"Студенти перетворюються на посланців європейської інтеграції."

Психічне благополуччя, імміграційні наміри та особиста реалізація: якими є настрої молоді у Львові, ZAXID.NET.

З початку масштабного конфлікту між Росією та Україною національна освіта зазнала значних втрат. Більше 4000 навчальних закладів по всій країні було знищено або пошкоджено, і, на жаль, ці дані не є остаточними. Переїзди, тривале дистанційне навчання, проведення уроків і лекцій у бомбосховищах під час ворожих авіаударів, з обмеженим електропостачанням — усе це стало швидше буденністю, аніж винятком.

Проте така ситуація не може стати нормою. Учні та студенти повинні мати можливість не лише навчатися, але й спілкуватися, бачити перспективи, а також бути впевненими в тому, що їхні знання та ідеї знайдуть практичне застосування. Вони повинні вірити, що зможуть побудувати успішну кар'єру і залишатися конкурентоспроможними на ринку праці. Більш того, курс євроінтеграції відкриває нові можливості та ставить перед нами нові виклики. Щоб бути на рівні з іншими в багатогранному європейському середовищі, потрібно не лише вивчити іноземні мови, але й навчитися встановлювати зв'язки, вести конструктивний діалог і співпрацювати з європейськими однолітками та колегами. Важливо також засвоїти навички безперервного навчання протягом усього життя.

Чи реально це в умовах війни? Так, це не лише можливо, а й вкрай важливо, впевнені українські студенти, викладачі та наші партнери з Європи. Від лютого 2022 року Європейський Союз виділив понад 200 млн євро на підтримку освітнього сектору та молоді України, залучивши до цього процесу міжнародних партнерів і окремі держави-члени ЄС. Ця діяльність має на меті забезпечення миру та є інвестицією в наше спільне майбутнє, як підкреслила пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

З метою підтримки України Європейська Комісія оголосила нові конкурси, спрямовані на розвиток потенціалу в галузі неформальної освіти для молоді та спорту. В рамках цих конкурсів акцент зроблено на партнерстві та співпраці в сферах загальної, професійної, вищої освіти, а також у питаннях, що стосуються молоді та спорту. Це створило можливості для залучення шкіл, університетів та молодіжних організацій до спільної роботи та обміну успішними практиками.

Про те, як Львівський національний університет імені Івана Франка налагоджує партнерські відносини з європейськими вищими навчальними закладами, зокрема в рамках академічної мобільності, розповіла Оксана Краєвська. Вона обіймає посаду інституційної координаторки програми Erasmus+ в університеті, а також керує сектором академічної мобільності в відділі міжнародних зв'язків. Оксана є доценткою кафедри європейських та регіональних студій на факультеті міжнародних відносин і виконує обов'язки координаторки Інформаційного центру ЄС у Львівському університеті.

Координаторка Інформаційного центру ЄС у Львівському університеті Наталія Антонюк та Оксана Краєвська

Львівський національний університет імені Івана Франка став одним із перших українських вищих навчальних закладів, що з 2007 року почав реалізовувати проекти міжнародної мобільності з європейськими університетами в рамках програми Erasmus Mundus. У 2014 році, коли освітні ініціативи Європейського Союзу об'єдналися під брендом Erasmus+, університет в Львові отримав найбільше грантів на академічну мобільність для студентів та науково-педагогічних працівників у першому конкурсі. Завдяки попередній співпраці, Львівський університет вже мав укладені двосторонні угоди з багатьма університетами країн ЄС, що сприяло формуванню високого рівня довіри з боку міжнародних партнерів.

Угоди Erasmus+ надають студентам і викладачам можливість навчатися, проходити практику, викладати, стажуватись і проводити дослідження в партнерських університетах. Програма мобільності триває до 12 місяців на кожному рівні навчання - бакалавраті і магістратурі, є також наукові проєкти для аспірантів. Оксана Краєвська розповідає, що з 2015 року і дотепер університет загалом уклав 115 угод з іноземними закладами освіти щодо міжнародної студентської мобільності. А з нового року там працюватиме окремий відділ академічної мобільності в Центрі міжнародної співпраці. Восени 2024 року Університет провів близько 60 конкурсів для студентів та викладачів на участь у програмах академічної мобільності Erasmus+ у наступному весняному семестрі.

