Що відокремлює річки на планеті: науковці розкрили загадку, яка існує вже більше ста років.

Понад століття вчені намагалися зрозуміти, чому деякі річки течуть в одному звивистому руслі, а інші розділяються на кілька пересічних струмків. Нове дослідження нарешті дало відповідь.

Від гір до моря деякі річки прокладають собі всього один шлях, але інші розділяються на безліч окремих ниток. Від таких закономірностей залежать ризики повеней, загроза ерозії та інші екосистеми, які зачіпають понад 3 млрд людей, що живуть уздовж річок по всьому світу.

Результати дослідження було опубліковано в журналі Science.

Команда з Каліфорнійського університету в Санта-Барбарі склала карту динаміки річищ уздовж 84 річок. У дослідженні використовувалися 36 років спостережень із супутників. Вчені вирішили з'ясувати, що саме диктує цей аспект поведінки річок.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

"Наше дослідження показало, що річки формують численні русла в тих випадках, коли розмивають свої береги швидше, ніж накопичують осад на протилежних сторонах. Це явище з часом призводить до розширення та поділу річкового русла," -- зазначив головний автор дослідження Остін Чедвік.

Уже впродовж багатьох років геологи звикли розділяти річки на одно- і багаторуслові. Більшість найбільших річок світу є багаторівневими, де виключенням є одноруслова річка Міссісіпі в США.

У своєму дослідженні наукова команда застосувала дані супутників Landsat. Вони зосередили увагу на 84 ріках по всьому світу, щоб вивчити процеси ерозії та відкладення на берегах цих водних артерій. Для аналізу отриманих зображень був використаний спеціально розроблений алгоритм обробки зображень. Дослідникам довелося модифікувати цей алгоритм, щоб точно відстежувати зміни у положенні русел на супутникових фотографіях заплав.

Результати дослідження показали, що в одноруслових річках обсяги ерозії та відкладень осадом були однаковими. Через це ширина русла річки залишається постійною, що також дає змогу річкам згинатися й утворювати широкі, звивисті русла.

Проте в річках з багатьма руслами берегова ерозія відбувалася швидше, ніж відкладення осадів. Це призводило до поступового розширення русла, поки річка не розділялася на дві окремі гілки. Як наслідок, річки з численними шляхами адаптували свої русла, перш ніж встигали занадто сильно закрутитися в заплаві.

Науковці зазначають, що обидва ці процеси відбуваються, коли річки залишаються стійкими -- не ростуть і не зменшуються.

"Багаторізні річки не демонструють зростання обсягу води в середньому. Вони, як і раніше, транспортують однакову кількість води з плином часу, але це відбувається завдяки постійній зміні розмірів окремих потоків", -- зазначив старший автор Вамсі Ганті.

Коли автори стверджують, що ерозійні процеси переважають над осадовими, вони говорять про береги річок. У ріках з кількома руслами надмірний осад, змившись з берегів, накопичується на дні, що зрештою призводить до утворення островів і мілин, які розділяють течії.

Нагадаємо, що найбільша річка на планеті змінила свій напрямок. Під час дослідження річкових відкладень студент-геолог звернув увагу на незвичайне явище – виявилося, що багато мільйонів років тому ця річка текла в протилежному напрямку.