Паулюс Саударгас: Переваги вступу до Європейського Союзу очевидні — це суттєві економічні та соціальні зміни.

Депутат Європейського парламенту, віцеспікер Сейму Литви (2020-2024) та один з провідних діячів на підтримку України у Литві та ЄС Паулюс Саударгас розповів про досвід своєї країни на шляху до Євросоюзу, переваги євроінтеграції та необхідні реформи. Євродепутат переконаний, що Україна - сильний гравець, а люди відчують низку позитивних змін

Україна отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі в червні 2022 року. Вже через два роки, у червні 2024 року, розпочалися офіційні переговори щодо вступу нашої країни до ЄС. Це є передостаннім і найскладнішим етапом на шляху до євроінтеграції. Процес інтеграції України до Європейського Союзу передбачає реалізацію ряду важливих реформ. 17 грудня Рада ЄС з загальних справ, що складається з міністрів усіх 27 держав-членів, високо оцінила зусилля України у впровадженні реформ і відзначила значний прогрес.

Редакція Еспресо обговорила з литовським євродепутатом Паулюсом Саударгасом, які зміни повинні відбутися в Україні після реалізації реформ та вступу до Європейського Союзу. Досвідчений політик, який підтримує Україну, поділився своїм баченням прогресу, досягнутого Києвом, надав поради, спираючись на досвід Литви, і підкреслив важливість розвитку зеленої енергетики та боротьби з корупцією для майбутнього країни.

Як ви оцінюєте процес інтеграції України до ЄС? Які, на вашу думку, головні виклики та здобутки?

Україна -- єдина країна, яка проходить процес інтеграції до ЄС і водночас захищається від російської агресії. Відкриття переговорів про вступ за таких надзвичайних обставин, під час повномасштабної війни, вже є значним досягненням.

Розширення Європейського Союзу зобов'язує Україну здійснити значні трансформації. Наразі ключовими напрямками є проведення основоположних реформ у сферах правосуддя, свободи, безпеки, а також підвищення прозорості та ефективності діяльності державних органів. Хоча ці напрямки є надзвичайно складними, досягнення успіху в них стане фундаментом для ефективної реалізації інших переговорних груп та відновлення країни.

Паулюс Саударгас у стінах Верховної Ради України 16 лютого 2022 року, зображення: Getty Images.

Довідка: Процес переговорів щодо вступу України в ЄС має низку особливостей. Зокрема, йдеться про кластер фундаментальних реформ, який відкривається для перемовин першим та закривається останнім. Таким чином реформи цього кластеру визначають загальну динаміку переговорів. Фундаментальний кластер фактично відображає засади, на яких ґрунтується Європейський Союз: демократію, верховенство права, права людини, економіку та конкурентний ринок, стабільність та процвітання. Та цей кластер має особливість: більшість його компонентів не мають конкретних актів права ЄС, за якими могло б відбуватися наближення українського законодавства. Саме тому фундаментальний кластер вважається одним з найскладніших. Адже реформи впроваджуються індивідуально в усіх країнах з урахуванням особливостей правових систем на базі міжнародних стандартів. Тоді як інші реформи впроваджують на основі конкретних актів ЄС. Україна розпочинає цей шлях в умовах війни й буде змушена враховувати її виклики та вплив на демократичні реформи. Формально кластер досі не відкритий, адже для початку Україна має підготувати три дорожні карти реформ. Київ та Брюссель планують розпочати наступні етапи переговорів щодо конкретних кластерів у 2025 році.

Швидкий темп розвитку дає Україні можливість запустити перший кластер і невдовзі перейти до другого з шести запланованих переговорних кластерів. Проте для відкриття кожного з них необхідно одностайне затвердження з боку Європейської Ради. Ключовим є те, щоб у межах Європейського Союзу ми забезпечили єдність та виявили політичну рішучість підтримати прогрес України в момент, коли вона буде готова до подальшого руху.

Які основні уроки Україна може винести з литовського досвіду вступу до ЄС?

Паулюс Саударгас у стінах Верховної Ради України 16 лютого 2022 року, зображення: Getty Images.

Двадцять років після того, як Литва стала частиною Європейського Союзу, ми все ще згадуємо, скільки людей вважали це неможливим. Наш досвід свідчить, що віра в себе та невтомна праця можуть приносити плоди. Для литовців розширення ЄС символізувало вибір свободи та звільнення від радянського минулого. Це був цивілізаційний крок, подібний до того, який робить сьогодні Україна, сміливий жест на підтримку незалежності та демократії. 11 березня 1990 року ми проголосили відновлення нашої незалежності, у 1995 році підписали Угоду про асоціацію, а у 2004 році стали частиною ЄС.