Студенти Львівського національного університету під час своєї поїздки до Східно-Баварського технічного університету в рамках програми Erasmus.

Студенти мають можливість отримувати в європейських університетах значні стипендії — від 850 до 1200 євро. У зв'язку з війною, українцям збільшили фінансову підтримку. Однак найважливіше — це унікальна нагода в одному місці освоїти нові предмети, здобути цінні знання, покращити або вивчити іноземну мову, а також набути досвіду в міжкультурній комунікації.

"Після семестру, проведеного за кордоном, спілкуючись з іншими іноземними студентами, ти отримуєш зовсім нову перспективу на реальність та своє місце у світі. Це стає своєрідним знаком якості, який цінують як роботодавці, так і освітні установи для подальшого навчання. Досвід міжнародної мобільності свідчить про те, що студент володіє хорошими знаннями іноземної мови, має глибоке розуміння своєї спеціалізації та навички міжкультурної комунікації", - підкреслює координаторка Оксана Краєвська.

Кожен факультет має своїх координаторів, які займаються академічною мобільністю. Партнери з Європи визначають теми співпраці, складають список спеціальностей, з якими готові працювати, а також встановлюють кількість та рівень мобільностей. Найчастіше учасниками таких ініціатив стають студенти факультету міжнародних відносин, іноземних мов, економічного та юридичного, адже вони, як правило, найкраще володіють іноземними мовами. Студенти навчаються за індивідуальним навчальним планом, а результати їхнього навчання за кордоном перезараховуються в Львівському університеті після їх повернення.

"Учасники програми та випускники університету активно займаються просуванням європейських цінностей, реалізацією європейських проєктів та поглибленням розуміння європейської інтеграції на основі свого унікального досвіду. Як зазначає Оксана Краєвська, деякі з наших випускників, які мають цей досвід, знаходять роботу в Львівському бюро євроінтеграції. Вони також організовують зустрічі для своїх одногрупників, де діляться надихаючими історіями, адже особисті приклади найкраще мотивують інших."

Студенти-учасники програми Erasmus+ діляться досвідом з іншими

Після початку повномасштабного вторгнення українські студенти отримали більше можливостей та пропозицій: Європейський Союз збільшив фінансування відповідних проєктів, перенаправивши кошти, які раніше планували використовувати для підтримки російської освіти, на підтримку України. Українські освітяни звернулися до європейських колег з проханням закрити центри "Рускій мір" у своїх університетах. У відповідь на це ЛНУ імені Івана Франка активно працює над створенням центрів української мови та культури в країнах ЄС у співпраці з міжнародними партнерами.

Другий напрям співпраці з ЄС - Інформаційний центр Європейського Союзу у Львівському університеті, який створили у 2014 році. Його координаторкою від початку роботи Центру є завідувачка кафедри європейських та регіональних студій факультету міжнародних відносин Наталія Антонюк. Оксана Краєвська, яка є виконавчою координаторкою цього Центру, зазначила, що за ці роки ІЦЄС перетворився на хаб, де генеруються та втілюються різноманітні проєкти, ідеї, ініціативи співпраці з представництвом Європейського Союзу та проєктами ЄС. Інформаційний центр ЄС у Львівському університеті працює і для інших шкіл, коледжів, училищ, ЗВО Львівщини, що можуть тут отримати інформацію про Європейський Союз та європейські програми і проєкти.

ІЦЄС проводить для львівських студентів "Дні кар'єри ЄС". Цього року до цієї події залучили понад 40 різних компаній, які запросили молодь на практику, стажування, на роботу.

Студенти на Днях кар'єри ЄС

На факультеті міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка в Україні вперше в 2022 році була запроваджена магістерська програма "Європейські студії". У наступному році з'явилася бакалаврська освітня програма "Європеїстика", спрямована на підготовку спеціалістів у галузі євроінтеграції. Студенти отримують глибокі знання про Європейський Союз, його історію, основи та принципи роботи, а також правила і специфіку формування спільних політик ЄС та його роль у міжнародних відносинах.

