Оголошено список найгучніших істот в океанських глибинах: людям слід триматися від них подалі.

Океан може здатися дуже спокійним і тихим місцем, але це зовсім не так -- вчені назвали тварин, які відповідають за весь цей шум.

Океан займає значну частину земної поверхні і служить притулком для величезної кількості різноманітних видів. Здається, що під водною гладдю панує абсолютна тиша, проте насправді океанські простори сповнені звуків. Дослідники визначили види, відповідальні за цей шум, про що повідомляє Science Focus.

За словами дослідників, багато морських тварин використовують ці гучні звуки для спілкування або ехолокації, а для деяких цей шум -- лише побічний ефект способу полювання. Ось деякі з найгучніших із них.

Кашалоты, научное название которых — Physeter macrocephalus, являются удивительными морскими млекопитающими.

Дослідження показали, що масивна й прямокутна голова кашалота -- по суті -- є гігантським носом, який відповідає за генерацію оглушливих сонарних сигналів. Відомо, що кашалоти занурюються на глибину 1000 метрів і більше та випромінюють звукові імпульси, щоб "прощупати" темряву й знайти кальмарів.

Дослідники виявили, що кашалоти створюють свої звуки, пропускаючи повітря через ніздрю до м'ясистих утворень, які називаються "мавпячими губами". Ці утворення вібрують, подібно до того, як вібрують губи людини, коли вона видає звук, схожий на пирхання. Клацання та тріск, які вони видають, нагадують звук, що виникає під час розмотування рулону клейкої стрічки, а їхня інтенсивність може досягати 236 децибелів.

Варто зазначити, що звуки, які перевищують 140 децибелів, здатні завдати шкоди слуху людини навіть за умови короткочасного впливу. Проте під водою рівні децибелів вимірюються за іншою шкалою, що робить пряме порівняння недоцільним. Незважаючи на це, науковці рекомендують утримуватися від наближення до кашалотів під час їх полювання на здобич.

Каліфорнійська горбиця-корвіна (Cynoscion othonopterus)

Ці риби належать до родини горбилових і отримали свою назву через звуки, які вони видають, ударяючи спеціалізованими звуковими м'язами по наповненому газом органу -- плавальному міхурі. Вони є ендеміками північної частини Каліфорнійської затоки і мігрують до дельти річки Колорадо на північному заході країни для нересту.

Відомо, що мільйони цих риб збираються разом, а самці виконують гучний хор -- вібрація від цього процесу відчувається навіть на корпусах невеликих рибальських човнів, а сам звук чути над поверхнею води. Звуки, що видає одна така риба, можуть досягати 177 децибелів, а загальний шум хору цих риб наростає до 202 децибелів.

Креветка-щелкунчик (Alpheus heterochaelis)

Здоровий кораловий риф наповнений звуками, які нагадують тріск і клацання, схожі на шипіння олії на гарячій сковорідці. Науковці стверджують, що ці звуки створюють численні дрібні ракоподібні, що живуть у морському дні. Мова йде про клацаючих креветок, які мають одну велику клешню, здатну закриватися зі швидкістю, що перевищує 100 км/год.

У результаті такого закривання утворюється бульбашка зниженого тиску. Згодом вона лопається, видаючи гучний клацання, і створює потужну ударну хвилю, яка оглушує здобич та відлякує інших креветок. Гучність звуків, що видають ці креветки, коливається від 183 до 210 децибелів.

Тюлень Ведделла, известный как Leptonychotes weddellii, является уникальным представителем морских млекопитающих.

Якщо розглядати води поблизу узбережжя Антарктиди, то найбільш помітними морськими мешканцями є тюлені Уедделла, які відомі своїм щебетанням, свистом та дзижчанням.

У їхньому "репертуарі" є й ультразвукові сигнали, які не сприймає людський слух. Можливо, ці звуки слугують своєрідною ехолокацією, що допомагає тюленям знаходити в льоду отвори для дихання під час довгої полярної ночі. Вчені зафіксували гучність їхніх криків на рівні до 137 децибелів.

Північний морський слон (Mirounga angustirostris) – це вид тюленів, що відрізняється своїми величезними розмірами та характерними особливостями.

Відомо, що дорослі самці морських слонів можуть важити до 3700 кілограмів, хоча їхня середня вага зазвичай становить близько 2300 кілограмів. Їхні крики, які лунають у повітрі, можуть досягати вражаючих 131 децибела.

Варто підкреслити, що порівняння гучності звуків, які видають тварини у воді та на суші, є досить складним завданням. Це пов'язано з тим, що щільність води приблизно в 800 разів більша, ніж щільність повітря. Вимірювання гучності у кожному з цих середовищ здійснюється за різними методиками, тому їх показники не можуть бути безпосередньо зіставлені.