Плагіат і корупція руйнують все: професор Харківського університету Каразіна спростував твердження про ''загибель освіти та науки в Україні'' та висунув альтернативні рішення.

Система освіти й науки в Україні, про занепад і смерть яких останнім часом часто кажуть у мережі навіть політики і посадовці, насправді розвивається. Українські студенти мають гарну освіту і можуть продовжувати навчання та наукову кар'єру за кордоном. Крім того, в Україну приїздять студенти з інших держав, а про українську науку відомо в усьому світі.

Цю думку висловив Сергій Утєвський, професор кафедри зоології та екології тварин Харківського національного університету імені Каразіна, на своїй сторінці у Facebook. Освітянин з більш ніж 35-річним досвідом роботи в науці та освіті підкреслив, що українська наука вже відома міжнародним грантодавцям, адже наші дослідники активно беруть участь у їхніх конкурсах та отримують фінансову підтримку для своїх наукових ініціатив.

Зазвичай, про кризу в секторі починають говорити лише тоді, коли спалахують нові корупційні скандали або виникають проблеми, пов'язані з плагіатом, підкреслив Утєвський.

"Корупційні явища завдають серйозної шкоди академічному середовищу, позбавляючи освіту та науку важливих ресурсів. Плагіат і маніпуляція результатами досліджень прямо суперечать основним завданням освітньої та наукової діяльності — навчанні та створенні нових знань", — підкреслив представник освіти.

Він висловив свою думку щодо коментарів президента Київської школи економіки, колишнього міністра економіки України Тимофія Милованова. Милованов вважає, що для очищення державних та приватних вишів від плагіату, неефективного управління та корупційних схем необхідно запровадити конкуренцію за державні ресурси. У цьому контексті держава може виступати в ролі покупця на освітньому ринку, надаючи гранти або державні замовлення, в той час як університети презентуватимуть свої наукові та освітні послуги.

Як вважає Утєвський, МОН не є типовим замовникм послуг, бо не користується ними - не споживає наукові статті й дисертації, не наймає спеціалістів, на освіту яких видає держзамовлення, тому не може оцінити їхню якість.

"Чисто ринкові відносини, в поєднанні з такою формою державного попиту, зовсім не стимулюють вищі навчальні заклади до створення дійсно якісної науки та освіти. Відомо, що крім банального плагіату існує ціла міжнародна індустрія, яка займається написанням дипломів та дисертацій на замовлення, проведенням фейкових конференцій та випуском "хижацьких журналів", що відповідають усім формальним вимогам для отримання відповідних кваліфікацій. Це, власне, і є реакція ринку на реальний попит. Проте, це ще не наука," - зазначає освітянин.

Він переконаний, що тільки наукова спільнота може оцінити якість роботи науковця, приймати або відхиляти його результати.

"Ані міністерство, ані інші позанаукові замовники не здатні на це, бо для цього їм самим треба було б стати науковцями. Зрештою, у науковій спільноті існує інститут репутації: ніхто не хоче співпрацювати з плагіаторами й фальсифікаторами, бо вони ніяк не допомагають здобувати знання. Тому єдине, що може забезпечити якість науки й освіти в Україні - це нормальне функціонування наукової спільноти, її підтримка і розвиток", - додав професор.

Як повідомляв OBOZ.UA, раніще українська професорка Яна Сичікова зазначила, що виші мають стати не лише центрами знань, а й осередками, де народжуються нові ідеї. Для цього, університети повинні мати академічну свободу, а не бути фабриками дипломів і заручниками звітів.