Свічка повинна не тільки палати, але й дарувати приємний аромат.

Тетяна Кузьма з Ужгорода має справжню пристрасть до творчості. Як професійна кулінарка, вона не обмежується лише приготуванням смачних десертів та тортів, але й займається виготовленням мила. Останні три роки її захоплення розширилося новим хобі - виготовленням свічок.

У фантазії маленької Тетяни свічки набували чарівних форм і образів. Вона вважала, що їх запалювати можуть лише люди з чистою душею, наприклад, ченці. Тетяна не могла збагнути, чому звичайні свічки з магазину здаються такими буденними, одноманітними і абсолютно невиразними.

-- За освітою я кулінарка, -- каже Тетяна Кузьма. -- Мій син у дитинстві часто хворів, тож з роботи довелося звільнитися. Випікала вдома торти на замовлення. Так тривало років з вісім. Паралельно захоплювалася миловарінням. І перші вироби з мила робила для свого сина. Але миловаріння й свічкарство сильно пов'язані, бо ж для свічок можна використовувати однакові ароматизатори. Закінчила курси, і вже три роки чаклую над милом.

На думку пані Тетяни, свічка має не просто горіти, а й приємно пахнути. Кожен аромат щось передає, містить певну інформацію, діє на людину.

Одні запахи заспокоюють, інші працюють як афродизіаки, ще деякі заряджають енергією або ж спонукають до глибоких філософських роздумів.

-- Ароматерапія -- це справжня наука, яку я досліджую, -- усміхається майстриня. -- З давніх часів люди зверталися до ароматів під час різноманітних ритуалів, і їхній вплив на емоційний стан та психіку підтверджений навіть науковими дослідженнями. Нині в свічкарстві з'явився новий тренд -- "лабубу". Форми для їх виготовлення я привезла зі США. Хоча на Закарпатті такі свічки поки не набули популярності, з інших регіонів України я отримую чимало замовлень.

Майстриня створює не лише різдвяні свічки, а й пасхальні. У її колекції налічується понад сто різних видів свічок. Проте пані Тетяна не може точно сказати, скільки саме виробів вона виготовила, оскільки працює великими партіями. Зазвичай до кожного сезону або святкового заходу вона готує щось особливе. Влітку майстриня створює свічки у формі квітів, морозива, а також з морськими мотивами, тоді як осінь надихає її на виготовлення грибочків і листочків. Взимку особливо популярні ялинки, сніжинки, кульки, мандаринки та сніговики, а навесні - пташки, курчата, пасхальні яйця і кролики.

Головний мотиватор і підтримка майстрині - чоловік. Завжди щось підказує, часто хвалить. Попри те, що має повно зразків свічок, жінка задумується над впровадженням новинок. Зокрема, хоче створити свічку -- імітацію торта. Бо як може кулінарка "не спекти" палаючого тортика?