Переговори щодо вступу України можуть стартувати вже навесні наступного року.

Чому весна наступного року може стати відправною точкою для переговорів і як Україна до цього підготувалася?

Процес інтеграції України до Європейського Союзу розпочнеться з переговорів, які, за прогнозами, можуть стартувати вже навесні наступного року. Це стане можливим, якщо вдасться подолати ключову перешкоду на шляху України до Європи, зокрема вето з боку Угорщини. Які кроки вживає Україна для підготовки до цієї важливої події?

У Європейському Союзі вважають, що переговори про старт роботи над першими кластерами обговорень стартують у квітні наступного року.

Ця дата має велике значення у контексті парламентських виборів в Угорщині, державі, яка перешкоджає вступу України до Європейського Союзу. У ЄС сподіваються, що партія, яку очолює чинний прем'єр Віктор Орбан, втратить свою домінуючу позицію. В такому випадку до влади можуть прийти представники опозиції, які ставляться до України більш прихильно і не створюватимуть перешкод на шляху її євроінтеграції.

Кілька європейських політичних діячів вважають, що немає жодної можливості умовити теперішнє угорське керівництво скасувати своє вето.

"На сьогоднішній день не існує жодних механізмів для подолання вето Угорщини," - висловив думку анонімний високопосадовець ЄС, коментуючи ситуацію щодо вступу України до Європейського Союзу для DW.

На його думку, якщо б не було вето з боку Угорщини, ми могли б значно швидше почати процес відкриття як першого, так і наступних кластерів.

Інший анонімний представник Європейського Союзу, обговорюючи можливі рішення в нинішніх умовах, рекомендував українському уряду бути абсолютно готовими до початку переговорів. Він підкреслив, що важливо заздалегідь виконати всі технічні підготовчі роботи, щоб після відставки Орбана процес переговорів з Україною міг бути запущений без затримок.

Тобто, якщо Україна сумлінно виконає "домашнє завдання", то вже ніщо не гальмуватиме переговорів, і вони можуть просуватись доволі швидко після втрати Орбаном влади в Угорщині.

У свою чергу, народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що ще влітку керівництво Європейського Союзу працювало над можливостями подолання вето, накладеного Орбаном.

"Хочу нагадати, що ідея 'обійти Орбана', яку вивчали наші європейські партнери, провалилася 22 липня, коли влада вирішила розформувати НАБУ і САП," - підкреслив Железняк.

В той же час в Європейському Союзі обговорюються альтернативні шляхи пришвидшення процесу вступу України до ЄС, зокрема можливість розпочати переговори без урахування позиції Угорщини. Наприклад, Данія, яка наразі очолює раду ЄС, готова здійснювати тиск на Угорщину, одночасно розглядаючи й інші варіанти.

"Ми продовжуємо чинити тиск на Угорщину. Наша основна мета залишається незмінною — відкриття першого кластера, а також бажано більшої кількості. На даний момент Україна готова до відкриття всіх кластерів вже цього року. Це підтверджує Європейська комісія, і це відповідає підходу, орієнтованому на досягнення результатів. Саме тому ми продовжуємо тиснути на Угорщину," — прокоментувала міністр з європейських справ Данії Марі Б'єрре Хольст.

У той же час у Європейському Союзі активно реалізують інші ініціативи, спрямовані на просування переговорів, не відкриваючи офіційно нові кластери.

Це може містити подальшу допомогу Україні у впровадженні необхідних реформ для того, щоб на момент, коли рішення про офіційне відкриття переговорних кластерів буде ухвалено, їх можна було закрити швидше.

Литва, у свою чергу, закликала держави Європейського Союзу ініціювати переговори щодо вступу України та Молдови, незважаючи на заперечення Угорщини, що перешкоджає цьому процесу.

У листі, адресованому країнам Європейського Союзу, Литва висунула ініціативу розпочати переговори з Україною та Молдовою стосовно першого етапу членства, без необхідності отримання згоди з боку Угорщини.

