Факти про Бермудський трикутник: незвичайні подробиці від Цікаве 24

24 Канал, посилаючись на Live Science, розкриває інформацію про "Бермудський трикутник" та аналізує, які з наведених фактів є достовірними.

Ознайомтесь також з інформацією про найстаріше місто на планеті: де воно розташоване і хто був його мешканцями.

Його немає на жодній мапі світу, але про "Бермудський трикутник" знають всі. Він розташований у Північній Атлантиці та простягається від атлантичного узбережжя Флориди до Бермудських островів та Великих Антильських островів.

Яким чином "трикутник" міг би бути зображений на карті / знімок екрану - Британніка

Також всі знають, що це гибле місце, де постійно зникають кораблі, літаки та люди. Останні частіше, адже нібито інколи в "трикутнику" все ж знаходять кораблі, але людей на них немає, вони зникають без сліду та сигналів SOS.

Не зовсім так. Існують випадки, коли судна та люди дійсно пропадають у цій місцевості. Є навіть перелік зниклих, який на сьогоднішній день включає близько 50 кораблів і 20 літаків. Цей список ведеться з середини XIX століття.

Корабель USS Cyclops, який безслідно зник навесні 1918 року в районі "Бермудського трикутника" / зображення - Public Domain.

Найвідоміші випадки зникнення в "трикутнику" включають американський вугільний пароплав USS Cyclops, що пропав безвісти в березні 1918 року, та ескадрилью з п'яти бомбардувальників (Flight 19), очолювану лейтенантом Чарльзом Керроллом Тейлором, яка зникла 5 грудня 1945 року під час навчальної місії. Крім того, таємничим чином зник літак, що був направлений для пошуку пілотів цієї ескадрильї.

Море – це потужна та небезпечна стихія, де катастрофи трапляються досить часто. Кораблі та літаки періодично зникають у його бездонних глибинах. Статистичні дані фіксують ці випадки, проте не виявляють жодних аномалій у Бермудському трикутнику, вважаючи ці катастрофи звичайними явищами.

Це активний район, що служить перехрестям численних морських шляхів, які з'єднують Карибське море зі США. Через це, з огляду на закон великих чисел, аварії та катастрофи в цій місцевості неминучі. Оскільки океан часто приховує сліди подій, ці інциденти можуть набувати загадкового характеру.

Це представники американської журналістики. Саме вони стали авторами відомого терміна "Бермудський трикутник". Перший раз цей вираз з'явився в 1964 році в статті Вінсента Геддіса, журналіста бульварної преси, який ознайомив світ з загадковим районом, "який безслідно поглинув сотні суден і літаків".

Вигадку підхопили інші журналісти, навіть солідних видань, перетворивши "Бермудський трикутник" на потужні міську легенду з купою версій та теорій змов.

Найбільший внесок у цю справу, напевно, зробив письменник-фантаст Чарльз Берліц. У 1974 році він опублікував свою книгу про "Трикутник", яка швидко стала світовим бестселером.

Одне з перших видань книги Чарльза Берліца про "Бермудський трикутник" / фото - eBay

Про "Трикутник" також знімали кіно, писали книги та комікси, він навіть був локацією в одній з серій "Качиних історій".

Окрім легенд про Атлантиду та "Бермудський трикутник", Берліц також займався пошуками Ноева ковчега, який, за переказами, знаходиться на горі Арарат. / джерело - wnyc.org

Міф про "Бермудський трикутник" стрімко облетів планету і навіть досяг "залізної завіси", потрапивши до СРСР. У цій країні історію про загадковий трикутник продемонстрували на центральному телебаченні в популярній на той час програмі "Очевидне неймовірне", подаючи її в класичному радянському стилі з натяком, що "всієї правди ми не дізнаємось".

Також в СРСР видали книгу Берліца про аномалію. Ну, а після стьобної пісні Володимира Висоцького "Дорогая передача", який у такий спосіб взагалі-то намагався викрити фарс конспірологів, в "нерозкритий пуп Землі" повірили приблизно всі.

Власне, ніякої загадки тут немає: судна могли зазнавати катастроф у "трикутнику" з багатьох причин.

Причинами катастроф можуть бути різні фактори, такі як людський фактор (як, наприклад, у випадку з втраченими військовими літаками в 1945 році), погодні умови (часті тропічні шторми та урагани в цьому регіоні), потужні течії (наприклад, Гольфстрим) та небезпечні хвилі (rogue waves), висота яких може досягати 30 метрів. Також не можна виключити технічні несправності суден. Одним з можливих пояснень цих катастроф є наявність магнітних аномалій.

Проте це зовсім не є випромінюванням з космосу чи результатом діяльності загадкових атлантів, як вважають деякі прихильники конспірологічних теорій.

Якщо ж ви дозріли до того, щоб дізнатися правду про атлантів і Атлантиду - читайте матеріал 24 Каналу, присвячений цій темі.