Сюди приїжджали найталановитіші хіміки України, але тепер це перетворилося на небезпечну територію: що трапилося з провідним нафтовим науково-дослідним інститутом країни?

Заборонена територія замість наукових лабораторій: які залишки можна знайти в покинутих приміщеннях інституту.

У самому центрі Києва розташований великий комплекс покинутих будівель, де колись панувала наукова активність. Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості "Масма" у своїй найславетнішій епосі забезпечував роботою сотні науковців та інженерів, розробляючи технології, що використовувалися по всій країні, від Прибалтики до Далекого Сходу. Сьогодні ж коридори заповнені розкиданими документами, на столах стоять колби з незрозумілими речовинами, а на території іржавіє старий автобус "Ікарус".

"Телеграф" інформує про те, як один із найзначніших науково-дослідних центрів епохи Радянського Союзу перетворився на забуту та небезпечну територію, чому його визнали банкрутом, а також які предмети наразі виставлено на аукціон з залишків цього інституту.

Інститут заснували ще в 1958 році як відділ, який займався дослідженнями у вугільній промисловості. Через п'ять років його профіль змінився -- з 1963 року тут зосередилися на нафтопереробці та нафтохімії. Саме ці напрямки стали головними для "Масми" на наступні 53 роки -- аж до 2016-го.

Дослідники інституту активно працювали над вирішенням складних проблем, що стосуються переробки нафти та виготовлення олій. Вони не обмежувалися лише лабораторними експериментами — їхні інновації швидко переходили у виробничий процес. Завдяки технологіям, розробленим у "Масмі", на підприємствах почали виготовляти широкий асортимент олій, охолоджуючих рідин та загартувальних сумішей для металургійної промисловості.

У 1992 році інститут розширив свої горизонти діяльності. Тут був створений банк даних, присвячений вторинним процесам нафтопереробки, а також розроблено спеціалізоване програмне забезпечення. Дослідники виготовили установку для вивчення гідрогенізаційних процесів — складних хімічних реакцій, що сприяли поліпшенню якості нафтопродуктів. Таким чином, інститут фактично став ключовим науковим центром для всієї галузі нафтопереробки.

Після 2017 року в історії інституту почалася зовсім інша глава. Активна робота припинилася, люди поступово звільнялися або йшли самі, лабораторії пустіли. Орієнтовно з 2020 року "Масма" стала закинутим об'єктом -- туди вже не приходили співробітники, не велися дослідження, не створювалися нові технології.

Причини занепаду були різноманітними. Найголовнішою стала втрата державних фінансів та замовлень. Після розпаду СРСР чимало науково-дослідних установ опинилися у важких умовах. Раніше вони функціонували в рамках великої державної системи, отримуючи стабільні фінансові вливання та гарантоване замовлення.

Інститут не зміг підлаштуватися під нові ринкові реалії. Його інновації виявилися менш популярними, ніж очікувалося. Приватні інвестори не проявили інтересу до цього сектору, а нові клієнти не з'явилися. Наукова база поступово втрачала актуальність, обладнання піддавалося зносу, а фінансування для модернізації було відсутнє.

Фінансові проблеми поступово наростали, немов снігова куля, що мчить з вершини пагорба. Державна установа не здатна була самостійно генерувати достатні доходи для утримання великого комплексу споруд та виплати зарплат науковцям. Боргові зобов'язання росли, а перспектива поліпшення ситуації була відсутня.

У 2016 році Міненергетики видало наказ про реорганізацію державного підприємства "Науково-дослідний інститут нафтопереробної та нафтохімічної промисловості "МАСМА", зробивши його структурним підрозділом ДП "ОС "МАСМА-СЕПРО". Цій державній компанії інститут виявився не потрібним. Розпочався процес ліквідації підприємства.

На аукціон готують до продажу єдиний майновий комплекс інституту, що включає 55 об'єктів нерухомості.

Серед об'єктів - лабораторний будинок площею 6912 квадратних метрів, адміністративний блок площею 3438 квадратних метрів та лабораторно-експериментальний корпус, що займає 1870 квадратних метрів. Цей великий комплекс, який колись слугував центром наукових досліджень, тепер буде виставлений на аукціон.

Сьогодні на території "Масми" панує руїна. У коридорах безладно розташовані старі меблі, таблички, що позначають різні відділи, а також зламані електронні пристрої. У кімнатах все ще можна знайти хімічні засоби — колби, банки та пробірки з незнайомими речовинами.

Деякі з цих рідин та порошків можуть бути небезпечними, а можливо, навіть смертельними. На подвір'ї гниють іржаві автобуси -- вони нагадують про легендарні часи інституту.

У головному корпусі збереглися радянські плакати та фотографії дослідників. Ці знімки -- пам'ять про людей, які тут працювали, про їхні відкриття та досягнення. Є великий актовий зал, де раніше проводили наукові конференції та збори колективу. Зараз він порожній.

На цій території можна знайти склади, невеликий цех та котельню. Усе навколо поринуло в хаос: розкидані папери, макулатура, залишені речі. Протигази, що могли б стати цікавими експонатами, були викрадені кимось. Тепер тут залишилась лише купа непотрібного сміття.

У численних приміщеннях розташовані незвичайні пристрої, призначення яких нині важко зрозуміти. Це унікальне обладнання для хімічних експериментів, яке колись було надзвичайно дорогим. Зараз воно лише іржавіє та приходить в занепад.

Історія інституту "Масма" відображає цілу епоху, коли наука справді грала важливу роль у суспільстві. У той час держава активно інвестувала в наукові дослідження, що дозволяло вченим зосередитися на вирішенні складних завдань. Сьогодні ж від цього часу залишилися лише порожні приміщення, забуті світлини на стінах та небезпечні хімічні речовини в колбах. Комплекс, що займає більше 12 тисяч квадратних метрів, незабаром буде продано, і новий власник, ймовірно, вирішить знести старі будівлі, щоб звести щось сучасне.

Раніше "Телеграф" публікував матеріал про п'ять найзахоплюючіших занедбаних місць у Києві. Незавершені будівлі володіють особливим шармом і унікальною атмосферою.