Як і сьогодні, Росія використовувала методи гібридної війни, щоб повернути Литву під свій контроль та придушити наші прагнення до свободи. Але наша позиція була непохитною. Це був двосторонній процес. ЄС хотів нових членів, а ми повинні були виконати своє домашнє завдання. Литва провела серйозні реформи, зокрема скасування смертної кари, виведення з експлуатації Ігналінської атомної електростанції та земельну реформу.

Литва стала однією з перших країн, яка висловила підтримку євроінтеграційним прагненням України в 2014 році. На жаль, у той час Україні не була надана чітка перспектива щодо членства. Тепер Європейському Союзу необхідно активізувати свої зусилля, підготуватися до внутрішнього розширення, розробити конкретну стратегію та надати підтримку країнам-кандидатам. Одночасно Україні слід реалізувати важливі реформи та бути повністю готовою до нових викликів.

Членство не має жодних недоліків. Це вигідна угода для всіх сторін. Хоча Литва дійсно зіткнулася з певними труднощами під час реалізації реформ, сьогодні очевидно, що участь в Європейському Союзі відкриває численні перспективи для зростання та прогресу.

Українці можуть сміливо користуватися нашим досвідом інтеграції до ЄС. Ми як нація дуже близькі історично, етнічно, тому наш приклад може бути корисним для України.

Ви є частиною комітету з економічних питань Європейського парламенту. Виходячи з досвіду Литви, яким чином Україна може здійснити інтеграцію в єдиний економічний простір ЄС, уникнувши значних економічних криз?

Ілюстрація, надана Getty Images.

Участь Литви у внутрішньому ринку Європейського Союзу, що налічує 500 мільйонів споживачів, стала визначальним чинником для її економічного зростання.

Хоча реформи, необхідні для інтеграції, безсумнівно, є складними, ЄС є важливим партнером, який надає підтримку через фонди та проєкти регіонального розвитку, що модернізують інфраструктуру, розвивають науку та інновації, а також зміцнюють конкурентоспроможність.

Для України участь у єдиному ринку стане яскравим підтвердженням суттєвих вигод від членства в Європейському Союзі, включаючи економічний розвиток, нові робочі місця та покращення рівня життя.

Забезпечення ресурсами для відновлення та реконструкції України є спільним завданням Європейського Союзу та його партнерів. Ця колективна ініціатива сприятиме зростанню ВВП України та зміцненню зв'язків з європейською промисловістю, що, в свою чергу, підтримає економічний розвиток та добробут країни.

Звичайні українці прагнуть зрозуміти, яким чином їхнє життя трансформується після інтеграції в Європейський Союз. Чи могли б ви поділитися досвідом Литви в цьому контексті? Які зміни відбулися у вашому особистому житті?

Передусім, я відчув вільний доступ до подорожей у межах Європейського Союзу. Це створило можливості для багатьох литовців працювати та навчатися за кордоном. Наприклад, понад 42 000 студентів скористалися програмою Erasmus+, що демонструє розширення освітніх можливостей. Я також став одним із цих студентів і мав шанс вивчати біофізику в університеті Амстердама протягом трьох років.

Ілюстрація, надана Getty Images.

Для інших громадян ці зміни також стали помітними. Після приєднання до Європейського Союзу в 2004 році Литва зазнала суттєвих економічних і соціальних перетворень. Наприклад, валовий внутрішній продукт на душу населення підвищився з приблизно 6 000 євро у 2004 році до понад 23 000 євро у 2022 році.

До 2023 року середня заробітна плата досягла майже 2 000 євро, порівняно з 431 євро на момент вступу до ЄС у 2004 році.

Думаю, цифри говорять самі за себе. Загалом з 2004 по 2020 рік Литва отримала близько 18 мільярдів євро з європейських структурних та інвестиційних фондів. Ці кошти були спрямовані на підтримку інфраструктури, досліджень, енергетичної незалежності та освіти.

Ви також є членом Комітету Європейського парламенту з промисловості, досліджень та енергетики. Які, на вашу думку, реформи в енергетичній сфері повинні стати ключовими для України під час її інтеграції до Європейського Союзу?

Досвід Литви показав, що найкращий спосіб забезпечити енергетичну стабільність -- це відмовитись від російських енергоносіїв. Ми були першими в Європі, хто це зробив. Як нам це вдалося? Ми готувалися десятиліттями. Мали свій план, свою стратегію енергетичної незалежності. Весь ЄС повинен зменшити свою залежність від російських нафти і газу та забезпечити альтернативні джерела енергії. Це йде паралельно з нашими зеленими амбіціями -- позбутися викопного палива загалом. Співпраця з Україною у цій сфері відкриває великі можливості для обох сторін, особливо у сфері зеленої енергетики. Україна може зробити свій внесок в енергетичну безпеку Європи. Однак для цього потрібні певні реформи.

