Старші за Стоунхендж: у Вірменських горах виявлено ознаки давнього релігійного культу.

Група археологів встановила, що загадкові кам'яні стовпи-вішапи, розкидані Вірменським нагір'ям і давніші за Стоунхендж майже на тисячу років, створив стародавній культ, пов'язаний із водою. Нове дослідження дозволило простежити, як саме ці моноліти використовувалися та чому їх встановлювали у важкодоступних гірських районах.

Про це повідомило видання The Independent.

Вішапи -- це кам'яні колони заввишки від 1,1 до 5,5 метра, висічені з базальту та андезиту. Вони мають вигляд риб, худоби або поєднаних зооморфних фігур. Їхній вік перевищує 6 тисяч років, а знахідки трапляються не лише на території сучасної Вірменії, а й у сусідніх регіонах. Більшість таких пам'ятників розташовані на висоті від 1000 до 3000 метрів над рівнем моря. Саме це досі викликає запитання в науковців: яким чином давні спільноти транспортували масивні кам'яні брили складним гірським рельєфом і встановлювали їх вертикально.

У процесі першого великомасштабного дослідження 115 вішапів науковці змогли виявити певні закономірності у їхньому розташуванні. Застосовуючи технології GIS-картографування, 3D-моделювання та різноманітні статистичні підходи, вони підтвердили, що ці кам’яні стовпи здебільшого знаходяться в близькості до водних ресурсів — гарячих і природних джерел, давніх систем зрошення, потоків талих вод або вулканічних кратерів. Це свідчить про те, що вішапи, ймовірно, мали відношення до ритуалів, у яких вода виконувала вирішальну роль як символ життя.

Науковці особливо акцентували увагу на чіткій висотній диференціації пам'ятників. Одна група вішапів розташована на висоті приблизно 1900 метрів, тоді як інша — на рівні близько 2700 метрів. Дослідники припускають, що це розмежування може відображати різні природні зони та сезонні міграції населення в пошуках пасовищ. Камені у вигляді риб частіше зустрічаються поблизу високогірних джерел, які живляться від танення снігу, тоді як зооморфні фігури, що розташовані на нижчих висотах, знайдені в регіонах, де воду використовували для сільського господарства.

Дослідники, які представили свої findings у журналі NPJ Heritage Science, підкреслюють, що незвичайний вертикальний розподіл та тісна взаємозалежність з водними ресурсами вказують на складну систему вірувань і ритуалів давніх мешканців гірського регіону. Проте одна з основних загадок залишається невирішеною — як саме людям шість тисячоліть тому вдалося транспортувати та встановити такі величезні камені в гірській місцевості.

Нагадуємо, що в Швейцарії археологи знайшли дві унікальні кельтські монети, які мають 2300-річну історію.