Виявлено істоту, яка може поглинати шершнів-убивць разом із їхніми жала: отрута не відіграє ролі.

Північноамериканські шершні-вбивці можуть викликати жах у багатьох істот на нашій планеті, однак це не стосується деяких видів земноводних. Дослідники виявили, що ставкові жаби здатні без зусиль поїдати шершнів-убивць, навіть не зважаючи на їхні жала.

У минулому паніка щодо північноамериканського "шершня-вбивці" (Vespa mandarinia) могла бути дещо перебільшена. Проте, науковці все ж рекомендують уникати його укусу, оскільки укол цієї комахи, зважаючи на високу нейротоксичну потужність її отрути, відчувається так, ніби "розпечений цвях вбивають у ногу". Тим не менш, виявилося, що шершні становлять загрозу не для всіх, згідно з інформацією від Popular Science.

У Фокус. Технології запустили власний Telegram-канал! Приєднуйтесь, щоб бути в курсі останніх і найцікавіших новин з царини науки!

Згідно з інформацією ентомолога Масато Оно, існують певні види тварин, які зовсім не бояться жала шершня. Деякі птахи та павуки навіть активно полюють на ці комахи, сприймаючи їх як делікатес. Крім того, існують жаби, які не цураються харчуватися отруйними шершнями.

Еколог з Університету Кобе, Сугір Сіндзі, підкреслює, що хоча попередні дослідження, що аналізували вміст шлунків, виявили, що ставкові жаби іноді поїдають шершнів, жодне з експериментальних досліджень не досліджувало, яким чином це відбувається.

Одна з найцікавіших таємниць полягає в тому, чи здатні земноводні вживати шершнів, уникнувши їхніх жал, чи ж вони споживають їх разом з отруйними речовинами. У новому дослідженні науковці зосередилися на вивченні цієї невідомої області.

У ході дослідження науковці представили три види отруйних шершнів (V. mandarinia, V. analis та V. simillima) голодуючим чорноплямистим ставковим жабам (Pelophylax nigromaculatus). Команда експериментаторів використовувала кожну жабу лише один раз, підбираючи відповідний вид шершня в залежності від розміру кожної особини. Наприклад, найбільші жаби отримували північного гігантського шершня, який досягав довжини приблизно 4 см.

Наступним етапом дослідження вчені спостерігали, як земноводні реагують на можливу здобич. Виявлені результати виявилися вражаючими: жаби атакували та споживали V. simillima, V. analis та V. mandarinia у 93%, 87% та 79% випадках відповідно. Хоча жаби намагалися уникати укусів, іноді вони все ж отримували жаління в рот або очі.

Дослідницька група також з'ясувала, що, незважаючи на те, що миша подібного розміру може загинути від одного укусу, жаби не зазнали суттєвих ушкоджень навіть після численних укусів. Цей вражаючий рівень стійкості до потужної отрути робить це відкриття особливим та вражаючим.

Варто зазначити, що попередні дослідження вже продемонстрували, що між болем і летальним наслідком від укусу отруйної комахи не завжди існує пряма залежність. Наприклад, укус мурашки-кулі (Paraponera clavata) може викликати інтенсивний біль, але не є смертельним для людини. У той же час, укус звичайної бджоли може бути менш болісним, але в разі алергічної реакції загрожує життю. Вчені зробили висновок, що жаби, які були об'єктом дослідження, ймовірно, здатні виробляти подвійний рівень толерантності до болю та отрути.

У майбутніх дослідженнях науковці мають намір зосередитися на вивченні можливих фізіологічних механізмів у ставкових жабах, які можуть включати фізичні бар'єри або протеїни, здатні блокувати відчуття болю та токсичність отрути шершнів. Крім того, існує ймовірність, що токсини шершнів не еволюціонували настільки, щоб бути небезпечними для амфібій, які рідко взаємодіють з їхніми колоніями.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що на Землі є всього одна жива істота, яка не здатна сп'яніти від алкоголю.

Раніше Фокус писав про те, що виявлено, що вторгнення шершнів-убивць в Європу організувала одна самка.