"Литва прагне розблокувати переговори про членство в ЄС з Україною, які зайшли в глухий кут через вето Угорщини. Будь-яка подальша затримка є геополітично шкідливою як для України, так і для самого ЄС. Членство України в ЄС є частиною гарантій безпеки та необхідною умовою для довгострокового миру та стабільності в Європі",- заявив виконувач обов'язків міністра закордонних справ Литви Кястутіс Будрис.

Якщо 26 країн-учасниць підтримає цю пропозицію, реалізація проходитиме на технічному рівні, фактично, а юридичне оформлення буде здійснене пізніше, за умови, що позиція Віктора Орбана або угорського уряду зазнає змін.

Окрім рішучої позиції Орбана, який рішуче заперечує проти вступу України до ЄС, в Європі є й інші політики, які висловлюють побоювання щодо інтеграції нашої країни в європейську спільноту. Головним чином, це пов'язано з величезним аграрним потенціалом України, який може суттєво вплинути на європейських фермерів. Проте, існують і інші фактори, які викликають занепокоєння.

Нещодавно у Польщі заявили, що можуть блокувати вступ України ЄС з політичних міркувань. Каменем спотикання знову може стати Волинська трагедія.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш підкреслив, що до моменту вирішення конфлікту, пов'язаного з цим етапом історії, українцям не слід очікувати на вступ до Європейського Союзу.

"Якщо не буде ексгумації або вшанування пам'яті, вона не матиме жодних шансів на вступ до ЄC. Я висловлював дуже чітку і рішучу опозицію в випадках, коли якимось чином топталося добре ім'я Польщі, або здійснювалися спроби прославляти Бандеру",- заявив Косіняк-Камиш.

На вересень 2025 року Україна та Європейський Союз успішно завершили скринінгові зустрічі за всіма шістьма кластерами. Ця подія є значним досягненням, що демонструє готовність України перейти до наступного етапу - розпочати переговори по кожному з кластерів.

Щодо першого кластеру під назвою "Фундаментальні основи", Європейська Комісія вважає, що Україна готова розпочати переговори. Цей кластер є вирішальним, оскільки він охоплює основні принципи, які лежать в основі Європейського Союзу. В його складі представлені такі напрями, як верховенство закону, економічні вимоги, державне управління та інституційні питання.

Другий кластер, що має назву "Внутрішній ринок", був закритий у вересні 2023 року. Цей кластер включає в себе різноманітні області, такі як: свобода переміщення товарів, послуг, капіталів і людей, а також захист прав споживачів, конкурентне середовище, державні закупівлі та право інтелектуальної власності.

Україна успішно завершила процес скринінгу законодавства в рамках третього кластеру "Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання". Цей кластер охоплює різні сфери, зокрема оподаткування, економічну та монетарну політику, соціальні питання та зайнятість, підприємницьку діяльність і промислову політику, а також науку, дослідження, освіту і культуру.

У липні 2025 року Україна досягла важливого етапу, завершивши скринінг четвертого кластера, що стосується "Зеленого порядку денного та сталого з'єднання". Цей кластер охоплює різноманітні аспекти, пов'язані з екологією, транспортом і енергетикою, включаючи питання навколишнього середовища, зміни клімату, транспортну політику, енергетичні рішення та розвиток транс'європейських мереж.

У вересні цього року було завершено скринінг п'ятого кластеру "Ресурси, сільське господарство та згуртованість". Цей кластер охоплює три ключові сфери, які суттєво впливають на економіку України: сільське господарство, риболовля та регіональна політика.

За інформацією Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, наша держава представила 28 тематичних секцій, які охоплюють питання реформ у сільському господарстві, досягнення в сфері цифровізації, державного фінансування, регулювання ринку та просування аграрної галузі.

Скринінг шостого кластеру "Зовнішні відносини" був успішно завершений у травні 2025 року. Цей процес охоплює ключові аспекти, пов’язані з міжнародним становищем України, її відносинами з іншими державами, а також питаннями гуманітарної допомоги, цивільного захисту та співпраці з третіми країнами.