі волокна можуть постачати галактики паливом, необхідним їм для зростання й утворення зірок.

Раніше вчені за допомогою телескопа "Джеймс Вебб" виявили найвіддаленішу чорну діру, відому на даний момент. Гігантський об'єкт розташовується в галактиці GHZ2, так далеко, що ми бачимо його таким, яким він був лише через 350 мільйонів років після Великого вибуху.