Давні стіни відкрили 4000 років спільного бачення світу.

Археологи виявили докази послідовної передачі космологічних уявлень протягом 175 поколінь у Техасі та Мексиці.

Археологи знайшли докази того, що місцеві громади Техасу та Мексики ділилися своїм розумінням космосу протягом приблизно 4000 років. Ці свідчення містять стародавні фрески, виявлені в районі Нижніх каньйонів Пекос.

Дослідники проаналізували зображення на скелях, печерах та природних заглибленнях у 12 місцях археологічного регіону, що охоплює південно-західний Техас та північну Мексику. Вони виявили послідовні теми в муралах, які охоплюють 175 поколінь. Ця безперервність, на думку вчених, свідчить про те, що уявлення мисливців-збирачів про всесвіт залишалися майже незмінними протягом чотирьох тисячоліть.

Науковці використовують термін "космобачення" для опису світогляду цих стародавніх спільнот. Вони припускають, що через стилістичну та іконографічну схожість розписи використовувалися для передачі важливої інформації крізь тисячоліття.

У сучасній науці стиль цих розписів називають "стилем річки Пекос". "Ми припускаємо, що розписи в стилі річки Пекос вірно передавали складну метафізику, яка пізніше вплинула на вірування та символічне вираження месоамериканських землеробів", пишуть автори в дослідженні.

Для того щоб встановити вік муралів, вчені використали два підходи до датування: радіовуглецевий метод та оксалатне датування. Вони розробили хронологічну модель для розписів, базуючись на 57 прямих радіовуглецевих датах і 25 оксалатних датах, отриманих з 12 різних локацій.

"У їхньому дослідженні автори підкреслюють, що визначення часових рамок стилю річки Пекос є ключовим фактором для розкриття всього інтерпретаційного потенціалу цієї складної іконографічної системи."

Група дослідників застосувала радіовуглецевий аналіз органічного вуглецю в розписах, оскільки ізотопи вуглецю в органіках з часом піддаються розпаду. Оцінюючи цей процес, археологи здатні отримувати досить точні дані, які дозволяють визначити вік фарби, що використовувалася для створення муралів.

Автори зазначають, що корінні народи Північної Америки застосовували оленячий кістковий мозок у вигляді жиру як сполучну основу для змішування мінеральних пігментів з рослинами, багатими на сапоніни, такими як юка, використовуючи цей склад як засіб або емульгатор.

З використанням оксалатного датування, дослідницька група визначила вік мінеральних оксалатних нашарувань, розташованих як над, так і під фарбою. Виявлена різниця у віці цих нашарувань підтвердила результати радіовуглецевого датування фарбових шарів. Завдяки цим методам вчені змогли встановити, що малюнки та їх подібності охоплюють тисячоліття.

Археологи вивчають стародавнє наскельне мистецтво, яке включає розписи на скелях або висічені зображення, щоб дізнатися про культури стародавніх народів. Багато вчених інтерпретували космологічні значення в цих зображеннях, такі як сонячні затемнення та наднові зорі.

Однак розшифрування значення, яке стародавні та доісторичні цивілізації надавали створеним ними зображенням, не є точною наукою. Це інтерпретація.

Подібність між давніми наскельними муралами, які створювалися протягом тисячоліть, може вказувати на те, що вони слугували засобом передачі цінних знань від одного покоління до іншого.

"Згідно з висновками авторів, вісім з дванадцяти муралів, які були створені в різні періоди, слідували спільним композиційним принципам, включаючи поступове нанесення кольорів. Ці вісім муралів також мали спільний іконографічний словник, який свідчить про неперервність культурного сприйняття світу."

Хоча дослідження спирається на попередні роботи, які виявили паралелі між зображеннями в наскельних розписах та космологічними концепціями, автори зазначають, що "ці інтерпретаційні дослідження сприяють триваючим дискусіям про існування, поширення та давність пан-месоамериканського або, можливо, пан-новосвітнього космобачення".

Дослідження про ці результати було опубліковано 26 листопада в журналі Science.