Пропонуємо вам ознайомитися з новим шаховим генієм – Доммараджу Гукешем.

Ох, як похапливо-торопко він увійшов до світової шахової еліти! Вчорашній школяр змусив голосно говорити про себе, впевнено вигравши турнір претендентів і зробивши вагомий внесок у звитягу збірної Індії на Всесвітній шаховій олімпіаді в Будапешті (феноменальний результат: 9 із 10-ти!). Іронія долі чи ні, однак родоначальники мудрої гри висунулися на провідні ролі в шахах не колись-заколись, на зорі завоювання шахами світу, а в епоху суперкомп'ютерів і ґрунтовної дебютної підготовки. Вже в ХХІ ст. Вішванатан Ананд продемонстрував шахову індійську міць, а Доммараджу Гукеш продовжив його справу. Роль Ананда в підготовці Гукеша ще варто буде дослідити. Так, Гукеш називає Віші наставником, але в одному з інтерв'ю підкреслював: "Він у Сінгапурі не для того, щоб бути моїм секундантом або, якщо хочете, моїм альтер его!". Втілювати в життя надії і мрії нації, яка налічує мало не 1,5 млрд людей, - це й просто, й складно. Як не виправдаєш сподівань, то в мережі такого про себе начитаєшся, а як навпаки, то... Із цього приводу сам Гукеш ще до матчу філософськи стверджував: "Завше є два способи дивитися на речі". Проте все ж наголошував на позитиві: "Думка про те, щоб зробити так багато людей щасливими, - це такий привілей, який мало хто має в світі".

Які фактори сприяли успіху Гукеша? По-перше, варто зазначити, що 18-річний шаховий геній відзначається ненаситним прагненням до перемог. У букмекерських колах він вважався безперечним фаворитом, хоча лише мріяв про чемпіонський титул, а не захищав його. Цікаво, що в світі шахів претендент рідко стає фаворитом у прогнозах. Іноді трапляється, що шахіст, який програв першу гру білими без жодної альтернативи, все ж виграє матч. Звісно, формат боротьби передбачав 14-матчевий двобій з трьома можливими результатами. На початку другого десятка партій, коли суперники обмінялися перемогами, здавалося, що основна інтрига перенесеться на тайбрейк. Проте до шахового "серії пенальті" не дійшло. У ендшпілі 14-ї партії Дін Ліжень, хоч і мав на пішака менше, все ж контролював ситуацію, що обіцяла паритет: у кожного з гравців залишилися по туру та слону, що, здавалося, гарантувало нічию. Однак фатальна помилка китайця, який не зумів прорахувати наслідки обміну турами (додатково стався й обмін слонами, адже уникнути його було вже неможливо), призвела до катастрофи та додавання префікса "екс-" до терміна "чемпіон світу". Відзначимо, що на пресконференції після вирішальної партії Гукеш зізнався, що майже відмовився від туру, намагаючись уникнути обміну, але в останню мить зумів зібратися. Гукеш також зазначив: "Моя стратегія полягала в тому, щоб максимальним чином тиснути на опонента в кожній партії, незалежно від кольору фігур. Це спрацювало лише в останній грі, де мій успіх підтвердив правильність мого підходу!" Чи не витримав напруги 32-річний суперник? Звичайно, фізична підготовка в шахах має велике значення, особливо у порівнянні з 18-річним опонентом. Проте справа не тільки в цьому. Важливу роль у підготовці Гукеша відіграв Педді Аптон — південноафриканський тренер з крикету, який має дипломи з чотирьох різних університетів і є експертом не лише в фізичному тренуванні, а й висококваліфікованим психологом. Він неодноразово підтверджував свою репутацію, зокрема психологічно готуючи чоловічу збірну Індії з хокею на траві до цьогорічних Олімпійських ігор у Парижі, в результаті чого команда здобула бронзові медалі. Гукеш із задоволенням говорить про співпрацю з Аптоном.

У суто шаховій команді секундантів Доммараджу панівну роль відіграв польський чинник. Голова тренерського штабу індійця Гжегош Гаєвський (чемпіон Польщі 2015 р., член команди Віші Ананда в 2014 р. під час його матчу проти Карлсена, а також автор гамбітної новинки в іспанській партії, яку з успіхом застосовував зокрема й сам Магнус) у творчій співпраці з Радославом Войташеком, Яном-Кшиштофом Дудою та Яном Климковським здійснили титанічну працю, яка, зрештою, окупилася. Й українцям, безумовно, приємно, що в команді Гукеша панували шахісти, які чітко визначають свою непримиренну позицію щодо російських агресорів і не тиснуть рук безпрапорним співцям панегіриків кривавому кремлівського режиму. Та не самі лише поляки працювали на нового чемпіона світу. Німець Вінсент Каймер, а також співвітчизник нового чемпіона світу Пентала Харікрішна також доклали зусиль і хисту до звитяги. Важливий чинник -надзвичайна працездатність Доммараджу, що мала вияв не лише під час процесу підготовки до матчу, а й під час самих партій (зокрема, під час вирішальної - 14-ї, де чимало гросів уже б погодилося на нічию). Однак Amat victoria curam - "Перемога полюбляє старанність", чи не так?!