У 2022 році разом з Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця та молодіжною громадською організацією "Молодіжна альтернатива" Львівський університет виграв проєкт Представництва ЄС в Україні з проведення EU Study Days (Єврошкола). Вони відбуваються двічі на рік - у квітні та жовтні. Спершу проходять онлайн-заняття для учнів 9-11 класів, студентів старших курсів та аспірантів. За підсумками таких занять обирають учасників офлайн-школи. Цікаво, що цього року окремі модулі були присвячені відбудові України.

Оксана Краєвська зазначає, що випускники Єврошкіл формують власну спільноту, і багато з них займають високі посади в урядових структурах України, працюючи у відділах, що займаються питаннями інтеграції. Вони також виконують роль амбасадорів та промоутерів європейської інтеграції. Тому EU Study Days можна вважати відправною точкою для підготовки дипломатичних кадрів та майбутніх фахівців у сфері євроінтеграції, на думку викладачки ЛНУ імені Івана Франка.

Випускники офлайн-школи EU Study Days-2024

Другокурсниця ОП "Європеїстика" факультету міжнародних відносин Ганна Лещенко ще в 11 класі стала учасницею програми "Єврошколи", що визначило вибір її подальшої траєкторії навчання і вступ до Львівського університету саме на нову освітню програму. Цього року вона подала заявку на участь в програмі студентської академічної мобільності Erasmus+ й готується навчатися впродовж семестру в Зальцбурзькому університеті (Австрія). Студентка зазначає, що там цікава програма європейських студій, а отримані знання і досвід в університеті країни, яка є членом ЄС, планує імплементувати у нашій країні.

"Сьогодні Україна як ніколи потребує висококваліфікованих спеціалістів, які готові активно долучитися до відновлення країни у різних сферах, забезпечуючи при цьому ефективність та професіоналізм. Міжнародний досвід може бути корисним для нашого розвитку, а також варто ознайомитися з тим, що Україна може запропонувати світові. Це стане вигідним для обох сторін. Вкрай важливо, щоб до України поверталися мотивовані та цілеспрямовані експерти", - підкреслює Ганна Лещенко.

Фінансування наукової діяльності в Україні є досить обмеженим, що робить університетські програми співпраці з Європейським Союзом важливим ресурсом для молодих вчених. Водночас, існує постійна необхідність у модернізації навчальних програм для студентів, щоб враховувати новітні інновації та розвиток сучасних знань. Без цього фахівцям важко розраховувати на конкурентоспроможність на ринку праці. Для підтримки розвитку потенціалу вищої освіти запроваджені проєкти КА2, які передбачають співпрацю між університетами України та їхніми партнерами з ЄС, що також демонструють значні наукові досягнення.

Проєкт "Університет - громади: посилення співпраці (UNICOM)" спрямований на зміцнення співпраці між вищими навчальними закладами та місцевими громадами, а також на впровадження наукових досягнень безпосередньо у життя спільнот. "Освіта, навчання та наукові дослідження є основою нашої діяльності. Водночас важливим аспектом є взаємодія з громадами та суспільством, адже це соціально-підприємницька місія університету. У мережі освітніх закладів України ми активно співпрацюємо з громадами для вирішення регіональних проблем, в результаті чого плануємо розробити загальнонаціональну концепцію реалізації третьої місії вищої освіти," - зазначає Оксана Краєвська. (Третя місія закладів вищої освіти полягає у суспільному служінні, яке має два основні напрямки: ефективне використання наукових розробок для вирішення соціальних викликів та передачу технологій і інновацій у приватний і публічний сектори. - Ред.)

Учасники програми перейняли досвід Чеського університету природничих наук у Празі

У рамках проєктів Жана Моне науковці та педагогічні працівники українських університетів досліджують питання євроінтеграції в різних аспектах, аналізуючи її вплив на мотивацію до навчання та впровадження сучасних знань у практику. Вони також пропонують курси з європейських студій для різних цільових аудиторій, включаючи учнів шкіл, студентів інших навчальних закладів, а також працівників місцевих органів влади і бізнесу. У дискусіях та конференціях, що організовуються Центрами досконалості Жан Моне, беруть участь видатні експерти, серед яких колишні та чинні єврокомісари, депутати та інші поважні спікери.

