План стійкості має потенціал стати першою українською доктриною.

Експерти позитивно оцінюють план, але справедливо наголошують: поки це рамковий документ, який потребує вдосконалення і посилення

19 листопада, на 1000-й день повномасштабного вторгнення РФ, Президент Володимир Зеленський представив у Верховній Раді основи Плану внутрішньої стійкості, який допоможе Україні вистояти. Документ складається з 10 пунктів і стосується безпеки, енергетики, фінансів, зброї українського виробництва тощо.

За словами Глави держави, План, який ще буде деталізований разом із громадянським суспільством, бізнесом, представниками культурного середовища й експертами, та буде повністю представлений з усіма додатками у грудні цього року, не є альтернативою Плану перемоги, презентованого раніше міжнародним партнерам, а його доповненням.

"У кожній війні, щоб не програти її, є речі, які може зробити сам народ, і є те, що можна зробити тільки в єдності із союзниками. Саме тому потрібні ці два документи: те, чого ми очікуємо від себе передусім, і те, чого ми очікуємо від партнерів", - наголосив Президент.

Укрінформ розповідає найважливіше, що варто знати про цей документ.

10 ПУНКТІВ ПЛАНУ СТІЙКОСТІ - ПРО ЩО ВОНИ?

Документ складається з 10 пунктів-розділів, їхні умовні назви (у процесі кількість пунктів та їх назви можуть змінитися): єдність, фронт, зброя, гроші, енергетика, безпека, громади, людський капітал, культурний суверенітет, політика героїв.

Детальніше по кожному:

Передбачається політична взаємодія з громадянським суспільством задля пришвидшення євроінтеграції України та наближення до НАТО, інформаційної консолідації, максимальної цифровізації всіх процесів у державі, притягнення Росії до відповідальності - створення трибуналу і запровадження ефективних санкцій.

Президент зазначив, що Україна незабаром завершить процес скринінгу свого законодавства. На початку 2025 року уряд планує розпочати переговори стосовно першого кластеру обговорень.

Глава держави також додав, що Україна підписала 27 двосторонніх безпекових угод із країнами-партнерами, більшість з яких - члени НАТО.

"Вони висловлюють підтримку Україні в її прагненні приєднатися до НАТО. Це підкреслює, що між нами та Альянсом немає жодних непереборних бар'єрів. Єдиними перешкодами є нестача сили та політичної волі, причому не української. Ми впевнені, що зможемо переконати наших партнерів виявити сміливість", - підкреслив Зеленський.

Крім того, зазначається, що до завершення війни вибори не плануються. Президент підкреслив, що "жодна країна у світі не ставить такого ультиматуму Україні". Він заявив, що спочатку необхідно досягти справедливого миру, а лише після цього в Україні можуть відбутися вибори.

Серед інших аспектів підкреслюється важливість перегляду підходів до управління персоналом у Силах оборони, а також у сферах мобілізації та набору військовослужбовців. Проте, зниження віку для мобілізації не планується. Міністерство оборони та військове керівництво повинні розробити нову модель контрактів для молодих громадян, які ще не досягли мобілізаційного віку. Крім того, обговорюється ініціатива щодо запровадження посади військового омбудсмена.

Передбачається нарощування виробництва зброї в Україні та посилення співпраці з партнерами для залучення інвестицій в ОПК України, гарантування безпеки оборонних підприємств, розробка та нарощування виробництва новітніх зразків озброєння. Впроваджується формат технологічної Ставки. В цьому форматі Президент на регулярній основі збиратиме найкращих фахівців для обговорення корисних ідей. Перше таке засідання відбудеться на початку грудня 2024 року. За словами Зеленського, наступного року Україна виготовить мінімум 30 тисяч далекобійних дронів. Також поставлене завдання зробити три тисячі ракет і ракет-дронів. А ще - пошук рішення для збиття "шахедів" за допомогою FPV-дронів.

Планується реалізація програм соціальної допомоги, страхування від військових ризиків, детінізація економіки, дерегуляція, зниження частки перерозподілу валового внутрішнього продукту, забезпечення безпеки для ведення бізнесу та зменшення навантаження на підприємців.

