Незвичні насипи на Марсі можуть сприяти розкриттю однієї з головних загадок Червоної планети.

Більше ніж 15 000 курганів підносяться до небес з низин планети Хриса на Марсі, розташовані неподалік природної межі, що ділить південну та північну півкулі. Геологічні особливості цієї місцевості тривалий час привертають увагу вчених, які досі залишаються в невизначеності щодо їх походження.

Новий аналіз зображень і даних, зібраних орбітальними апаратами пролив світло на їхню історію. Отримані дані показують, чому може існувати така разюча різниця між північною та південною півкулями планети - на Червоній планеті була вода, пише CNN Science.

Форми рельєфу, що займають площу, подібну до Техасу, зафіксовані на фотографіях, зроблених NASA та супутниками Європейського космічного агентства. Ці кургани виконують функцію своєрідних капсул часу, здатних допомогти астрономам вивчити загадки давнього Марса.

"Курган являє собою послідовність шарів, де кожен з них є свідченням минулих подій. Найбільш давні шари розташовані на дні і складаються з порід, вік яких сягає близько чотирьох мільярдів років. Для геолога вивчення цих шарів подібне до читання книг - кожна сторінка розкриває нову історію", - зазначає д-р Джо Макнейл, провідний автор дослідження, планетолог і аспірант Лондонського музею природної історії.

Кургани знаходяться неподалік від локації, де планується посадка марсохода ESA ExoMars Rosalind Franklin, запуск якого намічено на 2028 рік. Існує ймовірність, що ці об'єкти будуть вивчені марсоходом, що відкриє нові можливості для розуміння історії води на Червоній планеті та дозволить точніше оцінити ресурси для майбутніх людських експедицій.

Дослідники застосували зображення, отримані з орбітальних станцій, що кружляють навколо Марса, для вивчення геологічних особливостей курганів. Ці апарати обладнані датчиками, камерами та іншими науковими інструментами, які забезпечують збір різноманітних даних.

Здалеку кургани здаються схожими один на одного, але зображення з високою роздільною здатністю, зроблені орбітальними апаратами, дозволили вченим збільшити масштаб, та побачити неймовірну різноманітність структури.

"Наші дослідження свідчать про те, що вода існувала як на поверхні, так і в підземних шарах цього регіону протягом тривалого геологічного періоду, приблизно від 4 до 3,8 мільярда років тому," - зазначає Макнейл. Він також додає, що кургани колись були частиною гірського масиву, що складається з сотень метрів глинистих порід, які сформувалися в умовах наявності рідкої води.

"Їхня ерозія на сотні кілометрів показує, що нагір'я простягалося набагато далі на північ, ніж сьогодні, що дає змогу по-новому зрозуміти давню географію та гідрологію Марса", - пояснює вчений.

Багаті глиною шари гірських порід у курганах свідчать про те, що на поверхні Марса була велика кількість води, яка вступала в хімічну реакцію з каменями. Вода, як у рідкому, так і у льодовому вигляді, могла спричинити ерозію через проникнення в тріщини в скелях.

На думку науковців, більшість свідчень про те, що на Марсі існували потужні річки та озера, було втрачено, що ускладнює визначення типу води, яка викликала ерозійні процеси.

"Це все одно, що намагатися зрозуміти сюжет книги, де більшість сторінок відсутні, а решта порвані та вицвілі. Ми можемо зібрати частину історії воєдино, але більшу частину залишимо для інтерпретації", - додає він.

Однак робототехнічне дослідження цього регіону може визначити, чи існував океан коли-небудь, і чи могло в ньому бути життя.

Раніше OBOZ.UA інформував, що штучний інтелект продемонстрував, як би виглядало існування на Марсі.