Непомітний супротивник. Яким чином мікропластик впливає на зниження родючості ґрунтів і посилює парниковий ефект.

Більше ніж 90% пластикових відходів виявляється не в океанах, а в ґрунті, де вони поступово розпадаються на мікропластик — дрібні частинки, які неможливо побачити без спеціального обладнання.

Нове дослідження, яке з'явилося в журналі Environmental Science & Technology, виявило, що це забруднення не тільки негативно впливає на мікробні екосистеми і зменшує врожайність, але й також прискорює зміни клімату, збільшуючи викиди небезпечного парникового газу – закису азоту.

Багато раніше проведених наукових досліджень зосереджувалися на впливі лише одного типу пластику на ґрунт. Проте на практиці зазвичай зустрічається комбінація різних матеріалів. Враховуючи це, команда під керівництвом І-Фея Вана та Дуна Чжу з Інституту міського середовища Китайської академії наук вирішила вивчити комплексний вплив кількох видів мікропластиків на процеси, що відбуваються в ґрунті.

У лабораторному дослідженні ґрунт був змішаний із шістьма різними видами пластику, включаючи поліетилентерефталат (ПЕТ) та полівінілхлорид (ПВХ). Дослідники сформували кілька груп із різними рівнями забруднення — від контрольної, що не містила пластику, до зразків, які включали до п’яти різних типів. Після 40 днів інкубації вчені провели аналіз змін у хімічних характеристиках ґрунту, активності ферментів та ДНК мікроорганізмів.

Результати показали, що різноманіття мікропластику суттєво впливає на ґрунт. Зокрема, він підвищує кислотно-лужний баланс (роблячи ґрунт більш лужним), збільшує вміст вуглецю та змінює структуру бактеріальних спільнот. Найважливішим відкриттям стало те, що суміш пластику активізує гени бактерій, відповідальних за денітрифікацію -- процес перетворення поживних речовин у газоподібний азот. Це веде не лише до втрати родючості, але й до зростання викидів закису азоту, який у 300 разів сильніше нагріває планету, ніж вуглекислий газ. Головну роль у цьому процесі відіграють бактерії родини Rhodocyclaceae.

Автори акцентують увагу на тому, що їхні дослідження свідчать про те, що мікропластик становить загрозу не тільки для здоров'я ґрунтів, але й для кліматичної системи в цілому. Відтак, у стратегіях управління ґрунтовими ресурсами має бути врахована різноманітність пластикових частинок, щоб зменшити втрати азоту та зберегти екосистемні послуги, які надає земля.