Планується реалізація заходів для охорони енергетичних об'єктів та систем, вдосконалення виробництва електроенергії, а також процесів видобутку, транспортування, зберігання і ефективного використання газу. Крім того, передбачено введення паспортів енергетичної стійкості для різних регіонів.

Серед основних завдань є забезпечення боротьби зі злочинністю, включаючи дії проти колаборантів. Планується встановлення металошукачів у громадських місцях, присутність правоохоронців у навчальних закладах і на території всіх громад, а також створення достатньої кількості укриттів і розмінування території. Після завершення війни заплановане проведення навчань з цивільного захисту, надання домедичної допомоги та зміцнення державного кордону.

Передбачається залученість громад у напрацюванні та ухваленні державних рішень, врахування інтересів усіх громадян та етнічних спільнот в Україні. Зокрема через продовження діяльності Конгресу місцевих та регіональних влад. А ще - йдеться про створення спеціальних податкових умов для прифронтових територій.

Заплановано створення Міністерства об'єднання українців до завершення року, а також оновлення дипломатичної служби та впровадження системи множинного громадянства. Крім того, передбачається реалізація національного стандарту безбар'єрності, новий підхід до освітніх процесів, модернізація системи охорони здоров'я та розвиток партнерства між державою і церквою. "Мова не йде про московську церкву. Час тих, хто підтримує терор, минув", - підкреслив президент.

Заплановано впровадження нового культурного формату, відомого як "культурний Рамштайн", вже наступного року. В рамках цієї ініціативи передбачається заміна російських культурних продуктів на українські для різних соціальних груп і вікових категорій. Акцент буде зроблено на активному просуванні українських наративів через культурні та мистецькі проекти за кордоном, підтримці перекладів творів українських авторів на різні мови, а також сприянні створенню кафедр україністики в університетах світу. Окрім цього, планується оновлення культурної інфраструктури та збір доказів щодо злочинів Росії проти української культурної спадщини з метою притягнення до відповідальності.

Планується розробка сприятливих умов для інтеграції ветеранів у соціальне та економічне середовище, а також реалізація державних ініціатив (житло, медичне обслуговування тощо) для підтримки ветеранів, їхніх родин та родичів загиблих військових. Крім того, передбачено вжиття заходів для залучення ветеранів до служби в державних органах.

ЕКСПЕРТИ: ЦЕЙ ДОКУМЕНТ СТАНОВИТЬ ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТ СУСПІЛЬСТВА

"Цей документ відображає реакцію на запити суспільства. У жовтні, коли було представлено "План перемоги", в соціальних мережах і мас-медіа активно обговорювалися наші пропозиції міжнародним партнерам України щодо необхідності створення внутрішнього "плану перемоги". З'явилися й певні громадські ініціативи на цю тему. Варто зазначити, що українська влада досить оперативно відреагувала на це питання. Наприкінці жовтня Президент Зеленський оголосив про підготовку цього внутрішнього плану, а 19 листопада представив його основні положення Верховній Раді та суспільству. Символічно, що це сталося на 1000-й день війни", - зазначає Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента", у коментарі для Укрінформу.

Важливим є також і те, як названо цей план, зазначає він. Ми витримали тисячу днів війни завдяки нашій витривалості, і тепер необхідно продовжувати зберігати та укріплювати цю стійкість.

Війна триває, і ми не маємо наміру піддаватися російській агресії. Тому важливо об'єднати наші зусилля та зосередити ресурси для протистояння ворогу. Це є основна мета даного плану, як зазначає політолог. Це звернення до суспільства: ми повинні продовжувати боротьбу проти агресора, і це спільна відповідальність як держави, так і громадськості. План охоплює різноманітні аспекти — від підтримки єдності та зміцнення наших збройних сил і оборонної промисловості до духовного виміру (збереження культурного суверенітету та вшанування героїв). Більшість запропонованих ініціатив є розумними і актуальними.

