Основою всього, що живе, є небезпечна отрута. Дослідники виявили заморожену в крижаних масивах молекулу, яка стала поштовхом для виникнення життя.

Хімічна сполука, що славиться своєю небезпекою для людини, можливо, мала вирішальне значення в процесах, які сприяли виникненню життя на нашій планеті.

Ціанистий водень, який вирізняється високою токсичністю, здатний замерзати й утворювати кристали за дуже низьких температур. Згідно з результатами комп'ютерного моделювання, опублікованими в журналі ACS Central Science, певні поверхні таких кристалів мають надзвичайну реакційну здатність. Це дозволяє здійснювати хімічні перетворення, які за звичайних умов вважаються неможливими в настільки холодному середовищі. Дослідники припускають, що саме ці реакції могли дати старт ланцюжку подій, результатом яких стало формування фундаментальних будівельних блоків життя.

Головний автор дослідження Мартін Рам підкреслює, що людству навряд чи вдасться дізнатися точний сценарій виникнення життя, однак наука має доступ до розуміння процесів, які призвели до формування його основних компонентів. Ціаністий водень є досить поширеним елементом у космосі: його виявляли на кометах, в атмосфері інших планет та на Титані, супутнику Сатурна. Взаємодіючи з водою, ця сполука здатна генерувати полімери, амінокислоти та нуклеооснови, які є основними елементами білків і ДНК. Щоб дослідити потенціал цієї молекули в екстремальних умовах, вчені створили модель стабільного кристала ціанистого водню у вигляді витягнутого циліндра завдовжки приблизно 450 нанометрів. Структура з багатогранними краями відповідала кристалічним утворенням, які дослідники спостерігали раніше.

Обчислення показали, що заморожені кристали сприяють трансформації ціанистого водню в ізоціанід водню, який є значно активнішим з'єднанням. Тривалість цього процесу може варіюватися в залежності від температури — від кількох хвилин до кількох днів. Виникнення ізоціаніду на поверхні кристала істотно збільшує ймовірність формування складніших пребіотичних молекул. Дослідницька команда сподівається, що їхні результати стануть поштовхом для проведення лабораторних експериментів. Один із запропонованих методів полягає в подрібненні кристалів ціанистого водню в присутності води, що дозволяє відкривати нові реакційні поверхні.