Професійна технічна освіта 2.0: чому STEM-освіта є більше, ніж просто навичка для майбутнього.

Зображення: надане Олегом Левченком Невирішені проблеми, що вимагають уваги

Чому сьогодні так важливо звернути увагу на модернізацію професійно-технічної освіти? В Україні працює понад 700 закладів професійно-технічної освіти, але багато з них стикаються з проблемами через старі матеріали та обладнання, недостатні зв’язки з ринком праці і низьку привабливість для студентів. Ще одним важливим викликом є невідповідність між освітніми програмами та технологічними змінами: багато профтехнічних навчальних закладів не мають необхідних ресурсів або методик для переходу від теоретичного навчання до практичного досвіду, від проектування до створення прототипів. Згідно з національним дослідженням готовності українських освітніх установ до впровадження STEM, реалізація таких підходів часто стикається з перешкодами, такими як брак сучасного обладнання, недостатня методична підтримка для викладачів та обмежене фінансування.

На фоні цього, стратегії державного рівня в інноваційному розвитку набувають особливого значення. Наприклад, Стратегія цифрового розвитку інновацій України (WINWIN) до 2030 року, ухвалена Кабміном, ставить розвиток інновацій та технологій у прикладний фокус розвитку держави. У ній передбачено важливість побудови інноваційної екосистеми, підтримки кластерів, науково-технічної інфраструктури й трансформації освіти.

І це не дивно, бо STEM-освіта дозволяє перейти від мислення "виконавець" до "творець": формувати навички аналізу, експериментування, прототипування й розв'язання реальних задач. Крім того, у національному дискурсі зростає кількість шкіл, які запроваджують STEM-підходи -- за даними вище згаданого дослідження, число таких закладів постійно зростає. А це означає, що підхід STEM у професійно-технічний освіті -- не локальний тренд, а логічний розвиток загальноосвітньої трансформації.

Кадри, необхідні для функціонування економіки в умовах війни.

Відтак, за нинішніх умов професійно-технічна освіта набуває стратегічного значення. За словами заступника Міністра освіти і науки України Дмитра Завгороднього, під час війни будівельники, електрики, водії й інші представники робітничих професій стали особливо цінними. Попит на такі кадри підскочив у рази і подекуди перевищує можливості місцевих закладів підготувати випускників. У багатьох містах гостро бракує кваліфікованих робітників: фахівців потрібно більше, ніж випускають професійні училища. Відбудова України потребуватиме армії "синіх комірців" -- тих, хто своїми руками відновлюватиме інфраструктуру, будинки, дороги, енергетику.

Міністерство освіти і науки, у співпраці з регіональними адміністраціями, активно модернізує матеріально-технічну базу професійно-технічних навчальних закладів, створює навчально-практичні центри та розробляє дуальні освітні програми в партнерстві з бізнесом. Згідно з інформацією, на яку посилався Дмитро Завгородній, щорічно близько 100 тисяч нових студентів приєднуються до системи професійної освіти в Україні. Проте, цього недостатньо з огляду на швидкість відновлення економіки. Тому розширення та популяризація професійно-технічної освіти є надзвичайно важливим кроком для подолання кадрового дефіциту під час війни та забезпечення економіки необхідними фахівцями для відновлення післявоєнного періоду.

"Factory Dream" як інноваційна концепція професійної освіти.

Створенню Vinnytsia Junior Science Park "Factory Dream", на базі вінницького інноваційно-технологічного парку "Кристал", передувала проєктна ініціатива, яка координується ГО "Подільська агенція регіонального розвитку". Вона об'єднала підлітків, педагогів та фахівців з чотирьох навчальних закладів: Центр професійно-технічної освіти № 1 м. Вінниці, Вінницький технічний фаховий коледж, Подільський професійний коледж та Багатопрофільний регіональний центр професійної освіти у Черкаській області. У межах проєкту на базі цих закладів профтехосвіти з'явилися освітньо-інноваційні Простори із сучасними обладнанням, відбувалися курси програмування, 3D-моделювання, Arduino, а влітку -- табори, що стали лабораторією майбутніх ідей, проєктів та стартапів. Саме діти та їхні розробки, готові продукти спонукали до створення цієї платформи.

Наразі ініціатива "Factory Dream" активно розширює свою мережу, залучаючи освітні заклади різного рівня, від шкіл до університетів, а також бізнес-структури та місцеві громади. У рамках цього проекту функціонує FabLab, що пропонує різноманітні напрямки, такі як AI & Coding, 3D & Eco Lab, Arduino & IoT, а також Drone & Robotics. Це означає, що молодь має можливість з перших днів зануритися у практичну роботу з сучасним обладнанням, створюючи прототипи та реалізуючи командні проекти. Це не просто нова форма навчання, а комплексна модель, яка поєднує технічні знання з психосоціальною підтримкою та інклюзивністю. "Factory Dream" — це більше, ніж технопарк; це простір, де учні можуть стати розробниками, а їхні ідеї — знайти втілення у реальних продуктах.

Це модель того, як мають працювати нові освітні екосистеми. І справа не лише в обладнанні та просторі. Головне -- у зміні підходу. Освіта має бути не заради процесу, а заради результату. Не просто навчати, а допомогти створити готовий продукт, який буде замовляти бізнес і навіть влада, у якості сувенірів для просування бренда міста. Такий підхід виступає локальним прототипом для масштабування: адже він інтегрує навчання, дослідницьку платформу та можливості для реалізації.

Зображення: надане Олегом Левченком. Місцевий проект, що заслуговує на розширення на національний рівень.

Як повідомляло LB.ua, війна призвела до значних втрат у науковій інфраструктурі України: більше 1440 будівель освітніх і наукових установ зазнали руйнувань або пошкоджень, а також було втрачено близько 750 одиниць обладнання. Це не лише цифри, а й знищені можливості для подальшого розвитку. Проте людський капітал — це те, що може відновити країну швидше, ніж матеріали. Якщо сьогодні не створити надійні механізми для підтримки молоді, завтра ми можемо втратити покоління, яке повинно формувати наше майбутнє. "Factory Dream" вже реалізує цю ініціативу у Вінниці: діти та підлітки вивчають інженерію, робототехніку, програмування, відчувають свою цінність і повертають вір у власні можливості. Це не просто локальний успіх — це модель, яка може і повинна стати складовою частиною системної політики.

Адже просто говорити про STEM-освіту сьогодні недостатньо -- її треба вплітати у стратегії розвитку, бюджети, державні пріоритети. "Factory Dream" доводить, що інноваційна освіта може працювати не лише у великих містах, а й у громадах, які стали прихистком для дітей/родин ВПО. Такі ініціативи об'єднують освіту, соціальну інтеграцію та економічну доцільність, а випускники -- готові фахівці для будівництва стартапів, муніципальних рішень. Вони формують спільноти, здатні самостійно генерувати розвиток та створювати готові продукти для відновлення країни.

Глобальний досвід свідчить: країни, що вкладають у технічну освіту, не лише забезпечують нові робочі місця, але й формують власну стратегію виживання. В умовах війни українська молодь стала більш зрілою, і тепер держава повинна забезпечити її належну підготовку. Сучасна професійна освіта, оновлена через STEM-ініціативи та підтримана на всіх рівнях — від місцевих громад до центрального уряду — може стати основою для національного відновлення. Vinnytsia Junior Science Park "Factory Dream" є першим, але вкрай важливим кроком у цьому процесі.

Уряд України виділив 540 мільйонів гривень для оновлення системи професійно-технічної освіти.