Експерт розглядає основні ідеї Плану, представленого Президентом Зеленським, як стимул для суспільної дискусії щодо кожного з пунктів та заклик до колективної діяльності. Зокрема, українське громадянське суспільство також пропонує свої "стратегії перемоги", які варто врахувати (до речі, Укрінформ брав участь у цій важливій дискусії, більше інформації - тут і тут).

"У першому пункті плану акцентується увага на взаємодії з громадянським суспільством, зокрема на єдності. На мою думку, цей план варто поліпшити і підсилити. Я б особисто запропонував включити окремі пункти, присвячені боротьбі з корупцією та забезпеченню справедливості, оскільки це питання зараз найбільше хвилює громадськість. Важливо оперативно реагувати на ці виклики", - підкреслив Володимир Фесенко.

Політолог Олег Саакян, який є співзасновником Національної платформи стійкості та згуртованості, висловлює підтримку ініціативі Президента щодо розробки ясного плану-дороговказу: "Це важливий крок, на який суспільство очікувало тривалий час. Я також неодноразово підкреслював необхідність такого документа протягом останніх місяців".

В умовах довготривалої війни, каже він, така стратегія є критично важливою для того, щоб адаптувати управління державою до нових реалій. Однак головне - щоб цей план став основою для реальних змін, а не залишився просто набором тез. Його оцінка залежатиме виключно від ефективності реалізації.

"Головним завданням є забезпечення інклюзивності впровадження процесу. План має стати спільним інструментом для всього суспільства. З одного боку, визначені цілі, такі як розвиток ракетної та дронової індустрії, повинні бути деталізовані у вигляді конкретних завдань для державних структур. Це дозволить органам влади діяти узгоджено та цілеспрямовано. З іншого боку, громадяни повинні чітко розуміти, як вони можуть долучитися до досягнення спільних цілей. Кожен має відчути свою важливість у колективних зусиллях та майбутній перемозі", - підкреслив Саакян.

Ключовим аспектом є взаємодія з громадськістю.

"Українці втомилися від постійних обіцянок, які часто залишаються нереалізованими, і тому ставляться до подібних ініціатив з природним скептицизмом. Це викликано, по-перше, запізнілими рішеннями, а по-друге, знеціненням самого терміна "план" — адже це виглядає так, ніби нас знову намагаються обманути черговими обіцянками. Тому надзвичайно важливо, щоб усі проголошені дії швидко отримали конкретний зміст", - зазначив експерт.

За його словами, зараз цей документ задає рамку для роботи, але її потрібно наповнити конкретикою: "Успіх залежить від того, наскільки швидко і якісно влада покаже реальні результати".

Тепер розглянемо деякі конкретні питання.

"Перше - єдність. Тут йдеться, зокрема, про вибори, про зниження віку мобілізації. Ці дві тези зараз є важливими не тільки в Україні, а, очевидно, їх озвучували для наших західних партнерів, - вважає Саакян. - Президент фактично сам для себе сформував точку невідкату, взявши відповідальність перед суспільством, і запросивши мандат на це. Ці дві тези і слова Президента про те, що від нас цього ніхто не вимагає в перекладі з політичної риторики означають: "від нас цього навіть не очікуйте і не вимагайте, бо цього зроблено не буде, я публічно це пообіцяв українцям".

Розділ, присвячений зброї, підкреслює абсолютно новий підхід: від переходу від залежності до автономного забезпечення.

"Раніше основна увага в обговореннях зосереджувалася на постачанні базового озброєння, такого як 'мавіки', але тепер акцент зміщено на досягнення стратегічної переваги. Сьогодні мова йде про здатність завдавати удари глибоко в російську територію за допомогою сучасних дронів і ракет. Важливо, що акцент робиться не лише на отриманні зброї від міжнародних партнерів, а й на розвитку власного виробництва в Україні, покладаючись на можливості вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Отже, мета полягає в більш тісній співпраці з партнерами для підтримки України у створенні і забезпеченні її збройних сил," - зазначає експерт.

Цей стратегічний підхід сприяє зменшенню залежності від зовнішніх політичних перетворень, таких як вибори або зміни у складі урядів.