Україна повинна зосередитися на подальшій лібералізації ринків електричної енергії та природного газу, а також на зміцненні незалежності енергетичного регулятора. Ці зміни є важливими для відповідності стандартам Європейського Союзу та для реалізації нових проєктів у сфері відновлювальних джерел енергії та розподіленої генерації. Інвестиції у відновлювальну енергетику, зокрема вітрову й сонячну, мають стати нашим пріоритетом.

У 2023 році відновлювальні джерела енергії забезпечили 63% виробництва електроенергії в країні. Серед них 32% припадає на вітрову енергію, 7% на сонячну, а 15% на біомасу. Це свідчить про значний прогрес у зменшенні залежності від викопного пального та імпортної електрики. Таке зростання "зеленої" генерації позиціює Литву як провідного гравця в переході до чистої енергетики в Балтійському регіоні. Наша мета - досягти 100% споживання електроенергії з відновлювальних джерел до 2030 року.

Вжити рішучих заходів у енергетичному секторі вкрай складно, адже це складна система, яка потребує часу для свого розвитку, і не може бути створена миттєво. Російський енергетичний шантаж завжди був актуальним питанням. Європі необхідно витратити час, щоб зменшити залежність від російських ресурсів. Лише після цього ми зможемо надати підтримку іншим державам, які наразі проходять процес інтеграції до ЄС.

Говорячи про права людини та демократію, що Україна може перейняти з литовського досвіду у виконанні вимог ЄС?

Комплексна та прозора реформа судових і антикорупційних установ є ключовою для досягнення європейських стандартів. Україні слід продовжувати акцентувати увагу на незалежності судової системи, зокрема, гарантувати, що антикорупційні суди залишаються вільними від політичного впливу. Литва активно підтримує співпрацю з громадянським суспільством і забезпечує свободу медіа, які здійснюють нагляд за демократичними процесами та захистом прав людини.

В Україні неурядові організації займають важливе місце в процесі спостереження за реформами та адвокації. Незважаючи на війну, необхідно забезпечити їм доступ до реєстрів потрібних даних. Прозорість та залучення всіх учасників є фундаментальними принципами, і я переконаний, що Україна має потужну національну команду, здатну здійснювати цю роботу.

Країна, що претендує на членство, зобов'язана дотримуватися ключових принципів демократії: свободи слова, незалежних та професійних засобів масової інформації, а також активного і сильного громадянського суспільства. Я відвідував Україну багато разів і переконався, що, незважаючи на хаос та нестабільність, викликані війною, українці продовжують відстоювати ці важливі демократичні цінності. Прошу вас, не зупиняйтеся на досягнутому.

Ви сказали, що багато разів бували в Україні. Пригадуєте момент, коли зрозуміли, що Україна готова до вступу в ЄС?

Я завжди був певен, що Україна готова до вступу в ЄС. Проблема в тому, що ЄС не готовий прийняти Україну. Тому я бажаю вам всього найкращого і вважаю, що українці роблять величезну роботу. Але не зупиняйтеся на досягнутому!

Ви переживаєте складний період війни. На початку повномасштабного вторгнення світ був вражений стійкістю українців у боротьбі. Спеціальні служби США та Великої Британії прогнозували, що Україна впаде за три дні. Але пройшло три дні, три тижні, три місяці, і ось уже третій рік війни, а українці все ще продовжують опір. Це потужний сигнал для світу про те, що ви прагнете до свободи, незалежності та європейських цінностей.

Паулюс Саударгас в Авдіївці, 23 Квітня 2021 р. Фото: armyinform.com.ua

Чи бачите ви ризики для ЄС, якщо процес вступу України буде прискорено через війну?

Цей процес ґрунтується на досягненнях і розвитку, а не є лише формальністю. Він відображає цінності, угоди та принципи, які нас об'єднують. Швидкість вступу України визначатиметься якістю та швидкістю проведення реформ.

Проте Європейський Союз готовий надати Україні необхідну підтримку на цьому етапі. Під новим керівництвом Європейська Комісія активно підтримує амбіційну та зрозумілу стратегію, забезпечуючи структурований і всебічний діалог на всіх етапах переговорного процесу.

Домашнє завдання ще не завершене, але Україна має значний потенціал для досягнення успіху. Якщо країна продовжить твердо йти шляхом реформ, Європейський Союз буде готовий надати можливість доступу до єдиного ринку і запропонувати повну інтеграцію. Обидві сторони повинні співпрацювати, щоб досягти цієї мети якомога швидше. Із обох сторін присутня доброзичливість, і разом ми можемо реалізувати це.

Які заходи вжила Литва для зміцнення відносин з сусідніми державами, і яким чином Україна може скористатися цим досвідом для розвитку більш стійких зв'язків з Європейським Союзом?