Індійський прем'єр-министр Нарендра Моді підкреслює, що досягнення Гукеша пов'язані з такими складовими, як "талант, наполегливість та рішучість". На думку лідера нації, успіх цього молодого шахіста "надихає мільйони людей". Однією з ключових переваг Гукеша є його походження з Ченнаю, мегаполісу, де шахи користуються величезною популярністю. Як син хірурга та мікробіологині, він відзначив на пресконференції, що його батьки "допомагали фінансувати його шахову освіту". Хоча Гукеш почав грати у шахи у віці 7 років, його кар'єра стрімко злетіла: вже у 8 років він висловив бажання стати чемпіоном світу! За 11 років він пройшов шлях від новачка до титулованого чемпіона. Це просто вражає!

Цікава деталь: перед поєдинком за чемпіонський титул Гукеш жодного разу не здобував перемогу над Діном у класичних партіях. Це стало приводом для журналістів провести паралелі з Робертом Фішером, який також не зміг обіграти свого суперника перед матчем за світову шахову корону з Борисом Спаським. Тим не менш, коли Гукешу нагадували про це, він із задоволенням зазначав, що його ім'я звучить у одному реченні з Фішером. Якщо говорити серйозно, відсутність перемог над суперником може бути навіть позитивним фактором – це змусило Гукеша підійти до підготовки з максимальною серйозністю. Адже коли ти вважаєшся фаворитом у 18 років, є ризик стати занадто самовпевненим. Проте в даному випадку це точно не так.

Ексчемпіон світу Магнус Карлсен, якого я вважаю найкращим шахістом сучасності, передбачав "кровопролитний матч", натякаючи на велику кількість результативних партій. Проте були й прогнози про численні нічиї. В результаті 5 з 14 партій закінчилися перемогою — це цілком прийнятний показник, який не свідчить ані про жорстокість, ані про надмірну обережність. До того ж, багато нічиїх були наслідком безкомпромісної гри, зокрема в сьомій партії, коли гравці завершили гру на голих королях!

Один з найвидатніших гросмейстерів сучасності, американський шахіст Хікару Накамура, висловив думку, що перемога Діна може повернути шахи на чотири роки назад. Подібну позицію займає іранський гросмейстер Амін Табатабей, наголошуючи: "Дін вже ставав чемпіоном світу, але це не принесло жодної користі шаховій спільноті. Натомість результати Гукеша та потужна підтримка шахів в Індії зможуть суттєво змінити ситуацію!" Гаррі Каспаров, звісно, не обійшовся без категоричних висловлювань: "Епоха матчів за титул чемпіона світу завершилася з Магнусом Карлсеном". Він також зазначив, що поєдинок між Діном та Доммараджу не визначає найсильнішого шахіста в світі, адже таким залишається Карлсен. Проте сам Магнус щиро привітав нового чемпіона світу зі словами: "Ти боровся до останнього і це було заслужено!" А Гукеш у відповідь на комплімент Карлсена сказав: "Я прагну досягти такої ж величі, яку має Магнус!"

Сьогодні в шаховому світі спалахують численні зірки та зірочки. Це означає, що ми вступаємо в епоху одноразових чемпіонів світу. Проте є один важливий момент: все це станеться лише в тому випадку, якщо Магнус не вирішить знову поборотися за титул. Ця ідея стала основною темою моєї нещодавньої бесіди з шанованим українським шахістом. Чи є це суперечливим твердженням? Можливо, але в ньому є певна логіка. Здається, що найближчим часом ми не побачимо регулярних дуелей між двома провідними гравцями, як це було під час змагань між Анатолієм Карповим і Віктором Корчним або Гаррі Каспаровим та Анатолієм Карповим. Можливо, кожен новий матч за титул чемпіона світу матиме свій унікальний контекст. Глобальний південь, можливо, дійсно вступає в шахову гру? Проте я все ще відчуваю, що наступним чемпіоном світу, ймовірно, стане представник західної країни.

А що з фінансовим аспектом? Загальний призовий фонд у 2,5 мільйона доларів суперники розподілили практично порівну: по 200 000 доларів за кожну здобуту перемогу (Гукеш отримав три, а Дін - дві). Решта півтора мільйона американських доларів була розділена навпіл.

Так, Гукеш досяг титулу чемпіона світу у віці 18 років, але йому не вдалося перевершити Руслана Пономарьова, який став володарем шахової корони, будучи на кілька місяців молодшим. На жаль, багато українських ЗМІ, ймовірно, посилаючись на інформацію з ворожих джерел, вважають Гукеша історично наймолодшим чемпіоном, забуваючи про досягнення українського гросмейстера.