"Такий підхід формує довгострокову перспективу: замість крапельного постачання в режимі "потрібного мінімуму" Україна стає не лише споживачем, а й виробником. Взаємодія з партнерами тут переходить у формат кооперації та спільного розвитку. Це вигідно не лише для нас, а й для союзників, які таким чином інвестують у стабільність регіону, а не лише тимчасово "латають" проблеми, - стверджує політолог. - З практичної точки зору, це також відповідь на виклики часу: створення власної бази для виробництва сучасної зброї допоможе не лише вести війну, але й зміцнити обороноздатність у довгостроковій перспективі. Цей напрямок показує амбітність планів України: прагнення стати суб'єктом у сфері безпеки, а не просто об'єктом підтримки".

Щодо питання культурного суверенітету...

"Ця ідея є вірною. Важливо, що в цьому аспекті з'явилися конкретні ініціативи, такі як заснування кафедр україністики. Це крок, який свідчить про усвідомлення важливості не лише збереження, а й активного популяризації української культури за межами нашої країни. Варто підкреслити стратегічний підхід: використання часу війни не лише для розв'язання термінових питань, як-от оборона і економічна стабільність, а й для закладення основ майбутнього після конфлікту. Саме тепер ми повинні формувати довгострокову культурну базу, яка слугуватиме нам протягом багатьох років. Це інвестиція у сприйняття України як сучасної, незалежної, креативної та сильної нації," - запевняє наш співрозмовник.

Щодо питання духовного суверенітету: "Ситуація в церковному середовищі залишається досить складною. Опір російському впливу в релігійній сфері є не лише питанням віри, а й боротьбою за національну ідентичність та безпеку. Наступний рік, безперечно, стане етапом активних обговорень і ухвалення рішень у цій галузі. Світове православ'я, українське православ'я та намагання Росії використовувати релігію як інструмент впливу опиняться в центрі уваги. Україні важливо зменшити цей вплив до мінімуму."

У цілому, цей аспект плану заслуговує на позитивну реакцію, оскільки він відображає різноманітність підходів до відновлення та зміцнення України.

"Культурний і духовний суверенітет є не менш важливим, ніж економічна чи військова безпека, адже саме ці елементи формують основу національної єдності і стійкості України", - підкреслив Олег Саакян.

Олег Постернак зазначає, що під час оцінки виступу Президента Зеленського у нього, як у фахівця з політичних технологій, спрацювало те, що можна назвати "професійною залученістю".

Саме тому виникло враження, що план більше нагадує ретельно продуману та орієнтовану на майбутнє системну виборчу стратегію. Звісно, Президент спростував чутки про проведення виборів, стверджуючи, що вони відбудуться лише за умов справедливого миру. Проте це навряд чи заспокоїть певних політиків та тих, хто прагне зайняти їхні місця, адже вони інтерпретують деякі дії провладної партії та державних структур як підготовку до можливих виборів у разі мирного врегулювання, - зазначив Постернак.

Війна ставить перед владою питання забезпечення стабільності. Наразі українське суспільство "розірване" на різні групи, кластери та страти, у кожного з яких - своя модель виживання.

"Проте всі ці спільноти об'єднує спільний тривожний настрій стосовно майбутнього та прагнення отримати хоч якусь уяву про те, що чекає попереду в умовах затяжної війни. Суспільству справді бракує цього на сьогодні," - підкреслив фахівець.

Він вважає, що ключові напрямки плану обрані правильно: "Однак я не помітив згадок про освіту та науку, адже це основа для прогресу та розвитку, навіть під час війни. Також з виступу не стало зрозуміло, які кроки вживатиме влада щодо демографічної політики, вирішення житлових проблем та боротьби з корупцією та іншими питаннями".

Олег Постернак позитивно оцінює ініціативи у сфері політики для ветеранів, зокрема в аспектах реабілітації, надання житла, залучення ветеранів до державних посад, а також створення посад для помічників ветеранів та інших подібних заходів.

"Очевидно, що ця програма дій уряду наразі є лише основою, фрагментарною і вимагатиме доповнень відповідно до ситуації," - зазначив політтехнолог.