Україна, безсумнівно, є сильним гравцем у регіоні. Ви досягли успіхів у різних секторах, включаючи диджиталізацію послуг, оборонні інновації та підтримку сусідніх країн, таких як Молдова, у їхній боротьбі з російською гібридною агресією.

Регіональні ініціативи матимуть позитивний вплив на укріплення спільної безпеки та розвиток взаємодії. Інтеграція України до Європейського Союзу, як важливої та стратегічно вигідної держави, відкриє нові економічні перспективи та зміцнить партнерські зв’язки.

Протягом останніх десятиліть Литва стикалася лише з незначними труднощами у відносинах з Польщею. Тридцять років тому ми підписали угоду про дружні зв'язки та добросусідську співпрацю. З тих пір наша співпраця відбувається на всіх рівнях — від президентського до парламентського. Я особисто мав честь очолювати литовсько-польську парламентську асамблею. Усі питання варто вирішувати через активний діалог. У нас є чутливі, а іноді й невирішені аспекти спільної історії, але єдиним шляхом до порозуміння залишаються демократичний і відкритий діалог, а також співпраця.

Як комунікувати з українцями та пояснювати переваги євроінтеграції? Адже Росія не зупиняє інформаційну війну й українці стають мішенню для російської пропаганди.

Щодня українці борються за свою країну, готові жертвувати власними життями за обраний шлях до Європи. Це свідчить про їхнє беззаперечне прагнення до європейської інтеграції. Проте важливо донести до суспільства усі переваги цього процесу. Лише за таких умов можна сподіватися на підтримку необхідних реформ з боку громадян.

Ці позитивні аспекти легко піддаються вимірюванню. Розглянемо, наприклад, економічні показники. Статистика говорить сама за себе. Я вже згадував про ВВП та середню заробітну плату в Литві. Це дуже прості приклади, які зрозумілі кожному.

Успішна європейська Україна може бути побудована на основі інновацій, підтримки малого і середнього підприємництва, а також залучення молоді. Наша країна володіє величезним потенціалом, зокрема людським ресурсом, що дозволяє втілити це бачення в життя. Ключовим є забезпечення підтримки реформ з самого початку, акцентуючи увагу на розвитку спроможностей та місцевих ініціатив. Важливими для цього є знання про програми, процедури та можливості, які пропонує Європейський Союз.

Що може зробити Україна для покращення свого міжнародного іміджу в процесі євроінтеграції?

Україна створила потужний послужний список реформ, довівши, що її інституції здатні виконувати свої обіцянки. Але важливо посилити комунікацію щодо ключових досягнень. Ми повинні зробити так, щоб голос України чули в усіх країнах ЄС. Маємо висвітлювати історії успіху в інноваціях та ефективних розслідуваннях, антикорупційних реформах.

Всі погоджуються, що Україна веде героїчну війну проти агресора. Але часом імідж України затьмарює корупція.

Чи вживають українці достатньо заходів для подолання цієї проблеми? Я навіть у Європейському парламенті чую від колег, що це питання потребує уваги і його необхідно вирішувати.

Примітка: Протягом минулих десяти років Україні вдалося, завдяки зусиллям держави та громадськості, сформувати антикорупційну структуру, ухвалити відповідне законодавство та здійснити реформу в сфері публічних закупівель. В період з 2014 по 2019 роки було створено систему антикорупційних інститутів, до яких входять: Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Вищий антикорупційний суд (ВАКС), Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та Агентство з розшуку і управління активами (АРМА). Крім того, в Україні були введені різноманітні антикорупційні механізми, зокрема обов'язкове електронне декларування, система публічних електронних закупівель Prozorro, а також платформа для продажу та оренди державного майна Prozorro.Продажі. З'явилися державні реєстри, а також був запущений Єдиний вебпортал для моніторингу використання публічних коштів. У 2023 році почали функціонувати нова Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів; також були впроваджені нові заходи проти відмивання грошей та оновлено законодавство щодо національних меншин і медіа. Євроінтеграційні амбіції спонукають Україну продовжувати боротьбу з корупцією навіть в умовах війни, демонструючи позитивну динаміку. Це підтверджує Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index — CPI), згідно з яким у 2023 році Україна отримала 36 балів із 100 можливих, збільшивши свій показник на 3 бали. Таким чином, країна займає 104 місце серед 180 країн світу.

Кожному громадянину Європейського Союзу слід усвідомлювати, наскільки значного прогресу досягла Україна, а також які вигоди її інтеграція може принести для зміцнення самого ЄС.

Одночасно Росія активізує свою гібридну стратегію проти демократичних держав по всьому світу. Підтримка України в її зусиллях продемонструвати досягнення є важливим кроком у боротьбі з дезінформацією та спростуванні російських наративів.

Спільно ми здатні продемонструвати Україну як символ витривалості, реформаторських змін та співпраці.