Величезне "сховище" небезпечного газу втратило герметичність: регіон Арктики викидає вуглець (фото)

Вчені з'ясували, що значні території одного з найбільших природних поглиначів вуглецю на планеті почали викидати CO2, а не поглинати його.

В умовах кліматичної кризи, що нависла над планетою, вчені пильно спостерігають за найбільшими "сховищами" вуглецю на Землі -- океанами, лісами, крижаними щитами та Арктикою. Результати нового дослідження виявилися вельми тривожними -- дані вказують, що одне з найбільших "сховищ" вуглецю на планеті розгерметизувалося і тепер викидає CO2, а не поглинає його, пише Science Alert.

Нове дослідження, проведене міжнародною командою науковців під егідою Центру кліматичних досліджень Вудвелла в Массачусетсі, виявило, що більше третини арктично-бореальної зони (АБЗ), включаючи тундру, ліси та водно-болотні угіддя в околицях Полярного кола, тепер вивільняє вуглець замість того, щоб його поглинати. Крім того, дослідники зафіксували цей зворотний процес і в ряді інших регіонів Арктики.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідники підкреслюють, що АБЗ продовжує виконувати роль вуглецевого поглинача, як це спостерігалося протягом тисячоліть. Однак, з підвищенням глобальних температур, деякі важливі території піддаються ризику. Як зазначила співавторка дослідження, екологиня Анна Вірккала, існує нагальна потреба у проведенні детального моніторингу, щоб отримати чітке уявлення про ситуацію в цих регіонах.

Дослідники з'ясували, що численні північні екосистеми продовжують виконувати роль поглиначів газу. Проте, на жаль, джерела викидів і пожежі значною мірою компенсують це чисте поглинання, повертаючи назад раніше існуючі тенденції.

Вважається, що вогняний елемент відіграє ключову роль. Дослідницька група виявила, що лісові пожежі стають дедалі частішими та більш руйнівними в арктично-бореальній зоні через глобальне потепління. Статистичні дані також свідчать, що 40% арктично-бореальних зон, з урахуванням впливу лісових пожеж, викинули більше вуглекислого газу, ніж змогли поглинути в період з 2001 по 2020 рік. У той же час, якщо не враховувати лісові пожежі, цей показник становить лише 34% території.

Варто зазначити, що дослідження науковців базується на високоякісних даних, зібраних з 200 станцій моніторингу вуглецю, які входять до складу мережі ABC Flux. Крім цього, дослідники застосували додаткові польові вимірювання, метеорологічні дані та комп'ютерне моделювання для отримання більш точних результатів.

За словами ще одного автора дослідження, еколога Сью Наталі, результати їхньої роботи з колегами варіювалися в залежності від пори року. Літнім часом поглинач вуглецю ABZ виявляється найбільш ефективним завдяки розвиненій рослинності та активному фотосинтезу. Проте взимку аномально високі температури сприяють зростанню кількості ґрунту та органічних речовин, які підлягають окисленню, що, в свою чергу, призводить до викиду CO2 у більших обсягах, ніж зазвичай.

Науковці підкреслюють, що така варіативність є цілком очікуваною, адже Арктика складається з великої території, що охоплює різноманітні екосистеми та кліматичні умови. На щастя, сьогодні ми маємо можливість здійснювати моніторинг і картографувати вуглецеві процеси з високою просторовою роздільною здатністю.

Загалом, за період з 1990 по 2020 рік АБЗ у середньому більше була поглиначем вуглецю, ніж його джерелом. Це гарна новина, проте вчені стривожені вогнищами мінливості, особливо в тундрових регіонах. Ба більше, вчені вважають, що майже половина вуглецю, що зберігається в ґрунті на планеті, знаходиться в цьому регіоні.

Раніше Фокус повідомляв, що дослідники впевнені, що мають інформацію про те, коли в Арктичному регіоні відбудеться перше літо без льодовикового покриття.