Шимпанзе продемонстрували здатність коригувати свої уявлення у відповідь на нову інформацію.

Раніше це сприймалося як властивість, притаманна лише людям.

Шимпанзе продемонстрували здатність переглядати свої погляди в разі, якщо факти перестають підтверджувати їхні переконання. Цей рівень раціонального мислення раніше вважався притаманним лише людям, як повідомляє Science Alert.

У ході ряду експериментів, що мали на меті дослідити метапізнання у шимпанзе, психологиня Ханна Шлейхауф з Утрехтського університету разом із своїми колегами вперше звернули увагу на те, як ці примати здатні оцінювати різні види доказів і коригувати свої переконання у відповідь на появу більш переконливих аргументів.

"Це, безумовно, один із найскладніших та найвимогливіших тестів для розуміння так званих доказів другого порядку. Я вважаю, що маємо свідчення, які дозволяють стверджувати, що раціональність у своїй основній формі притаманна не лише людям, але й деякі основні процеси в цій сфері в нас також подібні до тих, що спостерігаються у шимпанзе," - зазначила Шлейхауф.

Аристотелівська філософська традиція визначає людей як "раціональних" істот — єдиний вид на планеті, здатний до усвідомленого прийняття рішень. Проте в останні роки дослідники все частіше фіксують вражаючі рівні інтелекту у тварин.

У рамках нового дослідження вчені розглядали раціональність як здатність формувати переконання про світ на основі фактичних даних. За появи нової інформації раціональна істота може зважити обидва набори даних і, що особливо важливо, переглянути свої переконання, якщо дані другого порядку виявляться вагомішими.

Шляйхауф та її колеги розробили серію з п'яти експериментів із шимпанзе із заповідника острова Нгамба в Уганді. У кожному експерименті дослідники ховали шматочок яблука і чекали, поки шимпанзе вибере коробку на основі представлених доказів.

Існувало декілька категорій доказів. Найбільш переконливими вважалися візуальні свідчення: наприклад, мавпа спостерігала, як людина фізично поміщає яблуко у коробку, або бачила яблуко всередині коробки через прозору оргскляну перегородку. Натомість, якщо тварина лише чула звуки з коробки або помічала кілька крихт, це вважалося менш значущим доказом.

Початкові експерименти мали просту структуру. Спершу шимпанзе демонстрували дві коробки, після чого наводилися аргументи на користь кожної з них. Якщо спочатку звучали більш переконливі докази, мавпи залишалися вірними своїм первісним переконанням. Натомість, якщо спочатку подавалися менш вагомі аргументи, а потім більш сильні, вони були схильні змінювати свою думку.

У третьому експерименті дослідники включили в гру невідому скриньку, а згодом видалили іншу, яка містила переконливі докази. У результаті, мавпи віддавали перевагу коробці з менш очевидними аргументами замість тієї, про яку не мали жодної інформації.

У четвертому експерименті дослідники пропонували тваринам або нові слабкі докази, або додаткові відомості. Наприклад, вони могли почути, як у коробку падає свіжий шматочок їжі, або ж як один шматочок їжі деренчить всередині. У таких ситуаціях шимпанзе обирали нові свідчення замість додаткових.

Але найбільш несподіваним став п'ятий експеримент. Шимпанзе показали, що попередні докази можуть бути неправдивими: шматочок яблука виявлявся лише картинкою на склі або каменем, що деренчить у коробці. У цьому разі шимпанзе частіше змінювали свою думку, відкидаючи докази, що вводять в оману, на користь більш надійних сигналів.

Висновки дослідників свідчать про те, що інтелект шимпанзе може бути набагато ближчим до людського, ніж вважалося. Вони здатні зважувати та порівнювати факти, а не просто реагувати на них; відслідковувати, що їм відомо і як вони це знають; розпізнавати ненадійні факти та відповідним чином коригувати свої рішення.

Нагадаємо, лемури, які прибули на острів Мадагаскар понад 53 мільйони років тому, продовжують активно розвиватися -- всупереч загальним еволюційним законам.