Найбільш досконалий календар у світі виявляється непотрібним: чому ми продовжуємо використовувати застарілу систему?

Незвична тривалість тижня та змінна кількість днів у місяцях здаються нам звичними, але в минулому люди шукали способи спростити облік часу.

Метрична система стала одним із небагатьох беззаперечно позитивних результатів Великої Французької революції, яка і до сьогодні викликає суперечливі оцінки навіть у самій Франції. Революційний уряд у Парижі тоді представив універсальну систему вимірювання відстаней і ваг, засновану на фізичних законах, а не на довжині людських кінцівок. І, на диво, ця система знайшла широке визнання.

Крім того, французький революційний уряд запровадив новий календар, який був більш систематизованим і базувався на природних циклах, а не на поєднанні християнських та язичницьких традицій. Проте тут революціонери зіткнулися з невдачею. Чому ж революційний календар не здобув популярності, і чому західний світ досі користується назвами місяців, що походять від імен язичницьких імператорів Римської імперії, пояснює науковий журнал IFL-Science.

Хоча ми вже звикли до григоріанського календаря, який використовують більшість країн, він, насправді, не є досконалим. По-перше, тривалість місяців коливається від 28 до 31 дня без чіткої логіки. По-друге, назви місяців у багатьох мовах не відображають сучасну дійсність, а скоріше пов’язані з римською епохою або навіть ще давнішими часами.

Саме з цієї причини французькі революціонери відмовилися від традиційного "релігійного" календаря і створили абсолютно нову систему, яку вони вважали більш логічною та світською. Таким чином, відлік років почав вестися не від Різдва Христового, а з першого дня Французької революції. Революціонери також запропонували розділити рік на рівні місяці по 30 днів. П’ять додаткових днів (або шість у високосні роки), які залишалися наприкінці року, були оголошені за святкові.

Замість традиційного тижня з сімома днями було введено новий 10-денний тиждень. Крім того, старі назви місяців були скасовані. Спочатку планувалося просто пронумерувати їх (перший місяць, другий місяць і так далі), але згодом кожному місяцю присвоїли назви, які відображали сезонні зміни. Наприклад, замість листопада тепер існує місяць брюмер, що означає "туманний місяць", замість січня – нівоз, що перекладається як "сніжний місяць", а травень замінили на флореаль, що означає "місяць цвітіння".

Як видно, французи створили назви місяців, які вже давно використовуються в багатьох східноєвропейських мовах, зокрема в українській (але не у російській!).

Французький революційний календар був не лише створений, але й офіційно впроваджений у державі. Його функціонування розпочалося 5 жовтня 1793 року, проте проіснував він зовсім недовго. З 1 січня 1806 року, за часів правління Наполеона, Франція знову перейшла на традиційний "незвичний" календар, що поєднував елементи християнства та язичництва. Цей крок мав кілька істотних причин.

По-перше, жодна інша країна світу, окрім самої Франції, на новий календар не перейшла. І це створювало величезні проблеми. Було не так вже й просто організувати міжнародну зустріч, коли для частини учасників це субота, 21 лютого 1795 року, а для решти - це 3-й день першої декади Вітряного місяця Третього року Французької революції.

Навіть усередині Франції новий календар не здобув широкої популярності серед народу. Хоча невелика група радикальних революціонерів, що отримали контроль над урядом, з ентузіазмом сприйняла ці зміни, більшість людей не розуміла мети нового календаря, який не враховував багатовікові звичаї.

Невдача французького республіканського календаря продемонструвала, як складно змінити звички, що глибоко вкорінені в культурі нації. Часто ці традиції виявляються більш впливовими, ніж раціональні міркування або холодний аналіз.

Як повідомляв УНІАН, стародавні римляни використовували різноманітні методи для уникнення сплати податків. Історичні записи, які збереглися до сьогодні, висвітлюють поширені способи ухилення від податкових зобов'язань.

Ми також обговорювали, які доходи отримували жителі Давнього Риму та Давнього Китаю, якщо перевести їх на сучасні валютні еквіваленти.