Найшвидші льодовики на планеті пересуваються в шість разів швидше, ніж їхні менш активні побратими: якою є їхня швидкість?

Науковці нещодавно встановили, що певні льодовики на Землі можуть раптово прискорюватися, що становить серйозну загрозу. Їхня швидкість руху може сягати до 60 метрів за добу.

Більшість льодовиків у світі швидко відступають у міру нагрівання планети, а тисячі з них, ймовірно, будуть стерті з лиця Землі протягом наступних кількох десятиліть. Однак рух цих гігантських крижаних мас занадто повільний, щоб помітити його неозброєним оком. Утім, не завжди, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами старшого викладача гляціології в Університеті Портсмута Гарольда Ловелла, відомо, що невелика частина льодовиків робить дещо незвичне: вони неодноразово прискорюються і просуваються протягом місяців або років після тривалого періоду стогнації та відступу. Це явище, за словами експертів, відоме як "льодовикове прискорення", і воно довгий час спантеличувало вчених.

Наступ льодовиків може здатися ефективною протиотрутою від похмурої картини зникнення крижаних щитів, але насправді справи йдуть зовсім інакше. Потоковий рух льодовиків може прискорити втрату льоду, зробити їх більш уразливими до зміни клімату і створити серйозну небезпеку для людей, що живуть нижче за течією.

Згідно зі словами іншого співавтора дослідження, професора географії Кріса Стокса з Даремського університету, його команда нещодавно завершила глобальне дослідження понад 3000 льодовиків, які рухаються з певною швидкістю, щоб з'ясувати чинники, що сприяють їхньому русі. Більше того, результати цієї нової роботи вперше узагальнюють ризики, які ці льодовики можуть створювати, а також показують, яким чином зміна клімату впливає на їхню динаміку.

Відомо, що під час таких рухів льодовики можуть прискорюватися від повільного темпу до десятків метрів щодня — іноді це прискорення відбувається всього за кілька тижнів. Найбільш інтенсивна фаза, коли лід здатен переміщатися зі швидкістю понад 60 метрів на день, зазвичай триває рік або більше, хоча деякі льодовики здатні зберігати таку швидкість до 20 років. У той же час, повернення до повільних темпів і стагнації може статися так само стрімко — всього за кілька днів або років.

Наприклад, спостереження показують, що льодовик Наторстбрін за приблизно десятиліття різко просунувся більш ніж на 15 кілометрів під час свого стрімкого руху, що розпочався 2008 року.

Експерти вважають, що стрімкий рух льодовика регулюється змінами під його основою. У льодовиках, які схильні до швидкого переміщення, вода, що виникає внаслідок танення, не відразу стікає, а накопичується під ним. Це призводить до зменшення тертя між льодом і ґрунтом, що сприяє його ковзанню. Коли ж вода нарешті зливається, льодовик знову сповільнює свій рух.

Дослідження виявили, що щонайменше 3000 льодовиків у певний період переживали значний рух. Хоча це лише близько 1% від усіх льодовиків на планеті, слід зазначити, що вони, зазвичай, є великими, і тому їхній загальний об'єм становить приблизно 16% від сукупної площі льодовикових мас.

Цікаво, що всі ці групи зустрічаються щільними географічними групами в Арктиці, Гімалаях, а також інших високогірних регіонах Азії, і в Анда. При цьому вони майже повністю відсутні в інших місцях. Вчені дійшли висновку, що такі закономірності здебільшого визначаються кліматом: льодовикові потоки зазвичай не відбуваються там, де наразі надто тепло, наприклад, у Європейських Альпах або континентальній Скандинавії, або надто холодно і сухо, наприклад, в Антарктиді. Інші фактори, такі як розмір і геологічна будова, також важливі для визначення того, які льодовикові потоки в регіоні відбуваються, а які ні.

Є ризик, що певні осередки знаходяться в населених територіях, де льодовикові потоки можуть становити загрозу. Наприклад, що наступає крига може затопити інфраструктуру та сільськогосподарські землі, а також блокувати річки, утворюючи небезпечні водойми, які можуть призвести до руйнівних повеней у випадку, якщо лід прорветься.

Швидко рухомий лід здатен спричиняти утворення глибоких тріщин, що ускладнює пересування в таких місцях, як Шпіцберген, де льодовики виконують роль транспортних шляхів між віддаленими населеними пунктами. Крім того, коли льодовики раптово обриваються в море, вони можуть вивільнити значну кількість айсбергів, що становитиме загрозу для судноплавства та туристичної діяльності.

Нагадаємо, що ми вже обговорювали тему швидко танучих льодовиків на планеті: скільки разів вони зникали в історії та що може статися в майбутньому.

Раніше видання Фокус повідомляло про льодовик, який продемонстрував найшвидше танення за всю історію спостережень.