Один Великдень, але дві дати: у чому ж причина? Розбираємося.
Цього року католики святкуватимуть Великдень 5 квітня, тоді як православні та греко-католицькі громади відзначать його 12 квітня.
Відмінність у датах святкування Воскресіння Христового між західними (католицькими) та східними (православними і греко-католицькими) християнами існує вже більше чотирьох століть і є одним з найбільш помітних свідчень розбіжностей між цими двома християнськими традиціями.
Детальніше про це повідомить Еспресо.
Ще у 325 році Перший Вселенський Собор у Нікеї встановив єдину формулу для дати Великодня: це має бути перша неділя після першого повного місяця після весняного рівнодення (вернального рівнодення). Рівнодення фіксували на 21 березня, а святкування завжди мало відбуватися після юдейської Пасхи, щоб зберегти біблійну послідовність подій Страстей Христових.
На той час уся Церква (не було поділу на західну і східну) користувалася юліанським календарем, запровадженим ще Юлієм Цезарем у 45 році до н.е.
Однак у 1582 році Папа Григорій XIII провів календарну реформу, запровадивши григоріанський календар. Юліанський календар накопичив похибку - приблизно 11 хвилин на рік, що до XVI століття дало відставання на 10 днів. Григоріанський календар виправив цю похибку і став точнішим для сонячного року.
На той момент вже пройшло п'ятсот років від часу розділення церков. Західна Церква (Римо-католицька) адаптувала новий календар, в той час як Східна Церква (Православна) відмовилася від нього, продовжуючи дотримуватися юліанського для своїх літургійних практик.
Окрім того, православні продовжують ретельно дотримуватися нікейського правила, яке вимагає, щоб Великдень завжди святкувався після юдейської Пасхи. Католики ж не дотримуються цього додаткового принципу. Через 13-денну різницю між календарями (на сьогоднішній день) рівнодення за юліанським календарем відзначається 3 квітня за григоріанським, що часто призводить до зміщення дати повного місяця та, відповідно, неділі Великодня.
Католики та переважна частина протестантських конфесій дотримуються григоріанського календаря. Визначення дати Великодня у них відбувається наступним чином: це перша неділя після першого повного місяця, який настає після 21 березня (або в день весняного рівнодення). Таким чином, Великдень може випадати в проміжку з 22 березня до 25 квітня. У 2026 році свято відзначатимуть 5 квітня.
Православні церкви, які дотримуються константинопольської традиції, зокрема більшість автокефальних церков, продовжують використовувати юліанський календар для визначення дат рухомих свят. Крім того, вони застосовують математичний підрахунок фаз повного місяця на основі 19-річного метонового циклу, використовуючи при цьому власні спеціалізовані таблиці.
Через це православний Великдень часто зсувається на 1, 4 або 5 тижнів пізніше.
У 2026 році - на період одного тижня, зокрема 12 квітня.
Греко-католики, які представляють Українську греко-католицьку церкву та інші східні католицькі громади, зазвичай святкують Великдень разом з православними вірними, дотримуючись юліанського календаря та традицій східного обчислення. Таким чином, в Україні свято відзначається 12 квітня, тоді як римо-католики святкують його 5 квітня. Однак деякі греко-католицькі парафії за межами України, наприклад, в Канаді чи США, можуть переходити на західний календар, тоді як в Україні продовжують дотримуватися східних традицій у розрахунках.
Якщо розглянути специфічний розподіл по планеті, то ситуація виглядає так:
Західний стиль (католицький/григоріанський) характерний для більшості країн Західної Європи, а також для США та Канади, що стосується як католиків, так і протестантів. До цього стилю також відносяться Польща, Литва, Латвія, а частково і Україна, де присутні римо-католики.
Східний стиль (православний/юліанський): Греція, Кіпр, Румунія, Болгарія, Сербія, РФ, Україна (православні та греко-католики), Грузія, Білорусь, Молдова та інші.
У Європі Фінляндська православна церква є особливим випадком, оскільки для визначення дати Великодня вона застосовує григоріанський календар.
Цікаво, що іноді відбуваються збіги дат, як це сталося у 2025 році, коли обидві традиції святкували 20 квітня.
Протягом десятиліть тривають зусилля щодо узгодження дати святкування Великодня в рамках екуменічного діалогу між Католицькою та Православною Церквами. Керівники обох конфесій неодноразово підкреслювали, що існуючі розбіжності є справжнім скандалом для християнського світу, який розділяє вірян, і висловлювали сподівання на встановлення єдиної дати. Наприклад, у 2025 році, з нагоди 1700-річчя Нікейського собору, багато церковних лідерів закликали до спільного святкування як символу єдності християнства.
Однак повне об'єднання складніше, ніж з Різдвом. Різдво - фіксоване свято (25 грудня). Деякі православні церкви (наприклад, в Україні, Греції частково) перейшли на григоріанський календар для нерухомих свят, тому Різдво збігається. Великдень же - рухоме свято, прив'язане до астрономічних явищ (рівнодення плюс повний місяць), і вимагає спільної методики розрахунку.
Православні богослови вважають, що зміна способу обчислення часу повинна бути ухвалена на новому Вселенському Соборі, а не здійснюватися односторонньо. Чимало ієрархів у православній церкві висловлюють занепокоєння, що перехід на григоріанський календар може порушити нікейські традиції, зокрема правило, згідно з яким Пасха святкується після юдейської Пасхи, і може призвести до "вестернізації" православної віри.
Наразі існують технічні розбіжності щодо точного визначення "астрономічного" повного місяця і рівнодення. Виявляються компромісні рішення, які полягають у застосуванні єдиного астрономічного розрахунку (на основі сучасних наукових даних) без зв'язку з будь-яким календарем чи традиціями. Це означає, що наука може вирішити цю суперечність. Крім того, розглядається можливість закріплення дати Великодня на певну неділю (наприклад, на другу неділю квітня), як це пропонували деякі католицькі документи, або спільне святкування відповідно до григоріанського календаря, але з дотриманням нікейських принципів.
На даний момент суттєвих змін не спостерігається. Багато церковних аналітиків вважають, що без проведення масштабного міжцерковного собору або без рішучих дій з боку лідерів обох конфесій дата святкування Великодня ще тривалий час залишатиметься різною. Проте окремі роки, коли свята збігаються, вселяють надію на те, що практична єдність можлива, навіть якщо повна уніфікація календарів залишається недосяжною.
У підсумку варто наголосити, що різниця в датах Великодня - не лише технічна деталь, а й нагадування про давні історичні, культурні та богословські відмінності між Сходом і Заходом християнства. Водночас вона підкреслює спільне бажання багатьох християн повернутися до єдності, започаткованої в Нікеї ще 1700 років тому.