Як ми можемо спостерігати, освітні ініціативи Європейського Союзу створюють численні можливості для молоді, застосовуючи різноманітні методи для її навчання, активної соціальної участі та розвитку лідерських якостей. Європейський досвід та знання стануть важливими ресурсами для українських випускників у процесі відновлення України. Студенти, які брали участь у програмах академічної мобільності, стажуваннях та практиках за кордоном, здобули цінний і різноманітний досвід, який, разом із їхньою мотивацією, дозволить їм внести вагомий вклад у відновлення країни та наближення її до Європейського Союзу.

Координаторка програми Erasmus+ Оксана Краєвська поділилася своїми думками: "Ми реалізували чудовий проєкт Модуль Жана Моне, присвячений ревіталізації міст. У рамках Єврошколи координаторка Ольга Сич провела лекцію, де розглянула досвід балканських країн та процес відновлення Боснії і Герцеговини після війни. Цей досвід наразі має величезний потенціал для України, адже мова йде не лише про відновлення зруйнованого, а й про формування нового простору, економіки та держави, яку ми прагнемо створити. Це знання може стати потужним імпульсом для революційних змін в нашій країні. Ми маємо можливість досягти якісно нового рівня розвитку України в майбутньому. Тому досвід і знання, які студенти отримають, беручи участь у проєктах за підтримки ЄС та Представництва ЄС в Україні, є надзвичайно цінними".

Довідково і про нові можливості:

У період з 2014 по 2022 рік на вдосконалення інфраструктури, модернізацію навчальних програм та поліпшення управлінських процесів в університетах і серед студентів в рамках програми Erasmus+ було виділено 10 мільйонів євро. В цілому більше 250 українських навчальних закладів вже реалізують проєкти Erasmus+ у різних сферах.

Після початку повномасштабного вторгнення Європейська Комісія змінила фінансування освітніх проєктів ЄС, щоб надати підтримку постраждалим і переміщеним вищим навчальним закладам. В результаті, 47 із 147 українських університетів отримали цю допомогу, з яких 9 були переміщені з тимчасово окупованих територій. Наразі присуджено 8 грантів ЄС на загальну суму 8 мільйонів євро, що дало можливість університетам відновити свою діяльність на нових локаціях, покращити матеріально-технічну базу, оновити освітні програми та створити служби підтримки для студентів.

У період з 2021 по 2024 рік, під час війни, українські університети реалізували в рамках програми ЄС Erasmus вражаючу кількість 8173 грантових проєктів, що стосуються мобільності студентів і викладачів. Крім того, було реалізовано понад 1000 ініціатив для молодіжних обмінів, 9 проєктів віртуальних обмінів, 13 спільних магістерських програм в рамках Erasmus Mundus, а також 142 проєкти партнерства в сферах освіти, навчання, молоді та спорту. Серед інших досягнень – 256 проєктів у галузі Європейських Студій (з середнім бюджетом 100 тисяч євро кожен), 47 ініціатив з розвитку потенціалу у вищій освіті, 13 нових проєктів у сферах молоді та спорту, а також 138 магістерських стипендій для українських студентів.

За підтримки цієї ж програми в Україні створюється Цифровий університет (бюджет проєкту 5 млн євро), а 32 українських виші увійшли у більш ніж 32 університетських альянси Європи для спільної праці над викликами в освітній сфері.

У 25 українських університетах створено Інфоцентри ЄС, що надають студентам вичерпну інформацію про політику, чинні та нові програми Євросоюзу. В організованих Центрами Днях кар'єри ЄС з 2021 року взяло участь понад 40 тис. осіб. З початком агресії участь у заходах можна брати і в онлайн режимі.

З огляду на євроінтеграційний курс і необхідність гармонізації української освіти з стандартами та вимогами ЄС, з командою фахівців МОН працюють 25 експертів з підтримки реформ, зокрема за підтримки Erasmus+ працює 13 експертів.

Таким чином, Україна та Європейський Союз спільно розвиваються та набираються досвіду, створюючи спільне майбутнє.

Отримати додаткову інформацію щодо підтримки, яку надає Європейський Союз у галузі освіти та української молоді, можна за цим посиланням.