Спалах з молодого Всесвіту. Телескоп Джеймс Вебб виявив карликову галактику, яка згенерувала рекордно потужний радіосигнал.

Астрономи Сіднейського університету (Австралія) за допомогою телескопа Джеймс Вебб (JWST) точно визначили галактику, звідки надійшов найвіддаленіший з відомих швидких радіосплесків.

Цю інформацію передає ESA/Webb, офіційний інформаційний ресурс Європейського космічного агентства, що висвітлює діяльність телескопа JWST.

Першим зафіксував сплеск FRB 20240304B колектив MeerTRAP, використовуючи радіотелескоп MeerKAT. Це трапилося 4 березня 2024 року. Щоб підтвердити рекордну відстань джерела, потрібно було виявити галактику, однак найбільші наземні телескопи не змогли її зафіксувати. Згодом галактику вдалося виявити за допомогою камери NIRCam телескопа Джеймса Вебба.

Спектрограф NIRSpec виміряв червоне зміщення галактики -- 2,148. Це лише 3 млрд років після Великого вибуху. Більшість інших сплесків сталися на мільярди років пізніше.

Зазвичай джерелом таких сигналів є великі галактики, що активно формують нові зірки. Проте виявлена галактика має масу, яка в тисячу разів менша за очікувану. Вона виникла під час етапу інтенсивного зореутворення у Всесвіті, і більшість її зір були сформовані всього за 30 мільйонів років.

"Ми сподівалися, що це буде велична, добре структурована галактика з безліччю зірок, але виявилося, що це лише маленька карликова галактика, хоча в ній активно відбувався процес формування нових зір," - поділилася враженнями провідна авторка дослідження Маніша Калеб.

Згідно з однією з гіпотез, гамма-сплески можуть виникати в результаті злиття двох нейтронних зір. Однак процес зближення таких зір триває мільярди років, тож ці сплески, ймовірно, повинні мати місце в старих галактиках. Інша гіпотеза пов'язує їх із магнетарами — молодими нейтронними зірками, що мають надзвичайно потужні магнітні поля. Наприклад, сплеск може статися через зоряний тремтіння незабаром після вибуху наднової, що робить молоді галактики можливим джерелом таких явищ.

"Наше дослідження свідчить про те, що ймовірність утворення цього FRB внаслідок злиття є вкрай низькою," – підкреслила Калеб.

Також у сигналі знайшли відбиток раніше невідомого скупчення галактик за приблизно 3,5 млрд світлових років і скупчення Діви, віддаленого на 54 млн світлових років.

"Швидкий радіосплеск -- це майже як космічний ліхтарик. Він освітлює все на своєму шляху", -- пояснив співавтор роботи Дж. Ксав'єр Прохаска з Каліфорнійського університету в Санта-Крусі (США).

Швидкі радіосплески були відкриті в 2007 році, проте їхнє походження залишається загадкою. Дослідники сподіваються, що телескоп MeerKAT щороку виявлятиме кілька сплесків з червоним зміщенням понад 1,0, а дослідження відповідних галактик здійснюватиме телескоп Джеймс Вебб.

Результати дослідження були оприлюднені в журналі Science.