Штучний інтелект швидко негативно впливає на пам'ять: вражаючі результати недавнього дослідження.

Використання штучного інтелекту в освітньому процесі може мати серйозні побічні ефекти. Нове дослідження поставило під сумнів ефективність ChatGPT як інструменту для навчання.

Цю інформацію наводить Science Direct.

Дослідники встановили, що, незважаючи на те, що технології сприяють швидшому виконанню завдань, вони мають несприятливий вплив на здатність до тривалого запам'ятовування інформації та на глибину розуміння знань.

Дослідження організував професор Андре Баркау разом із командою науковців. В основі експерименту було 120 студентів, які навчаються на бізнес-спеціальностях, і їх було випадковим чином поділено на дві рівноцінні групи.

Перша група під час підготовки навчальних презентацій активно використовувала ChatGPT. Друга група працювала традиційними методами: опрацьовувала власні конспекти, вивчала наукові бази даних та зверталася до звичайних пошукових систем.

Результати підготовчого етапу вразили швидкістю виконання. Користувачі штучного інтелекту завершували завдання в середньому всього за 3,2 години, тоді як їхні колеги з "традиційної" групи витрачали на це близько 6 годин. Проте справжня вартість такої швидкості стала очевидною пізніше.

Ключовим моментом дослідження виявилось несподіване тестування знань, яке було організовано через півтора місяця після завершення проектів. Отримані результати вказали на помітну різницю у рівні підготовки:

Науковці виявили найбільшу відмінність під час розгляду складних технічних питань. У тих випадках, коли інформація потребувала детального аналізу та глибокого осмислення, швидкі відповіді від штучного інтелекту виявилися найменш ефективними для створення міцних знань на тривалу перспективу.

Дослідники пояснюють такий провал двома психологічними ефектами. Перший -- це когнітивне розвантаження. Якщо раніше техніка допомагала людям із простими обчисленнями, то тепер ШІ бере на себе складні процеси: аналіз інформації, узагальнення та побудову логічних аргументів. Як наслідок, мозок студента отримує менше навантаження, яке є критично необхідним для закріплення нових нейронних зв'язків.

Другий небезпечний аспект — це "ілюзія компетентності". Коли студент отримує чітку та організовану відповідь від ChatGPT, він може помилково вважати, що повністю освоїв тему. Однак без власних зусиль і глибшого осмислення, ця інформація залишається поверхневою і не закріплюється у пам'яті.

Цікавим результатом дослідження виявилося те, що взаємодія з чат-ботом не усуває проблему. Регулярні користувачі ChatGPT показали аналогічно низькі результати в засвоєнні знань, як і нові користувачі. Це ставить під сумнів поширену думку про те, що існує специфічний метод "правильного використання" штучного інтелекту, який нібито здатен зменшити його негативний вплив на процес навчання.

На думку дослідників, штучний інтелект слід сприймати лише як допоміжний засіб, а не як повноцінну альтернативу людському мисленню. Інакше, прагнення до швидшого виконання завдань може призвести до утрати критичного аналізу та глибини професійних знань.

Нагадаємо, масштабне дослідження показало, що впровадження штучного інтелекту не зменшує навантаження на працівників, а змінює структуру їхнього робочого дня.

Аналітики, вивчивши величезну кількість робочих годин, виявили, що після впровадження штучного інтелекту співробітники починають більше часу приділяти спілкуванню та взаємодії з цифровими платформами, в той час як їхня здатність зосереджуватись значно знижується.

Дослідження показали, що користувачі нейромереж проводять більше часу за роботою, що, в свою чергу, підвищує ймовірність виникнення професійного вигорання, незважаючи на сподівання на зменшення робочого навантаження.