Під Аппалачськими горами виявили великий гарячий згусток, що має діаметр 350 км: ця аномалія прямує у бік Нью-Йорка.

Величезний масив розпеченої магми сформувався під Аппалачами в період, коли Гренландія відійшла від Північної Америки. За останніми науковими дослідженнями, цей процес відбувався приблизно 80 мільйонів років тому.

Тривалий час учені вважали, що Північна Аппалачська аномалія з'явилася після відділення Північної Америки від Африки близько 180 млн років тому. Нове ж дослідження показує, що це не так, пише Live Science.

"Цей тепловий підйом довгий час був загадковою особливістю геології Північної Америки. Він розташований під частиною континенту, який перебував у тектонічному спокої 180 мільйонів років, тому припущення про те, що це лише залишок від розпаду суші, так і не було повністю обґрунтованим", -- говорить провідний автор дослідження із Саутгемптонського університету Томас Жернон.

Свіже дослідження виявило, що цей гарячий згусток має глибину 200 км і розтягнутий на 350 км через територію Нової Англії. Він сформувався приблизно 80 мільйонів років тому, коли Гренландія і Канада відокремилися одна від одної. Подібні згустки зазвичай виникають під час розколу континентів, що також впливає на формування гір, вулканів та льодовикових покривів.

У Фокус. Технології відкрив свій Telegram-канал. Приєднуйтесь, щоб бути в курсі найновіших та найцікавіших новин з царини науки!

Гарячі згустки, що формуються під поверхнею нашої планети, виникають внаслідок підйому речовини з мантії, яка заповнює тріщини в земній корі. З часом цей матеріал охолоджується і стає настільки щільним, що під впливом сили тяжіння знову опускається вниз. Цей рух активує ланцюгові реакції в мантії, які науковці іменують "мантійними хвилями".

За висловлюванням Жернона, не всі процеси розпаду континентів здатні викликати утворення мантійних хвиль, адже для цього необхідні специфічні умови. Зокрема, важливим є температурний градієнт в області, де охолоджений матеріал знову проникає в мантію Землі.

У своєму новому дослідженні науковці застосували як прямі геологічні спостереження, так і комп'ютерне моделювання тектонічних процесів і геодинаміки. Їхня модель продемонструвала формування гарячого згустку, розташованого на відстані 1800 км на північний захід від Аппалачів. Дослідники виявили, що геологічні процеси сприяли переміщенню цього згустку на південний захід зі швидкістю 20 км за кожен мільйон років.

Моделювання також виявило, що гарячий магматичний згусток міг вплинути на піднесення Аппалачів. Досі науковці не могли знайти пояснення, чому ці гори залишаються такими високими, незважаючи на інтенсивну ерозію протягом останніх 20 мільйонів років.

"Підвищення температури у нижніх шарах континенту може зменшити і частково вивільнити його щільну кореневу структуру, що робить континент легшим і здатним до підйому, подібно до повітряної кулі, яка піднімається після скидання зайвого вантажу. Це могло б сприяти подальшому підняттю давніх гір за останній мільйон років", -- коментує автор дослідження.

Окрім цього, дослідження виявило, що Північна Аппалацька аномалія продовжує свій рух. За проведеними розрахунками, цей гарячий осередок може досягти Нью-Йорка приблизно через 10-15 мільйонів років.

Нагадуємо, що під земною корою існує "резервний" океан. Вчені стверджують, що глибоко в надрах планети є величезний резервуар води, який має зв'язок із водами на поверхні.